Віталіна Біблів – відома акторка театру і кіно, яка найбільш запам’яталася широкому загалу завдяки виконанню ролі Любані у серіалі “Будиночок на щастя”. Вона активно знімається у повнометражних фільмах, захоплюється дубляжем і відома своєю енергійністю, харизмою та прагненням до різножанрових, часто яскравих і колоритних ролей.
Редакція OBOZ.UA поспілкувалася з акторкою після прем’єри спектаклю “Brecht.Cabarett”, що відбулася у столичному театрі “Золоті ворота”. Постановка базується на п’єсі Бертольта Брехта “Барабани вночі”. Сценарій розповідає історію солдата, який повертається з війни до рідного міста, де вже “вирішили його не чекати”. Пісні на вірші Брехта для вистави адаптував Сергій Жадан. Віталіна виконала головну роль – мадам Баліке.
Мадам Баліке – це бізнесвумен, яка займається виробництвом ящиків для снарядів. Вона ніби проти війни, але її власне благополуччя напряму залежить від бойових дій. Оточують її різні люди: чоловік, що уникає відповідальності, донька без права голосу в родині, виробництво та майбутній зять, якого треба “врятувати” від фронту.
Акторка розповіла, що під час читання сценарію не знала, кого саме гратиме, і режисерка Оксана Дмітрієва запропонувала роль, яка найбільше відгукнеться. Віталіна хотіла зіграти так званих “зайців”, але зрештою погодилася на роль мадам Баліке. Вона відзначає, що ця героїня – негативна, проте водночас дуже нещасна людина: “щасливі не кусаються, а вона кусається”.
Із життя акторка запозичила сцену бійки на весіллі, яку сама запропонувала додати у виставу. Вона пояснює, що такі випадки часто трапляються і навіть популярні у соціальних мережах. Там збираються так звані “авторитети”, випивають, і починається скандал: “Це моє місто! Ти взагалі знаєш, хто я такий?” – пояснює Віталіна, вбачаючи в образі мадам Баліке уособлення сучасних корупціонерів.
Про матюки, які її героїня вимовляє у кількох сценах, акторка каже, що в житті зазвичай так не лається, але для ролі потрібно було показати людину з подвійною натурою – від вишуканої бізнеследі з дорогими парфумами до простої хабалки без освіти. Вона підкреслює, що іноді життя висуває на вершину тих, хто уміє використати ситуацію: “Кому війна, а кому мати рідна”. При цьому уточнює, що й сама може іноді вживати нецензурні слова – всі люди живі.
Віталіна також поділилася спостереженням, схожим на думку акторки Наталії Сумської, яка нарікала на розгул корупції і існування розважальних закладів під час війни. Вона наголошує, що багато дітей із високопоставлених родин не служать на фронті, а тих, хто з села іде, забирають до війська, що викликає здивування:
– Різке розходження в ставленні до військової служби між “мажорами” і сільськими хлопцями.
– Наявність нових дорогих автомобілів на вулицях під час війни.
– Поведінка людей, які отримують розкішні подарунки, але замість підтримки армії реагують агресивно.
– Важливість наявності “папіків” у високих владних кабінетах, що забезпечують безкарність.
Вона також зазначила, що деякі райони страждають від обстрілів, в той час як Конча-Заспа, де живуть можновладці, залишаються недоторканими, що відповідає історичним сценаріям війни, коли одні страждають, а інші посвячують час дозвіллю. Особисті приклади акторки включають родичів, які служать на фронті, і згадку про кума, що загинув.
Щодо кінокар’єри, Віталіна розповіла, що знімається у сталому проєкті – сьомому сезоні “Будиночка на щастя”, який глядачі тепло сприймають. Вона працює над повнометражними фільмами, але не може розкривати подробиці через контракт. Кількість пропозицій за час війни зменшилася, але акторка не засмучується і впевнена у майбутніх цікавих проектах. Пріоритетом для неї є якість ролей та сценаріїв.
За питанням про можливі ролі окупанток чи зрадниць Віталіна відповіла:
– Важливо дивитись на роль у контексті.
– Вона назвала приклад акторки Каті Варченко, яка зіграла пропагандистку з Горлівки у фільмі “Раша, Гудбай”, успішно впоравшись із задачою, хоча це ризикована роль.
– Негативне сприйняття таких персонажів пов’язане із війною, але пам’ятати важливо: це лише роль, а не реальна людина.
До ювілею, який акторка святкуватиме в середині жовтня, підготовка проходить на знімальному майданчику, подруги зайняті роботою, і через складність часу святкування в колі близьких переноситься. Віталіна зізнається, що святковий настрій у неї притупився, а раніше вона любила влаштовувати тематичні вечірки з десятками гостей. Зараз вона більше прагне, щоб день народження швидко минув.
Питають, де акторка знаходить радість у складний період, вона відповідає:
– Для неї найкращим антидепресантом залишається сцена і театр.
– Спектаклі, такі як “Brecht.Cabarett”, допомагають викинути накопичені емоції і продовжувати жити.
– Вона не користується заспокійливими таблетками.
– З подругами намагаються бачитися двічі на рік, коли збігаються дати.
Акторка посміхається, що подруги і вона зайняті, тому “потусити” виходить рідко, швидше у новому році.
Інна Мірошниченко, одна з її близьких подруг, має сина на фронті. Віталіна розповідає, що Інна дуже турбується, але багато про це не говорить, і що вони гордяться її сином, який нещодавно отримав нове військове звання.
Щодо спілкування поза знімальним майданчиком з колегами по серіалу “Будиночок на щастя”:
– Віталіна зазначає, що вони рідко відвідують дні народження одне одного.
– Водночас вони приходять на вистави один одного, збираються раз на рік із режисером, підтримують контакт через Telegram.
