Екосистеми Європи мають повернутися до нормального функціонування до 2050 року. Регламент Європейського Союзу щодо ренатурації зобов’язує відновлення рівня ґрунтових вод на окремих сільськогосподарських угіддях. Реставрація боліт є важливою складовою боротьби зі зміною клімату та збереженням біорізноманіття, адже живі болота виконують функцію вуглецевих поглиначів. Для порівняння: ліси вкривають третину суходолу нашої планети, а болотні території лише три відсотки. Водночас болота накопичують вдвічі більше вуглецю, ніж усі лісові масиви разом узяті. Однак осушення боліт спричиняє перетворення цих мільйонолітніх резервуарів вуглецю на джерела викидів CO2.
З метою зниження викидів парникових газів ЄС активізує дослідження, картографування та відновлення водно-болотних угідь. Відповідно до законодавства про ренатурацію, до кінця цього десятиліття 30% осушених боліт мають пройти відновлення, з яких 25% підлягають повторному зволоженню. До 2050 року, за прогнозами, буде оздоровлено половину пошкоджених боліт, а рубіж у третину з них буде досягнутий через системи повторного зволоження. Фермери отримуватимуть фінансову підтримку або компенсації у вигляді земельних ділянок. Впровадження регламенту лежить у відповідальності країн-членів, а перші плани відновлення очікуються вже наступного року.
Під північ від Копенгагена формується величезне мілководне озеро. Понад двісті років тому ця місцина була осушена за допомогою дренажних канав, що призвело до зниження рівня ґрунтових вод на сім метрів. Наслідком цього стало вивільнення шкідливого для клімату вуглекислого газу. Для виправлення ситуації зараз будують болотяне озеро.
Мортон Елінг, представник Данського агентства з охорони природи, коментує: «Уряд ухвалив рішення зменшити викиди СО2 з сільського господарства. Саме тому ми піднімаємо рівень ґрунтових вод, як це роблять у Сьоборзі. Повторне зволоження дозволить знизити щорічні викиди вуглекислого газу на 8 000 тонн. Минулого року ми почали засипати дренажні канави, і тепер тут формуються невеликі ставки з різноманітним живим світом.»
Проєкт, відомий як Søborg Sø, охоплює площу у 600 гектарів. Для реалізації ініціативи довелося переконати 63 власників земельних паїв, деякі з яких вирощують сільськогосподарські культури протягом багатьох поколінь. Власниця кінного господарства, Саллі Шліхтінг, яка продала частину своєї землі, зазначила: «Усе має бути добровільно, адже насильно вказувати фермерам, що робити, — це гарантія отримати відмову.»
Регламент ЄС про ренатурацію та повторне зволоження сільськогосподарських угідь також передбачає стимулювання фермерів фінансовими механізмами. Водночас встановлені цілі мають обов’язковий характер. Найкритичніші заходи необхідно реалізувати до 2032 року.
У Копенгагені, в Європейському агентстві з охорони навколишнього середовища, відбулася зустріч із експерткою з питань водно-болотних угідь Юреною Лоренсо.
— Euronews: «Чому болота і водно-болотні угіддя мають таке значення?»
— Лоренсо: «За останнє тисячоліття в Європі втрачено близько 80% водно-болотних екосистем. Причому приблизно половина залишкових боліт у ЄС зазнала ушкоджень через осушення.»
— Euronews: «В чому полягає проблема осушення?»
— Лоренсо: «Коли воду виводять з боліт, в атмосферу вивільняється велика кількість вуглецю. За цим показником Європа займає друге місце у світі після Індонезії серед найбільших джерел парникових викидів від осушених боліт. Це викликає серйозний занепад. Тож необхідно повертати воду назад у болота, щоб ефективно боротися зі зміною клімату. Особисто для мене болота та водно-болотні угіддя — це супергерої природи, адже вони є домівкою для 40% світового біорізноманіття рослинного і тваринного світу.»
— Euronews: «Нещодавно набув чинності Регламент ЄС з ренатурації. Які подальші кроки?»
— Лоренсо: «Країни-члени мають затвердити свої плани відновлення не пізніше 2027 року.»
— Euronews: «Чи є цілі відновлення та повторного зволоження у регламенті рекомендаціями чи обов’язковими до виконання?»
— Лоренсо: «Це перший випадок, коли на рівні Європи з’явився юридично обов’язковий законодавчий акт із чіткими термінами. Передбачено конкретні кількісні показники ренатурації, прив’язані до календарного графіка.»
