Дірка в державному бюджеті нікуди не зникла. Україна витрачає значно більше, ніж збирає, і зовнішні гроші залишаються тим, що тримає конструкцію.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький визнав: ситуація непроста. 9 вересня Кабмін схвалив і відправив до Верховної Ради ще три законопроєкти — вони потрібні для виконання домовленостей із міжнародними партнерами.
Логіка проста: гроші не приходять просто так. Є умови, є ухвалені закони, є строки. Не виконав — транш посунувся.
Що саме пішло до парламенту
Три документи. Стосуються вони Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, «Укрзалізниці» та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Зв’язок із бюджетом на перший погляд не очевидний. Але такі рішення — типова частина ширших домовленостей із ЄС, МВФ та іншими кредиторами. Уряд готує, парламент ухвалює, партнери звіряють виконання по своєму списку.
За перші дні вересня – вже вісім документів
Три останніх — не перші. 3 вересня Кабмін схвалив ще чотири проєкти законів на виконання зобов’язань перед ЄС та МВФ.
Частина з них потрібна для чергового траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу — 1,45 млрд євро.
Ці кошти закривають цивільні видатки, поки основний внутрішній ресурс іде на оборону. Тобто це не абстрактна цифра з новин, а зарплати бюджетників і робота держустанов.
Скільки грошей бракує насправді
Потреба вимірюється десятками мільярдів доларів. Кілька орієнтирів:
- 2,079 трлн грн – обсяг зовнішньої підтримки, закладений при затвердженні бюджету на 2026 рік;
- близько 52 млрд доларів – оцінка Мінфіну навесні на той самий рік;
- близько 50 млрд доларів – базова щорічна потреба у зовнішньому фінансуванні;
- близько 145,9 млрд доларів – сукупна потреба на 2026–2029 роки за Бюджетною декларацією.
Джерела різні: ЄС, МВФ, Світовий банк, Велика Британія, країни G7. Ці надходження дозволяють державі фінансувати соціальні виплати, освіту, медицину, роботу державних установ.
Дефіцит скоротився, але не зник
Показники протягом року переглядали. Гранти та зовнішня підтримка дозволили зменшити прогнозований дефіцит на 651,5 млрд грн – приблизно з 18,5% до 12,1% ВВП, як повідомляли в Мінфіні.
Різниця відчутна. Тільки потреба у зовнішніх грошах від цього великою бути не перестала: країна воює, видатки високі, ресурс доводиться шукати постійно. Через це кожен великий транш – і кожна затримка з ним – має вагу.
Розмова вже про 2027 рік
На початку вересня Корецький зустрічався з місією МВФ на чолі з Гевіном Греєм. Обговорювали не тільки поточний бюджет, а й потреби 2027-го.
Планування довше за один бюджетний цикл – необхідність. Домовленості з партнерами укладаються на роки вперед, і кожен наступний рік треба «продавати» заздалегідь.
МВФ платить за виконані умови, а не за підписи
Нова програма розширеного фінансування EFF розрахована на 2026-2029 роки, загальний обсяг – близько 8,1 млрд доларів. У серпні Україна отримала за нею приблизно 690 млн доларів.
Автоматизму тут немає. Кожен етап прив’язаний до конкретних умов: зміни у фіскальній політиці, державному управлінні, реформи, підходи до наповнення бюджету. Звідси й нинішній темп, з яким уряд женеться з законопроєктами через усі процедури.
Далі – за депутатами
Кабмін свою частину зробив. Документи мають пройти профільні комітети, зібрати висновки й дійти до сесійної зали.
Корецький закликав Раду не затягувати. Причина практична: частина допомоги прив’язана до реформ із дедлайнами, і зсув у голосуванні тягне за собою зсув у графіку надходжень.
Бюджет, який щомісяця має закривати величезний обсяг витрат, такі паузи відчуває швидко.