– Взаємодія за сім років спільної роботи дала їм відчуття великої родини.
– Попри популярність Любані, акторка не відчуває себе заручницею цієї ролі, бо має інші театральні проєкти.
– Вона вважає, що якщо її вважають лише Любанею, це проблема режисерів і продюсерів, які не відвідують спектаклі й не знають її можливостей.
Щодо сценічного віку, Віталіна зазначила, що ще з 35 років їй часто пропонують ролі жінок старшого віку – близько 55 років. Їй старили образ, використовували сиве волосся. Режисери пояснювали, що немає акторок із тим же темпераментом трохи старшого віку. Наразі вона відкрито каже, що хотіла б зіграти роль рокової коханки або спокусниці, але розуміє, що реалії кіновиробництва такі, що зйомки повнометражки тривають 12-14 днів, тому беруть акторів, які можуть “зробити все тут і зараз”.
За легкістю у спілкуванні, яка іноді видається навіть дитячою, Віталіна розповіла, що по натурі є великою дитиною:
– Може по-дитячому ображатися, дути губи через дрібниці.
– Їй подобається, що чоловік приймає її такою, яка вона є.
– Вона вважає, що для жінки дуже важливо залишатися собою в будь-якому віці.
Щодо особистого життя, акторка підтвердила, що офіційно одружена, але не має бажання розкривати подробиці і не планує великих урочистостей. Відзначила, що щаслива, і цього достатньо.
Віталіна також має хобі – збирає каміння. Вона розповіла, що камінці привозять їй із різних куточків, зокрема з Ніагарського водоспаду, шотландського озера Лох-Несс та навіть Абхазії, де має великий камінь у формі серця. Спочатку вона підписувала кожен камінець, але зрозуміла, що їх забагато. Мрія про власний будинок залишається, але втілення планує після Перемоги. З дитинства має досвід сільського життя і господарства, що допомогло у створенні образу Любані – він складається з рис родичок і близьких їй жінок. Вона пригадує, як бабуся навчала її долучатися до домашніх справ без заперечень.
Про виклики у професії акторки, Віталіна зауважила, що вона пережила період тривалої безробітності, коли її не кликали навіть на проби два з половиною роки. Щоб вижити, почала викладати. Вона розповідає, що на початку кар’єри довго ходила на кастинги, але її не брали через нібито “немедійність”, на що вона відповідала, що не може стати медійною без роботи. Після цього вдавалося отримувати навіть епізодичні ролі, наприклад “жінка біля тину” чи “дівчина з відром”, яких було дуже багато.
В процесі підрахунку ролей зазначила, що після 130 ролей збилася з рахунку, інколи називають понад 150. Крім акторської діяльності любить дубляж, особливо озвучення масових сцен, що дає можливість додати життя персонажам і відчути себе у ролі натовпу. Вона мріє зіграти в дитячій казці, уявляє себе кумедним грибом, що розмовляє, оскільки такі образи відкривають безмежний простір для фантазії і гри.
Серед найбільших прихильників акторка назвала:
– Батьків
– Чоловіка
– 11 похресників, з якими підтримує теплі стосунки, вони можуть самі дзвонити і просити привітати.
Про традиції привітання в Україні Віталіна пояснює, що в Центральній Україні святкування і подарунки менш масштабні, ніж на заході країни. Там цікаво спостерігати, що більше значення має не молодята, а подарунки, які приносить родина.
Щодо гонорарів, акторка працює через агентів і разом вирішили не погоджуватися на занижені ставки. Вона відзначає, що гонорари не знижували, а навіть трохи підняли. Якщо оплата менша через об’єктивні причини, це зрозуміло, але нерідко вона штучно занижена під приводом війни. За її словами, це нагадує кризу 2008 року, коли актори працювали за смішні гроші, а продюсери користувалися ситуацією. В інших випадках вона погоджується на умови, якщо проєкт авторський і цікавий.
Про стосунки з колегою по “Будиночку на щастя” Галиною Безрук, що залишила країну і перебуває в Росії, Віталіна сказала, що ця історія для неї закрита. Вони більше не підтримують зв’язок. Раніше вона захищала Галину, вважаючи це правильним, але сьогодні її ставлення змінилося через позицію колеги. Вона не цікавиться нинішнім життям Безрук, але зазначає:
– Вона була доброю людиною і талановитою акторкою.
– Як громадянка України, Віталіна не розуміє таких виборів, особливо враховуючи публічність і контекст війни.
– Знайомі, що залишилися в Росії і не підтримують війну, все одно сплачують податки, з яких фінансуються снаряди.
– Вона вважає, що війна зачепила всіх, а такі люди не повинні уникати відповідальності.
Щодо майбутнього співіснування з росіянами після війни, акторка вважає, що сьогодні це неможливо. Вона наводить приклад Німеччини, яка пройшла шлях репарацій, вибачень, усвідомлення провини. Якщо Росія колись пройде подібний шлях і їхні діти будуть відповідати за минуле, тоді можна буде вести діалог. Поки ж вона не бачить цього.
Партнер Віталіни по “Будиночку на щастя”, актор Назар Задніпровський, зазначив, що росіянам для участі в українському кіно слід вивчити мову, історію України і отримати громадянство. Віталіна підтримує цю думку і додає, що інші країни так само суворі. Вона наголошує, що дуже голосно протестуватиме проти спроб повернутися до минулого стану, оскільки українське суспільство і сфера мистецтва змінилися.
Звертаємо увагу читачів на ексклюзивне інтерв’ю з актором і військовим Олексієм Тритенком про хитрощі вичікувачів, чорний гумор на фронті та колишні зіркові шлюби, а також нагадуємо: лише перевірена інформація на каналах OBOZ.UA у Telegram і Viber – не піддавайтеся фейкам!
