Про це інформує «24 Канал» з посиланням на офіційний сайт Верховної Ради України.
До теми: 100% відповідальність за це лежить на Росії, – Зеленський вшанував пам’ять загиблих цивільних у Києві.
Чому російсько-українська війна офіційно отримала назву Війна за Незалежність?
У пояснювальній записці до законопроєкту №13273, який підписав Президент Володимир Зеленський, наголошується, що Війна за Незалежність України — це боротьба за суверенітет, незалежність, територіальну цілісність і недоторканність держави в умовах агресії Російської Федерації, що розпочалася 19 лютого 2014 року.
У документі підкреслюється, що війна є наслідком системної імперської політики Росії, спрямованої на заперечення та ліквідацію української державності і національної ідентичності. Військові дії охоплюють кілька ключових аспектів:
– тимчасову анексію Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;
– протидію збройній агресії через проведення антитерористичної операції, а також здійснення заходів для забезпечення національної безпеки й оборони, стримування та відсічі агресії на території Донецької та Луганської областей;
– реалізацію заходів, необхідних для обороноздатності України, захисту безпеки громадян та державних інтересів у контексті збройної агресії Російської Федерації.
Закон уперше закріплює в правовому полі низку нових термінів і категорій, серед яких:
1. «національна пам’ять»;
2. «державна політика національної пам’яті Українського народу»;
3. «історична антиукраїнська пропаганда»;
4. «злочини проти Українського народу»;
5. «місце пам’яті Українського народу».
Окремо в законі вперше наведено визначення поняття «рашизм» як гібридної тоталітарної ідеології, що об’єднує ознаки російського шовінізму, імперіалізму та практики комуністичних і нацистських режимів.
Як відбувалося ухвалення закону, який закріплює назву Війна за Незалежність?
– Український інститут національної пам’яті у 2023 році розробив відповідний законопроєкт за дорученням уряду. Прийняття цього документа було вкрай необхідним, оскільки питання історичної пам’яті раніше регулювалися лише фрагментарно і не мали єдиного законодавчого підходу.
– У травні 2025 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».
– 21 серпня Верховна Рада підтримала цей проєкт, а того ж дня підпис під документом поставив тодішній голова парламенту Руслан Стефанчук.
