Віктор Коваленко знайшов новий футбольний клуб — ним став “Аріс” із Лімасолу. Якби хтось повідомив про це десять років тому, можна було б відчути розчарування: півзахиснику пророкували блискуче майбутнє, він був включений у список претендентів на премію Golden Boy та розглядався як перспективний кандидат для національної збірної України. Нині ж Коваленку 29 років, і його кар’єра пройшла складний шлях з численними невдачами в європейських топ-чемпіонатах, що й призвело його до Кіпру. Можливо, це навіть на краще, адже для багатьох фахівців він давно перестав бути перспективним гравцем. І що ж очікує його тепер?
Працюватиме під керівництвом білоруського інвестора та гратиме поруч із російським футболістом
Коли в кімнаті стоїть величезний слон, від нього не сховаєшся. У 2021 році “Аріс” перейшов у власність білорусько-російського бізнесмена Володимира Федорова. Хоча сам інвестор досі ретельно приховує деталі своєї кар’єри та бізнес-активності, за досить короткий час йому вдалося привести клуб до першого в його історії національного чемпіонського титулу. У сезоні 2022/23 “жовто-чорні” спочатку фінішували четвертими на основному етапі, а потім різко піднялися в турнірній таблиці, набравши 74 очки і випередивши АПОЕЛ на три залікові бали.
Федоров укріплює команду своїми співвітчизниками. З лютого 2022-го до квітня 2025-го головним тренером був Олексій Шпілевський, а нині керівництво тренерським штабом взяв Артем Радьков.
Магнат не цурається і трансферної діяльності — хоч суми й невеликі, але спрямовані на придбання талановитих, мало розкритих футболістів. Багато гравців підписані на безкоштовних умовах, наприклад, цього літа до “Аріса” приєдналися резервний воротар “Вест Гема” Вес Фодерінгем та захисник Леон Балогун, добре відомий за виступами у “Рейнджерс”. Нагадаємо, саме цей центрбек грав проти київського “Динамо” у кваліфікації Ліги чемпіонів у серпні 2024 року.
Особливу увагу привертає приклад Олександра Кокоріна. Нападник, який раніше страждав від зіркової хвороби, відбував покарання у місцях позбавлення волі, виступав із коливним успіхом, а 2022 року опинився на Кіпрі, після того як від нього фактично відмовилася “Фіорентина”. За цей період він взяв участь у 98 матчах, забив 33 голи й віддав 17 результативних передач.
Що стосується політичної позиції, вона є досить обережною, у стилі “ми не приймаємо політичних рішень і війна мене особисто не стосується”. Ймовірно, саме така позиція пасує Віктору Коваленку, який відкрито інформував широку аудиторію про події в Херсоні, зокрема згадував про знищення ворожою ракетою будинку своїх батьків. Водночас він уникнути критики можна, порівнюючи свою роль із ситуацією в “Парі Сен-Жермен” або в інших клубах, де співіснують українські та російські футболісти.
Конкуренція та складнощі, зумовлені тренерською тактикою
Існують побоювання, що Коваленку на новому місці також доведеться стикнутися зі значними складнощами. Головний тренер Артем Радьков зазвичай працює за схемою 4-4-2 із чітко вираженою опорною зоною — структура, що наголошує на мобільності та щільності між лініями. “Аріс” в першу чергу дбає про надійність у захисті, й виглядає так, що Коваленко навряд чи зможе розраховувати на регулярну ігрову практику. Приклад конкурента на цій позиції, Велько Николича, який у поточному сезоні провів усього 44 хвилини, це тільки підтверджує.
Якщо відкинути роль організатора гри і звернути увагу на інших центральних півзахисників у команді, варто виділити таких футболістів:
-
Хараламбос Хараламбус — 23-річний універсальний гравець, якого придбали в липні за 425 тисяч євро. Враховуючи, що найдорожчий трансфер клубу оцінюється у 600 тисяч євро, ставлення колективу до нього дуже серйозне. Хараламбус успішно покриває великий простір на полі, виконуючи роль півзахисника.
-
Коллінз Фі Камба — 18-річний молодий футболіст, який нещодавно долучився до складу клубу. Він ще не завоював вагомої репутації, проте демонструє технічну підготовку і здатність діяти на різних позиціях в центральній лінії.
Поки що Радьков робить ставку на Хараламбоса та опорного хавбека Ясіна Бурхана. Француз, хоча й недавно приєднався до команди, регулярно виходить у стартовому складі. Очевидно, що головний тренер не відмовиться від свого тактичного малюнка, посилаючись на більшу послідовність, ніж за часів Шпілевського.
З цих причин Коваленко доведеться дуже швидко адаптуватися до нових умов і бути готовим до значного обсягу роботи. Хоча він і володіє вмінням ефективно просувати м’яч, нині від нього вимагатиметься підвищена концентрація і активна підстраховка партнерів.
Українці в історії “Аріса”
Місцеві поціновувачі футболу напевно пам’ятають Олега Блохіна. Влітку 1989 року острів був вражений новиною про приїзд 37-річного володаря “Золотого м’яча”. Кумир багатьох не змінив свій упертий характер, але швидко здобув любов уболівальників і довіру партнерів. Навіть у завершальний період кар’єри він дивував гарною швидкістю та результативністю.
За 28 матчів Блохін забив 7 голів і допоміг “Арісу” фінішувати четвертим, всього за 6 очок від зони єврокубків. Хоча тоді команда не дісталася до європейських турнірів, внесок українця був беззаперечним. Керівники клубу пропонували йому довгостроковий контракт, але Олег відмовився й після продуктивного сезону завершив кар’єру через стан здоров’я.
Ще один українець, який побував у Лімасолі, — Віталій Квашук. Він є вихованцем київського “Динамо” і, пройшовши низку клубів в Україні, Білорусі, Азербайджані та Латвії, у 2021 році приєднався до “Аріса”. У клубі він провів 22 матчі, записавши у свій актив 2 голи і 1 результативну передачу. У 2022 році Квашук перейшов до “Красави”, а наразі він є вільним агентом.
Можна сподіватися, що Коваленко візьме приклад із цих футболістів і зможе утвердитися в новому клубі, можливо, навіть ставши місцевою легендою.
“Аріс” уже здобув два значущі трофеї: окрім національного чемпіонства 2023 року, команда стала володарем Суперкубка Кіпру. Клуб має великі амбіції і вживає активних заходів для їх реалізації. У колективі відзначається висока кадрова плинність — за сезон до нього можуть приєднатися одразу кілька новачків, а згодом у тій же кількості покинути команду.
Віктор Коваленко опинився на стабільному рівні, що підтверджувалося нашим досвідом із “Пафосом” — кіпрський футбол сьогодні перебуває на підйомі. Водночас він сам повинен відійти від особистого “дна”, адже без цього неможливо уникнути подальшої деградації як професіонала.
