Опубліковано:
Вчені з Китаю повідомили про успішну трансплантацію легені свині живій людині – подію, яка стала першою у своєму роді.
Дослідники з Гуанчжоуського медичного університету пересадили генетично модифіковану легеню свині пацієнтові, який був в стані мозкової смерті. Легеня залишалась життєздатною та функціональною протягом дев’яти днів.
Результати дослідження, опубліковані у журналі Nature Medicine, відкривають важливу віху у розвитку міжвидової трансплантації органів (ксенотрансплантації). Ця технологія вважається потенційним рішенням проблеми нестачі органів для трансплантації у людей.
Переваги використання свиней у ксенотрансплантації зумовлені тим, що їхні органи за розміром і функціональністю близькі до людських.
До сьогоднішнього дня хірурги вже виконували пересадку генетично змінених:
1. нирок свиней,
2. сердець,
3. печінок
людям. Однак легені становлять окрему складність через високий обсяг кровотоку і постійний контакт із зовнішнім середовищем, що підвищує ризик інфекцій.
У ході експерименту була трансплантована ліва легеня свині з редагованим геном у 39-річного пацієнта з мозковою смертю, тоді як власна права легеня пацієнта залишилася. Імунна система пацієнта не відторгла свинячу легеню одразу, причому вона залишалася працездатною протягом дев’яти діб.
Однак, вже через 24 години з’явились ознаки ураження легені, а між третім і шостим днем зафіксували симптоми відторгнення. Експеримент було припинено на дев’ятий день.
Директор Національної організації трансплантації Іспанії (ONT), доктор Беатріс Домінгес-Гіл, яка не брала участь у дослідженні, відзначила: «Це дослідження є доказом концепції, що з подальшими вдосконаленнями ксенотрансплантація легені може стати реальною опцією для порятунку життя».
За даними глобальної бази ONT та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), минулого року у світі було виконано понад 173 000 трансплантацій органів, з них більше 45 000 у Європі.
Доктор Домінгес-Гіл наголосила, що існує величезна клінічна потреба через суттєве перевищення попиту над пропозицією донорських органів.
Останні досягнення у сфері редагування генів наближають використання органів свиней до реальної клінічної практики, хоча на сьогодні ксенотрансплантація залишається експериментальним методом.
Для повного розуміння безпеки та ефективності цього підходу необхідне проведення додаткових процедур з ретельним спостереженням як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі.
Водночас професор патологічної анатомії Університету Ов’єдо в Іспанії, Іван Фернандес Вега, підкреслив, що оскільки трансплантацію легені виконано пацієнтові з мозковою смертю, отримані результати не можна безпосередньо перенести на випадки живих реципієнтів.
«У цьому контексті неможливо оцінити клінічну толерантність або фактичні побічні ефекти процедури», — зауважив він.
