Європейська Комісія оцінює, що зможе розпочати виплату перших коштів у рамках свого оборонного кредитного механізму обсягом 150 млрд євро вже в першому кварталі наступного року. Цей механізм має на меті сприяти спільним закупівлям військової техніки європейського виробництва серед держав-членів.
Вівторок приніс затвердження попереднього розподілу так званих кредитів SAFE (Security Action for Europe) між 19 країнами, які подали заявки на участь у програмі. Андріус Кубіліус, комісар з питань оборони та космосу, назвав це рішення «вагомим кроком уперед у підвищенні оборонної готовності».
Заявки лише п’яти країн становлять понад дві третини від загального обсягу доступної допомоги:
1. Польща — 43,7 млрд євро.
2. Румунія — 16,7 млрд євро.
3. Франція — 16,2 млрд євро.
4. Угорщина — 16,2 млрд євро.
5. Італія — 14,9 млрд євро.
Країни, які подали запити, мають час до 30 листопада подати детальні національні інвестиційні плани. Комісія їх ретельно оцінить, перш ніж передати на розгляд Європейській Раді для затвердження. За словами Кубіліуса, мета полягає у підписанні кредитних угод вже на початку наступного року з наступною негайною виплатою коштів.
Комісар наголосив, що в оборонній сфері неможливі поступові зміни, заявивши: «Ми не маємо часу на розкіш поступового покращення».
Програма SAFE орієнтована на посилення закупівель пріоритетних оборонних виробів, а саме:
– боєприпаси та ракети;
– артилерійські системи;
– безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам;
– засоби повітряної та протиракетної оборони;
– захист критичної інфраструктури;
– охорона космічних активів;
– кібербезпека, штучний інтелект та електронна війна.
Імпортні компоненти мають становити не більше 35% від загальної вартості виробу, й ці компоненти не повинні походити з-за меж ЄС, ЄАВТ або України. Водночас для особливо чутливої техніки, як-от передові безпілотники та системи повітряної і протиракетної оборони, дійсні суворіші умови. Зокрема, європейські виробники мають володіти повним авторським правом на дизайн, що гарантує можливість вносити необхідні зміни, щоб унеможливити контроль обладнання із боку сторонніх неєвропейських суб’єктів.
Для третіх країн, які мають Стратегічне партнерство у сфері безпеки та оборони з ЄС, передбачено можливість підвищити рівень участі до рівня країн-членів за умови укладання додаткової двосторонньої угоди з Євросоюзом. Канада та Великобританія вже заявили про намір оперативно домовитися, а посли ЄС на цьому тижні розглянуть рамки для ведення переговорів.
Подані державами мінімальні та максимальні заявки мали середній показник за остаточним розподілом, особливо у разі великих запитів, пояснив Кубіліус. При цьому Комісія враховуватиме також фіскальні можливості кожної країни під час ухвалення фінального рішення наприкінці року.
Дана схема є вигідною для держав з кредитним рейтингом нижчим за рейтинг Комісії, оскільки вони отримають вигідніші умови кредитування. Зокрема, Німеччина взагалі не подавала заявку на отримання кредитів SAFE.
Проте Кубіліус зауважив, що деякі країни, які не подавали заявки на кредити, все ж планують скористатися цією програмою для закупівлі військової техніки, оскільки це дасть їм змогу отримати кращі ціни.
Крім того, комісар повідомив, що Європейська Комісія розглядає додаткові механізми фінансування оборони, які будуть викладені у Документі «Дорожня карта готовності 2030», що мають представити державам-членам у жовтні.
