У Росії 18 вересня стартували вибори до Державної думи. Голосування розтягнули на три дні – до вечора 20 вересня. Росіяни мають обрати 450 депутатів: 225 за партійними списками і ще стільки ж в одномандатних округах. Це перші парламентські вибори у РФ після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році.
На папері все виглядає як звичайна виборча кампанія: партії, кандидати, дільниці, електронне голосування. Але є кілька деталей, через які ці вибори відрізняються навіть від попередніх російських кампаній.
По-перше, Москва вирішила проводити голосування ще й на окупованих територіях України. По-друге, федерального списку єдиної зареєстрованої партії, яка відкрито виступала проти війни, у бюлетені немає. А по-третє, повідомлення про тиск на бюджетників, проблеми зі спостерігачами й дивні списки для голосування вдома почали з’являтися ще до відкриття основної частини дільниць.
Голосувати змушують і жителів окупованої України
Одна з головних деталей цієї кампанії для України — Кремль знову проводить свої «вибори» на чужій території.
Російські виборчі процедури поширили на тимчасово окупований Крим і Севастополь, а також захоплені частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
У червні російська ЦВК навіть утворила там 11 одномандатних округів. Тобто людей на окупованих територіях фактично включили у вибори російського парламенту так, ніби ці українські землі є частиною РФ.
Українська ЦВК прямо заявила: такі «вибори» нелегітимні, а їхні результати не мають правових наслідків. Київ також закликав інші держави не визнавати результати голосування, проведеного Росією на окупованих територіях.
Антивоєнний список до бюлетеня не пустили
Ще одна показова історія сталася з партією «Яблуко».
Вона залишалася єдиною зареєстрованою в Росії партією, яка відкрито виступала проти війни проти України. Але її федеральний список до виборів не дійшов.
10 серпня Верховний суд РФ скасував його реєстрацію після позову партії «Родина». Формальними підставами стали претензії до фінансування кампанії та агітаційних матеріалів. Саме «Яблуко» називало рішення політично мотивованим і намагалося його оскаржити. 15 вересня партія звернулася вже до Конституційного суду.
Важливий нюанс: це не означає, що на виборах взагалі немає жодного представника «Яблука». Кілька кандидатів партії змогли залишитися в окремих одномандатних округах. Reuters, зокрема, розповідав про 24-річну Поліну Лермант, яка балотується у Москві з антивоєнною позицією.
Але саме федерального списку партії у бюлетені немає.
Хто тоді є у бюлетені
Основним гравцем залишається «Єдина Росія» – партія, тісно пов’язана з Володимиром Путіним і російською владою.
Серед інших великих учасників – КПРФ, ЛДПР, «Нові люди» та «Справедлива Росія – За правду». Є і кілька менших партій. При цьому AP звертає увагу, що серед основних партій, які залишилися у федеральній кампанії, фактично немає політичної сили з відкритою антивоєнною платформою.
Reuters також описує нинішні вибори як кампанію з сильно обмеженою реальною політичною конкуренцією: частина опозиційних політиків перебуває у в’язницях, частина виїхала з країни, а частину кандидатів просто не допустили до голосування.
Тобто вибір партій на папері є. А от вибір між принципово різними позиціями щодо війни та політики Кремля – значно менший.
Усе почалося ще до першого дня голосування
Не минуло й кількох годин виборів, а російські незалежні медіа вже почали збирати історії про можливі порушення.
Один із найяскравіших прикладів – Алтайський край.
За інформацією російських незалежних видань, місцеві виборчі комісії вносили людей до списків для голосування вдома, хоча самі виборці нібито жодних заяв про це не подавали.
Активісти почали телефонувати людям зі списків. Частина з них відповідала, що голосувати вдома не просила і членів виборчої комісії не викликала.
Такі списки особливо важливі, тому що при голосуванні вдома набагато складніше забезпечити повноцінний незалежний контроль за тим, як саме проходить процедура.
РБК-Україна також зібрало повідомлення російських незалежних медіа про тиск на бюджетників і спостерігачів у різних регіонах РФ.
Бюджетникам нагадали, за кого треба голосувати?
Окрема історія — працівники бюджетної сфери.
У російських регіонах з’являються повідомлення, що співробітників державних і комунальних установ могли спонукати реєструватися для електронного голосування, приходити на вибори у визначений час або звітувати про участь.
РБК-Україна з посиланням на російські незалежні медіа пише про такі сигнали з Алтайського краю, Новосибірської, Свердловської, Бєлгородської та Самарської областей.
При цьому важливо розділяти підтверджені офіційні дані та повідомлення очевидців: значна частина інформації про примус зараз надходить від журналістів, кандидатів та спостерігачів і ще потребує незалежної перевірки.
А якщо зникне інтернет? ЦВК каже – голосування продовжиться
На цьому фоні голова ЦВК РФ Елла Памфілова зробила ще одну цікаву заяву.
Перед початком виборів вона попередила, що в окремих регіонах можуть бути перебої мобільного зв’язку та передачі даних. Але, за її словами, це не стане причиною для зупинки голосування.
І це відбувається саме тоді, коли Росія активно використовує дистанційне електронне голосування.
Тобто частина виборців голосує через інтернет, водночас сама ЦВК допускає проблеми зі зв’язком. Російська влада запевняє, що необхідні для голосування ресурси працюватимуть навіть за обмежень.
Для незалежного контролю це створює ще більше запитань – особливо якщо врахувати, що електронне голосування в Росії вже неодноразово критикували опозиційні політики та незалежні спостерігачі.
Навіщо Кремлю ці вибори саме зараз
Для російської влади це не просто оновлення складу парламенту.
Володимир Путін сам пов’язав голосування з війною. Напередодні виборів він закликав росіян взяти участь у них і представив явку як демонстрацію єдності країни. Reuters зазначає, що Кремль фактично розглядає ці вибори як один зі способів показати підтримку влади на тлі затяжної війни та дедалі відчутніших економічних проблем.
А проблем накопичилося чимало: інфляція, високі ставки за кредитами, дефіцит працівників, перебої з пальним після атак на російську нафтопереробну інфраструктуру та подальші витрати на війну.
Тому головна інтрига цих трьох днів полягає не лише у тому, хто отримає депутатські мандати.
Набагато показовішим буде те, як саме російська влада проведе голосування за умов війни, фактичної відсутності повноцінної антивоєнної партії у федеральному бюлетені, повідомлень про тиск та голосування на окупованих територіях України.
Офіційне голосування завершиться 20 вересня. Попередні результати очікуються вже ввечері в неділю, а більш повні – наступного дня.
