В південному мексиканському штаті Чіапас педагог поєднує традиції та сучасність, навчаючи штучний інтелект мові цоціль — одній з корінних мов регіону. Андрес та Чікініб, 29-річний учитель і поет, з посмішкою описує свого незвичайного учня — ChatGPT.
Чікініб мешкає у селищі Зінакантан, де живе близько 45 тисяч людей, переважно носіїв цоцільської мови. Він уже майже десять років займається популяризацією грамотності рідною мовою, хоча сам почав читати й писати нею лише в 19 років. Через відсутність навчальних матеріалів у класі він обрав унікальний шлях:
– виготовляти авторські посібники власноруч, що потребує значних затрат часу;
– передавати ChatGPT словниковий запас, граматичні структури й основні правила цоцільської без перекладів іспанською;
– фокусуватися на діалекті власного села або регіону, враховуючи, що мова має кілька регіональних варіантів із відмінностями у вимові, словниковому запасі та граматиці.
Взаємодія ChatGPT виявилася не просто пасивним повторенням навчального матеріалу: штучний інтелект став ставити питання, розпізнавати мовні закономірності і навіть помічати унікальні корені слів, характерні для цоцільської. За словами Андреса, цей процес перетворив ChatGPT на «ще одного допитливого та наполегливого учня, який вимагає ясності та послідовності».
Мета його роботи виходить далеко за межі простої цікавинку чи перекладу: він прагне, щоб цоцільська мова, яку у штаті Чіапас використовують понад 400 тисяч людей, утвердилася в цифровому просторі, була доступною для молодого покоління й майбутніх поколінь і отримала таку ж повагу, як і в традиційній громаді.
Однак, на короткострокову перспективу вплив цієї ініціативи на ширше коло користувачів залишається невизначеним. Спілкування з ChatGPT покращує роботу штучного інтелекту лише в межах певної сесії або контексту, якщо ці дані не використовуються для перенавчання моделей або не перетворюються на навчальні матеріали для традиційного викладання.
Зіткнувшись з критикою, викладеною, зокрема, лінгвістом Хосе Даниелем Очоа Наджерою з Державного центру корінних мов, мистецтва та літератури Чіапаса (CELAL), Андрес підкреслює:
– «Якщо ми не будемо ділитися, як зможемо вимагати інституційної поваги чи визнання?»
Очоа застерігає від можливого «мовного колоніалізму», коли окремі мови отримують поширення внаслідок цифрових технологій, а інші залишаються маргіналізованими. Він додає: «Штучний інтелект може розповідати наші історії, але хто обирає, які з них та як саме розповідати? Технологія може бути інструментом або формою позбавлення права».
Станом на останні дані Національного інституту статистики та географії Мексики (INEGI), у країні налічується 68 корінних мов (із 364 варіантами), якими володіють близько 7 мільйонів людей. Мексика займає одне з провідних місць у світі за кількістю корінних мов, поступаючись у Латинській Америці лише Бразилії.
Близько 6% із 132-мільйонного населення країни можуть володіти такими мовами, як:
1. Нахуатль
2. Цельталь
3. Майя
4. Запотек
5. Цоціль
6. Мікстек
Водночас збереження мов залишається серйозною проблемою: в історії Мексики майже 300 корінних мов зникли, а у світі в середньому щорічно зникає близько 25 мов.
Інформація підготована за матеріалами MVS Noticias, López-Dóriga Digital, Radio Fórmula та Diario de Yucatán.
