Вже п’ятий рік поспіль орієнтир для українських випускників – це не класичне зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), а національний мультипредметний тест (НМТ). В умовах війни стандартна форма іспитів стала недоступною, тож тепер тест проходять за допомогою комп’ютера, поєднуючи всі чотири основні предмети в один день.

Цьогоріч зафіксовано рекордну кількість зареєстрованих на НМТ – майже 360 тисяч учасників, що значно більше ніж у 2022 році, коли їх було трохи більше 234 тисяч.

Давайте ж розглянемо, як саме за ці роки трансформувалося незалежне оцінювання в Україні і які уроки можна винести з результатів нинішніх випускників, зокрема на прикладі успіхів школи “Оптіма”, яка третій рік поспіль входить в десятку кращих закладів країни.

Історія ЗНО: як все починалося

Сьогодні складно уявити вступ до вишу без стандартизованого тестування, однак ще 20 років тому абітурієнти проходили випробування напряму в університетах, де часто вирішальним був не лише рівень знань, а й родинні зв’язки, а часом і фінансові питання.

Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, відзначає, що ЗНО повністю змінило правила гри, подарувавши молоді унікальний шанс вступати до престижних закладів виключно через власні зусилля і рівень знань.

Перші кроки в цьому напрямку були зроблені у 2004 році, коли відбувся пілотний проєкт ЗНО для 4500 випускників із п’яти міст. Проте повноцінна система ЗНО почала формуватися трохи згодом – у 2006 році, після офіційного створення УЦОЯО.

• Щороку кількість учасників швидко зростала: у 2006-му – близько 41 000, а до 2008-го тестування стало обов’язковим для всіх випускників країни.
• Спочатку тестували лише з української мови та літератури, а інші предмети додавалися залежно від бажаної спеціальності.

Важливою зміною став 2015 рік, коли результати ЗНО почали зараховувати і як підсумкову шкільну оцінку, тож для абітурієнтів це спростило документообіг і зробило тестування ще більш значущим.

До 2022 року випускники очікували тестування у форматі кількох днів, проходячи кожен предмет окремо, що давало змогу ретельно готуватися. Звоюяв ЗНО подарувало молоді усвідомлення, що доступ до вищої освіти відкритий для кожного – незалежно від місця проживання чи соціального статусу.

Втім війна внесла свої корективи: безпечне та справедливе тестування в звичному форматі стало неможливим, і на зміну прийшов НМТ.

НМТ замість ЗНО: новий формат у відповідь на виклики часу

З 2022 року замість традиційного ЗНО в Україні впроваджено національний мультипредметний тест. Завдяки комп’ютерним технологіям та спеціальним екзаменаційним пунктам, які обладнані укриттями, учні можуть безпечно пройти всі іспити за один день.

1. Перший блок – українська мова та математика, на які відводять 2 години.
2. Потім – 20-хвилинна перерва, щоб трохи відпочити.
3. Другий блок – історія України та предмет на вибір: українська література, іноземна мова (англійська, німецька, іспанська або французька), біологія, фізика, хімія чи географія, що теж триває 2 години.

Важлива особливість НМТ – відсутність завдань із розгорнутою відповіддю, що пов’язано з війною: іспити проходять у стресових умовах, часто з перервами через повітряні тривоги та перебої з електропостачанням, тому формат має бути максимально адаптованим та прозорим.

Тестування також організовують за кордоном для тих випускників, які вимушено переїхали через воєнні дії. У 2026 році таких учасників майже 19 тисяч, а екзаменаційні пункти працювали у 54 містах та 32 країнах. Однак кількість місць обмежена, навіть у відомих європейських столицях доводиться шукати альтернативні локації.

Щороку в суспільстві точаться дискусії про перевантаження учнів через поєднання чотирьох предметів в один день. На думку експертів, повернення до попередньої багатоденної форми складне через логістичні, безпекові та інфраструктурні виклики.

Головна мета — забезпечити якісне, справедливе й прозоре оцінювання навіть у складних умовах війни. Замінити НМТ на відсутність тестів означало б ріст корупційних ризиків і жорсткіші умови для вступників.

НМТ-2026: статистика, предмети, регіони та школи

За даними УЦОЯО, 2026 року у тесті зареєструвалися майже 360 тисяч учасників, результати отримали понад 329 тисяч. Це рекорд за роки війни, і значне зростання у порівнянні з 2024–2025 роками.

Основна маса учасників — це цьогорічні випускники (приблизно 75 %), решта — випускники минулих років.

Найпростіші й найскладніші предмети

• Найвищі середні оцінки традиційно у іноземних мов: німецька (156 балів), французька (152), англійська (151,3).
• Найскрутніше даються математика (приблизно 132 бали), фізика (136), українська література (137) та хімія (139).

Ця закономірність утримується вже кілька років, над чим варто замислитися батькам та освітянам.

Максимальні результати та виклики

У 2026 році уже 4002 учасники отримали хоча б один «стобальний» бал, троє з них мають максимуми з усіх чотирьох предметів! Проте одночасно кожен сьомий учасник не переступив мінімальний поріг хоча б з одного предмета, особливо це стосується математики, де близько 40 тисяч не склали тест.

Регіональні та шкільні лідери

Рейтинги, складені на основі результатів НМТ, демонструють, що найкращі області — Львівська, Київська, Волинська, а також Івано-Франківська та Хмельницька. Найуспішнішими закладами, серед яких є й дистанційні школи, стали Львівська гімназія “Євшан”, Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат і Природничо-науковий ліцей № 145 Києва.

Дистанційна школа “Оптіма” стабільно тримається в десятці найкращих за результатами НМТ, показуючи, що онлайн-освіта має перспективи навіть у найскладніших умовах.

Дистанційна освіта та високі результати на НМТ: досвід “Оптіми”

Для школи “Оптіма” важливий масштаб: майже 2000 учнів щороку демонструють стабільно високі результати у загальнонаціональному тестуванні, що є унікальним серед онлайн-шкіл, які не практикують жорсткий відбір учнів.

У “Оптімі” підкреслюють, що до них можуть вступити всі бажаючі без будь-яких факультативних обмежень, а це означає широке коло учнів із різним рівнем підготовки і різними особистими обставинами.

Головна сила системи – це структурований підхід до навчання, індивідуальні матеріали в різних форматах (відео, текст, аудіо) та можливість повертатися до складних тем у зручний час. Для підтримки кожного учня є класні керівники та вчителі, які допомагають організувати навчальний процес і прояснюють незрозумілі моменти.

Завдяки цифровому формату у школі мають змогу аналізувати слабкі місця у знаннях, оперативно втручатися і працювати з прогалинами в навчанні. Показники НМТ свідчать – такий підхід має реальний результат, який не менш вражаючий, ніж традиційні очні школи з конкурсним відбором.