Початок жнив 2025 року в Україні відзначився запізненням, однак зберігаються певні перспективи на успішне завершення сезону. За даними Міністерства аграрної політики, станом на 27 червня збирання зернових культур стартувало у таких регіонах, як Одеська, Миколаївська та Дніпропетровська області. Цьогорічна збиральна кампанія проходить під впливом численних викликів, серед яких:
– нестабільні погодні умови;
– військова невизначеність, що позначається на безпеці;
– ускладнена логістика та обмежений доступ до сільськогосподарських угідь.
Порівнюючи з попереднім роком, коли перші комбайни вийшли в поле вже 6 червня, нині старт відбувся суттєво пізніше. Головними чинниками затримки стали тривала весна з частими опадами, які завадили своєчасно провести посівну кампанію. За інформацією фермерів, затримки досягають двох тижнів, що безпосередньо впливає на графіки збирання врожаю.
У південних областях, зокрема на території Одеської та Миколаївської областей, вже розпочато збирання ріпаку. Ця культура має вагоме значення для українського експорту і, незважаючи на очікуване зниження врожайності, лишається ключовим елементом у формуванні валютних надходжень.
### Фактори ризику зменшення врожайності
Міністр аграрної політики Віталій Коваль наголосив, що цього року загальний обсяг збираних зернових може скоротитися приблизно на 10%, що складе близько 51 мільйона тонн. Серед головних причин:
1. Аномально тепла зима.
2. Недостатня вологість у критичні фази вегетації.
3. Часті дощі, які ускладнили своєчасне проведення посівної.
Прогнозні показники для основних сільськогосподарських культур такі:
– кукурудза – близько 26 млн тонн;
– пшениця – у діапазоні від 20 до 22 млн тонн;
– ячмінь – близько 4,5 млн тонн;
– дрібні зернові культури – 1,5 млн тонн.
Крім того, очікується зниження виробництва олійних культур:
– соняшник – до 11,5 млн тонн;
– ріпак – на 600 тис. тонн менше у порівнянні з минулим роком.
Загальний обсяг олійних культур за прогнозами Коваля може становити близько 20,16 млн тонн.
Ці зміни можуть позначитися як на внутрішньому продовольчому ринку, так і на ролі України як одного з провідних світових експортерів зернових. Водночас досвід українського агросектора свідчить про високу адаптивність: навіть у складних умовах виробники здатні швидко знаходити оптимальні рішення.
### Вплив врожаю на ціни та очікування стабілізації
У 2024 році неврожай став однією з причин інфляції, яка у травні досягла 15,9%. Проте за прогнозами Національного банку України, цьогорічного різкого підвищення цін уникнути вдасться. Основним чинником стабілізації є очікуване надходження нового врожаю вже влітку, що позитивно вплине на рівновагу на продовольчому ринку.
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук відзначив, що ціни на продукти харчування в Україні наразі практично зрівнялися з рівнем цін сусідніх держав, а за деякими позиціями навіть перевищують їх показники. Така ситуація стримує подальше подорожчання через обмежену платоспроможність населення.
Водночас слід брати до уваги такі фактори:
– зменшення врожаю не є автоматичним тригером для зростання цін;
– ринкові ціни визначаються балансом попиту і пропозиції;
– важливу роль відіграють політична стабільність, валютний курс та світові тенденції на продовольчих біржах.
### Геополітичні виклики та проблеми аграрної логістики
Незважаючи на активну сільськогосподарську діяльність, українські аграрії працюють у складних безпекових умовах. Небезпека у ряді регіонів ускладнює не лише доступ до полів, але й транспортування врожаю. Логістичні маршрути, зокрема порти, залізничні лінії та автомобільні коридори, продовжують перебувати у зоні ризику.
Після часткового відновлення експорту через чорноморські порти та альтернативні шляхи через західний кордон ситуація дещо стабілізувалася. Однак фермери зіштовхуються з перешкодами у забезпеченні технікою, паливними ресурсами та засобами захисту рослин.
В таких умовах державна підтримка аграрного сектору залишається одним із ключових факторів для збереження його життєздатності. Серед напрямків підтримки варто виділити:
– пільгове кредитування;
– страхування виробничих ризиків;
– стимулювання експорту.
Ці заходи повинні залишатися пріоритетними для збереження України як важливого глобального гравця в аграрній сфері.
### Сезон перспектив: підготовка аграріїв до викликів майбутнього
Незважаючи на виклики, українські фермери зберігають оптимізм. Зібрані врожаї, навіть якщо вони менші за обсягом, мають стати важливою опорою для стабільності та відновлення. Сільське господарство традиційно є фундаментом української економіки і нині виконує ще одну життєво важливу роль — забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки.
Зростає інтерес до інноваційних технологій у сільському господарстві, зокрема:
– точне землеробство;
– використання нових сортів культур, адаптованих до змін клімату;
– запровадження цифрових технологій для покращеного планування посівних і збиральних робіт.
Ці кроки сприяють трансформації галузі, роблячи її більш гнучкою та ефективною.
Сезон жнив 2025 року, попри всі труднощі, демонструє стійкість українського аграрного сектору та його готовність приймати виклики й шукати шляхи розвитку.
