Втрати на фронті – ЗСУ втрачають більше, ніж можуть мобілізувати, заявляє Луценко — УНІАН

Христина Левченко

25 Липня, 2025

Ігор Луценко не виключає, що щомісячне скорочення чисельності Збройних сил України може становити від 10 до 15 тисяч осіб. Така оцінка ґрунтується на аналізі мобілізаційних даних, показниках бойових втрат і фактичних обсягах поповнення армії.

Військовослужбовець і співзасновник Центру підтримки аеророзвідки детально розглянув поточну ситуацію в армії на своїй сторінці у Facebook, наголошуючи на необхідності або впровадження чіткої політики мобілізації, або значного зменшення втрат, або ж підвищення боєздатності, яка має базуватися не на кількісних показниках, а на якості особового складу.

За словами Луценка, сучасні реалії роботи та підтримки армії можна окреслити таким чином:

1. За офіційними даними, Україна мобілізує близько 30 тисяч осіб щомісяця (за словами народного депутата Романа Костенка з оборонного комітету). Однак фактичне «офіційне» зареєстроване правоохоронцями число становить приблизно 16-19 тисяч.
2. Відсоток повернення мобілізованих через механізми амністії є дуже незначним.
3. Президент Володимир Зеленський оголошує тільки кількість загиблих, не враховуючи полонених і безвісти зниклих, які становлять вагому частку безповоротних втрат на фронті.
4. Західні джерела (The Economist, Wall Street Journal, Spiegel) оцінюють щомісячні бойові втрати в межах 5-8 тисяч осіб. До цієї цифри слід додати приблизно таку ж кількість поранених, які втрачають боєздатність тимчасово або назавжди.
5. З урахуванням наведених цифр, чисельність армії має або стабільно зростати, або незначно зменшуватися щомісячно.

Луценко підкреслює, що мобілізація у розмірі 30 тисяч осіб відбувається далеко не щомісяця. За його словами, навіть 20 тисяч є досить успішним результатом мобілізаційних зусиль. Водночас офіційна кількість дезертирів і тих, хто самовільно залишив військові частини (СЗЧ), становить близько 19 тисяч, але ця цифра, на думку військовослужбовця, однозначно занижена. Це пов’язано з кількома факторами:

– Надмірна паперова тяганина ускладнює оформлення всіх випадків самовільного залишення частини.
– Через бюрократичні перепони військові зазвичай не можуть належно інформувати правоохоронні органи.
– Навіть у випадках, коли повідомлення про СЗЧ доходять до ДБР, вони часто не реєструються відповідно до Кримінального процесуального кодексу.
– В одному підрозділі з десяти випадків внесення справ до реєстру відбувається тільки у двох, що свідчить про те, що реальні втрати через самовільний вихід із військ у п’ять разів вищі за офіційну статистику.

Таким чином, за досить консервативною оцінкою, щомісячне зменшення армії за фактом може сягати 10-15 тисяч осіб, незважаючи на активні зусилля територіальних центрів комплектування (ТЦК) і кампанії з залучення добровольців. Ця гіпотеза не має офіційного підтвердження, але при цьому спростувати її доволі складно.

Луценко також висунув ще одну припущення щодо реальної чисельності армії на фронті:

– Насправді на передовій воює не «паперовий мільйон» військових, а не більше ніж 400-500 тисяч, з яких на найгарячіших ділянках фронту перебуває дуже мала частина.
– Є й оцінки, що ця кількість може бути навіть близько 300 тисяч.
– Таким чином, за поточними темпами, через приблизно два роки на фронті може не залишитися достатньої кількості воїнів.

Щодо шляхів вирішення проблеми, Луценко пропонує:

– Запровадити комплексну політику мобілізації, якої наразі в державі фактично немає, а відповідальність перекладена на посадовців ТЦК та низових військових.
– Різко знизити втрати, покращивши захист і підтримку військових.
– Забезпечити покращення боєздатності армії через якісні зміни, щоб вона залежала не від кількості, а від професійності та ефективності воїнів.

Він додає, що, якщо залишати ситуацію без змін, два роки — це досить оптимістичний строк з огляду на поточні тенденції.

Повідомляється, що 25 липня президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження строків дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні до 5 листопада. Окрім того, глава держави оголосив про намір звернутися до партнерів у Європейському Союзі з проханням допомогти фінансувати підвищення заробітних плат українським військовослужбовцям, що має на меті подолати дефіцит новобранців та посилити обороноздатність держави на тлі продовження збройної агресії Росії.

Читайте також більше новин про українську армію.

Автор

  • Христина Левченко

    Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.
    Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне

Залишити коментар