Гігантська ракета New Glenn компанії Blue Origin вибухнула на стартовому майданчику у Флориді ще наприкінці травня. Реальний масштаб аварії став зрозумілим лише тепер: вчені проаналізували інфразвукові хвилі й отримали цифру, яка одразу пішла в заголовки – близько 0,131 кілотонни у тротиловому еквіваленті.
Тобто приблизно енергія вибуху 131 тонни тротилу. За окремими науковими оцінками, це більше за механічну енергію вибухової фази аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-му. Одразу уточнення: жодного стосунку до ядерного вибуху New Glenn не має, порівнювали виключно силу короткого ударного імпульсу.
Що сталося 28 травня
Ракета навіть не мала злітати
Аварія трапилася на стартовому комплексі LC-36 на мисі Канаверал. Blue Origin проводила статичний вогневий тест – двигуни запускали прямо на майданчику, нікуди летіти ракета не збиралася.
Спершу все йшло за сценарієм. Потім у нижній частині першого ступеня з’явився вогонь, і за лічені секунди ситуація вийшла з-під контролю. Ракету охопило полум’я, після чого пролунав вибух.
Масштаб конструкції
New Glenn має висоту понад 98 метрів – приблизно як 30-поверховий будинок, поставлений вертикально. Її перший ступінь несе сім двигунів BE-4 і працює на суміші рідкого кисню та зрідженого природного газу.
Людей не травмувало. Ракету втратили повністю, наземне обладнання на майданчику дістало пошкоджень.
Хвилю впіймали за 1700 кілометрів
Найцікавіше почалося вже після аварії. Вибух породив потужну інфразвукову хвилю – низькочастотний звук, якого людина не чує, зате добре фіксують спеціальні датчики.
Дослідники з Sandia National Laboratories перевірили дані з 36 станцій. Сигнал знайшли навіть на відстані близько 1684 кілометрів від мису Канаверал.
Ці вимірювання дозволили не тільки відстежити напрямок поширення хвилі, а й порахувати приблизну потужність. Вийшло 0,131 кілотонни TNT.
Цифри аварії
- 28 травня 2026 року – дата вибуху;
- 36 станцій зафіксували інфразвуковий сигнал;
- близько 1684 км – максимальна дистанція реєстрації;
- 0,131 кілотонни TNT – оцінена потужність ударного імпульсу;
- понад 98 метрів – висота ракети.
Важливий нюанс: усе паливо в баках не здетонувало одномоментно. Частина компонентів зреагувала швидко й дала сильний удар, решта просто згоріла у велетенській вогняній кулі.
Звідки взялося порівняння з Чорнобилем
Саме показник 0,131 кілотонни й породив гучну паралель. Під час аварії 26 квітня 1986 року четвертий енергоблок зруйнувався через різкий стрибок потужності та вибухові процеси.
Але точну силу того вибуху досі оцінюють по-різному: в одних роботах фігурують нижчі значення, в інших – значно вищі. Тому заява, що New Glenn однозначно «потужніша за Чорнобиль», без пояснень надто спрощує картину.
Різниця між подіями принципова. Чорнобиль – це ядерна аварія, зруйнований реактор, масштабний викид радіоактивних речовин і наслідки на десятиліття. Blue Origin – хімічний вибух ракетного пального без жодного радіаційного забруднення.
Порівнюють учені не дві катастрофи, а одну конкретну величину: енергію, яка миттєво перейшла в ударну хвилю.
Причину аварії вже знайшли
Через кілька місяців компанія повідомила, де була проблема – в одному з двигунів BE-4. Несправність пов’язана з головним кисневим клапаном.
Інженери дослідили уламки, провели додаткові тести й внесли зміни в конструкцію. Оновлений клапан, за заявою Blue Origin, можна ставити навіть на вже виготовлені двигуни.
Чому цей вибух цінний для науки
Для компанії аварія стала серйозним ударом по програмі New Glenn. Для дослідників – рідкісною нагодою детально вивчити вибух великої сучасної ракети на метановому паливі.
Інфразвук сьогодні застосовують для відстеження вулканічних вивержень, падіння метеоритів, великих техногенних вибухів і навіть можливих ядерних випробувань. Історія з New Glenn показала: метод дозволяє оцінити масштаб ракетного вибуху навіть тоді, коли датчики стоять за сотні й тисячі кілометрів.
Рідкий метан у нових ракетах використовують дедалі активніше, тож такі дані дорожчають. New Glenn, Starship та інші важкі системи несуть величезні запаси пального – і кожен подібний інцидент додає інженерам розуміння того, як кріогенні компоненти поводяться під час аварій.
