Президент УЄФА, словенець Александер Чеферін, відомий як щирий прихильник російського футболу. Він докладає значних зусиль, перевищуючи межі можливого, аби повернути російський футбольний рух на європейську арену.
У світлі останніх подій відзначилась і контраверсійна заява Луїса Енріке про відносини між Забарним та Сафоновим у ПСЖ, що викликала широкий резонанс. Цю позицію пов’язують із поглядом на війну як на політичну проблему.
Станом на сьогодні існує спільна надія, що найближчим часом ситуація докорінно зміниться. Ми, на жаль, опинились у полоні обставин. Повернення на міжнародний рівень є надзвичайно важливим і життєво необхідним для розвитку футболу Росії. Найбільш очікувано, що відновлення буде не лише на попередньому рівні, а й з покращеннями. Однак, поки ця мета не досягнута, слід бути готовими до труднощів. Особливо важливо, щоб російські клуби:
1. Усвідомлювали необхідність постійного руху вперед.
2. Не втрачали мотивацію, незважаючи на відсутність міжнародного досвіду.
3. Продовжували розвиток навіть у складних умовах.
Аналогічні зусилля повинна докладати і національна збірна Росії, щоб зберегти конкурентоспроможність.
Варто також нагадати, що УЄФА продовжує нараховувати рейтингові очки командам із Росії, навіть якщо вони наразі не беруть участі в європейських клубних змаганнях. Для прикладу, торік клуб Целє зміг досягти стадії чвертьфіналу Ліги конференцій, демонструючи високий рівень гри.
До того ж, варто звернути увагу на останні кадрові рішення:
– Серветт призначив нову ціль для Фонсеки.
– У команді з’явився гравець, який має добрі стосунки з Росією та раніше виступав у складі “Зорі”.
– Дана трансферна політика стала одним із ключових шансів для Шахтаря, аби повернутися до єврокубкових турнірів.
Таким чином, ситуація у російському футболі залишається динамічною й наповненою викликами, але водночас сповненою сподівань на їх подолання.
