Популярність Карпат постійно зростає, але її супроводжує і зростання кількості відходів, що залишаються після туристів. Гори, які приваблюють тисячі мандрівників, поступово перетворюються на сміттєзвалище.
За інформацією Інформатора з посиланням на Інформатор Коломия, наприкінці вересня Україна відзначала День туризму. У соціальних мережах можна побачити безліч яскравих світлин із мальовничих гірських вершин, кемпінгів та стежок. Проте за прекрасними фотографіями приховується сумна реальність — пластикові пляшки, пакети, одноразовий посуд і сліди від джипінгу залишають глибокі шрами на природі.
Згідно з даними Державного агентства розвитку туризму, протягом семи місяців 2025 року Карпати зібрали понад 76 мільйонів гривень туристичного збору, з яких 27 мільйонів гривень надійшло до громад Прикарпаття. Найпопулярнішою туристичною локацією залишається курорт «Буковель», який приніс доходу Поляницькій громаді майже 19 мільйонів гривень. Але разом із фінансовими надходженнями проблема забруднення гір залишається гострою.
На популярних маршрутах поблизу «Буковелю» та «Драгобрату» дедалі частіше можна виявити купи сміття прямо посеред лісу. Місцеві жителі розповідають, що деякі власники готелів спалюють побутові відходи на схилах або викидають їх у урвища, намагаючись таким чином «укріпити» береги. Проте пакети рвуться, поліетилен розноситься вітром, і Карпати повільно задихаються через людську байдужість.
У дослідженні Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) під назвою «Waste Management Outlook for Mountain Regions: Sources and Solutions» йдеться про те, що пластикові пляшки, поліетиленові пакети та вологі серветки не розкладаються повністю. Пластик у горах особливо небезпечний: він руйнується на мікрочастинки, які потрапляють у воду, ґрунт і навіть у харчові ланцюги.
Гірські екосистеми мають обмежену здатність до самовідновлення. Тонкий шар ґрунту, рідкісні види рослин і тварин не витримують забруднення. Навіть незначне звалище здатне змінити кислотність ґрунту та отруїти джерела, які постачають воду до цілих річкових систем.
Як приклад: у Польщі, у Національному парку Татри, завдяки впровадженню системних заходів протягом п’яти років вдалося скоротити кількість сміття на туристичних маршрутах на 30%. Цього було досягнуто завдяки таким ініціативам:
– регулярним просвітницьким кампаніям для туристів;
– встановленню контейнерів для сміття та станцій сортування відходів;
– залученню місцевих мешканців до прибирання територій.
В Україні, зокрема на Прикарпатті, волонтери руху «Волонтерські мандрівки» власними силами організовують прибирання гірських локацій, здійснюють ремонт притулків та облаштовують місця для відпочинку. Вони підкреслюють, що без підтримки туристів і місцевих громад проблема із відходами залишатиметься актуальною.
Фото: Інформатор Коломия
—
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram. Надсилайте свої новини на адресу kalush.informator@gmail.com. Мобільний номер редакції: +380 67 266 02 08.
