3 серпня Рустем Умєров став новим керівником Служби зовнішньої розвідки України. І коло завдань йому дали одразу конкретне — не просто “збирати інформацію за кордоном”, а й посилювати міжнародні контакти, вести великі оборонні проєкти та продовжувати переговори з партнерами, які вже давно тривають.
До цього призначення Умєров був секретарем РНБО, а ще раніше — міністром оборони. Тобто в розвідку він прийшов не з нуля: за плечима досвід переговорів, оборонних закупівель і постійного спілкування з іноземними урядовцями.
Дрони — один із головних напрямів
Одне з найпомітніших завдань нового керівника СЗР — координація міжнародних дронових угод. З дев’ятьма країнами Україна вже домовилась про співпрацю, ще з 15-ма переговори тривають.
І це не просто продаж українських безпілотників за кордон. У домовленості можуть входити спільне виробництво, обмін технологіями, підготовка фахівців, інтеграція українських розробок у системи захисту партнерів, а також створення засобів боротьби з ворожими дронами.
Чому саме Україна цікава партнерам? Бо тут накопичився реальний бойовий досвід — дрони працюють на передовій, ведуть розвідку, коригують удари, доставляють вантажі, знищують техніку. Ті країни, що зараз переглядають власні підходи до оборони, хочуть саме цей досвід.
Завдання Умєрова — перетворити ці напрацювання на довгострокові партнерства. А для цього потрібні не лише виробники з військовими, а й дипломати, розвідники, інвестори, представники урядів.
Практично це виглядає так:
- нові угоди щодо виробництва дронів;
- просування українських систем протидії безпілотникам;
- обмін бойовим і технологічним досвідом;
- пошук грошей для масштабування виробництва.
По суті, “дронова дипломатія” вже стала окремим напрямом зовнішньої політики України — і саме голова СЗР тепер координуватиме значну частину цієї роботи.
Переговори зі США й іншими партнерами не зупиняться
Перехід у розвідку не означає, що Умєров відійде від дипломатії. Він і далі братиме участь у контактах зі США, європейськими країнами та іншими союзниками України.
За попередні роки в нього склалась широка мережа зв’язків — США, Велика Британія, Норвегія, Туреччина, країни ЄС, Близький Схід, Перська затока, Південний Кавказ.
На новій посаді ці контакти стануть особливо в нагоді. Розвідці потрібен швидкий обмін даними, доступ до технологій, постійна взаємодія з іноземними спецслужбами — а на війні навіть кілька годин затримки можуть дорого коштувати, тож інформація має надходити і точно, і вчасно.
Окремо залишаються переговори про завершення війни. Умєров уже був до них залучений і продовжить цю роботу на новій посаді.
Але роль керівника зовнішньої розвідки цим не обмежується. СЗР збирає дані про рішення російського керівництва, військові плани, виробництво зброї, міжнародні зв’язки Кремля, спроби обходити санкції — і частину цієї інформації потім передають союзникам, щоб ті могли ухвалювати рішення щодо нових обмежень чи військової допомоги.
Захист від балістичних ракет: програма Freya
Ще одне завдання Умєрова — координація програми Freya, яка стосується захисту від балістичних ракет. Це одна з найважчих загроз для України.
Балістичні ракети летять надзвичайно швидко, і часу на реакцію після запуску майже немає. Щоб їх перехоплювати, потрібні сучасні радари, супутникові дані, системи раннього попередження та спеціальні комплекси ППО.
Самостійно, ізольовано, Україна цей напрям не розвине — тут необхідна допомога країн із відповідними технологіями та виробничими потужностями. СЗР у цьому може збирати дані про нові загрози, шукати варіанти співпраці й допомагати налагоджувати контакти між державними структурами та оборонними компаніями.
І Freya — це не лише про Україну. Здобутий досвід у майбутньому може знадобитись і партнерам, які теж готуються до можливих ракетних атак і посилюють власну ППО.
Службу планують посилити зсередини
Ще одне завдання Умєрова — розширити можливості самої СЗР: людей, техніку, аналітичні інструменти, швидший обмін інформацією з іншими держорганами.
Сучасна розвідка — це вже давно не тільки агенти за кордоном. Значна частина даних надходить через супутники, цифрові системи, фінансові документи, митні бази, відкриті джерела й аналіз великих масивів інформації.
Наприклад, за рухом окремих деталей і комплектуючих можна відстежити, як Росія обходить санкції та через які країни отримує електроніку для ракет. А супутникові знімки дозволяють побачити розширення заводів, переміщення техніки чи підготовку нових об’єктів.
Щоб працювати з таким обсягом даних, потрібна різнопланова команда — аналітики, програмісти, перекладачі, економісти, військові експерти, фахівці з міжнародних відносин.
Перед Умєровим стоїть завдання дати команді СЗР більше інструментів і налагодити тіснішу співпрацю з партнерами. Від служби чекають точних даних — про плани противника, його ресурси, слабкі місця та міжнародні зв’язки.
До призначення Умєрова обов’язки керівника СЗР тимчасово виконував Олег Луговський — він очолив відомство після того, як Олег Іващенко перейшов до Головного управління розвідки Міноборони.
Тепер у СЗР є постійний керівник. А серед перших пріоритетів — дронові угоди, програма Freya, переговори з партнерами та посилення можливостей української зовнішньої розвідки.
