Хвиля генеративного штучного інтелекту (ШІ) не просто наближається — вона вже тут і радикально змінює спосіб, яким громадськість шукає інформацію. У новому звіті «Генеративний ШІ та новини 2025: як люди сприймають роль ШІ в журналістиці та суспільстві» мої колеги Річард Флетчер, Расмус Клейс Нільсен та я провели опитування аудиторій у шести країнах, зокрема в Сполучених Штатах.
Результати дослідження свідчать про те, що громадськість дедалі впевненіше користується технологіями ШІ і охоче їх приймає, проте водночас залишається глибоко роздвоєною щодо ролі ШІ у створенні новин. Це ставить редакції в складне становище, адже вони мають адаптуватися до стрімких змін у медіасередовищі.
Стрімке зростання використання ШІ — насамперед для пошуку інформації
Застосування ШІ стрімко зростає. У шести досліджуваних країнах (Аргентина, Данія, Франція, Японія, Велика Британія та США) частка осіб, які хоча б раз користувалися генеративним ШІ, зросла з 40% у 2024 році до 61% у 2025 році. Особливо відзначається збільшення щотижневого використання — з 18% до 34%. В США, де застосування було традиційно вищим, зростання склало від 31% до 36%.
Потрібно зауважити, що більшість людей у всіх країнах поки що не є регулярними користувачами будь-яких інструментів або систем ШІ.
- ChatGPT залишається провідним окремим продуктом.
- Однак більший вплив має вбудований ШІ у сервіси, такі як Google Gemini чи Microsoft Copilot, які забезпечують ширше знайомство користувачів з технологією.
- Проте ШІ-системи, популярні серед деяких професіоналів (Claude, Perplexity), майже не набули поширення серед загального населення.
Об’єктивно важливого значення для медіа має зміна головної мети використання ШІ:
- У 2024 році провідним було створення медіаконтенту (наприклад, створення зображень або резюме).
- У 2025 році на перше місце вийшов пошук інформації, частка якого в щотижневому використанні збільшилася більш ніж удвічі — з 11% до 24%.
Громадяни використовують ШІ для дослідження тем, отримання фактологічних відповідей, а також для порад. Таким чином, ШІ дедалі більше виконує функції, які раніше належали пошуковим системам і новинним видавцям.
Крім того, зросло застосування ШІ для соціальних інтеракцій — 7% опитаних (8% в США) повідомили про використання в останній тиждень, і цей показник вищий серед молоді.
Пошукова трансформація: AI-відповіді стали буденністю
Особливо помітна ця зміна у сфері пошуку інформації. В усіх досліджуваних країнах, включно зі США, значна частина користувачів бачила AI-генеровані відповіді в пошуку, наприклад, у вигляді оглядів Google AI Overviews.
- 61% американців заявили, що бачили такий AI-відповідь за останній тиждень.
- Цей пасивний контакт із AI-інформацією значно переважає активне користування будь-якими окремими інструментами ШІ.
Для видавців новин, збентежених зменшенням реферального трафіку, ці дані вказують на тривожні тенденції:
- З тих, хто бачив AI-відповіді, лише третина «завжди або часто» переходить за посиланнями на джерела.
- 28% користувачів «рідко або ніколи» не роблять цього.
Таким чином, великою мірою користувацькі пошуки можуть завершуватися на сторінці результатів без переходу на сайти новин.
Невдовзі деякі критики звинувачують AI-відповіді в ненадійності, та дослідження відображають інший бік:
- Близько 49% американців довіряють цим відповідям, хоча довіра часто є умовною.
- Багато користувачів сприймають AI як «перший етап» для непріоритетних питань, вважаючи, що ШІ має ширший обсяг знань через навчання на великих обсягах даних.
- Відповіді вважаються «достатньо добрими», але для складних тем, таких як медицина чи політика, користувачі залишаються обережними і підтверджують інформацію через традиційні джерела.
Варто врахувати, що фактична поведінка людей може відрізнятися від їхніх слів, проте ці дані застерігають від припущень, що користувачі пасивно приймають AI-відповіді без критичного осмислення.
Різниця в комфорті та ставлення до ШІ в журналістиці
Коли мова заходить безпосередньо про журналістику, громадська думка стає значно стриманішою. Звіт виявляє чіткий «розрив у комфорті» між новинами, створеними людьми, та новинами, виробленими виключно штучним інтелектом.
За даними опитування:
- Лише 12% респондентів почуваються комфортно з новинами, створеними повністю ШІ.
- Цей показник зростає до 21% за умови «людини у ланцюжку» (human in the loop).
- 43% схвалюють новини, в яких людина керує процесом із підтримкою ШІ.
- 62% віддають перевагу новинам, повністю створеним людським журналістом.
Американці не відрізняються від глобальної тенденції: вони демонструють сильне бажання людського контролю та авторства.
Громадська думка також проводить явну межу між внутрішніми (бекенд) і публічними (фронтенд) застосуваннями ШІ в новинах:
- 55% (60% у США) комфортабельно сприймають використання ШІ для редагування граматики чи правопису.
- 53% (51% в США) підтримують застосування ШІ для перекладу.
- Однак комфорт різко знижується, коли йдеться про створення реалістичних зображень, якщо немає фотодоказів (26% у всіх країнах і США).
- Ще меншою є підтримка штучних ведучих або авторів — лише 19% та 20% відповідно.
Незмінним залишається сприйняття, що ШІ в новинах в основному принесе користь видавцям, а не громадськості. Респонденти вважають, що ШІ здешевить виробництво новин і зробить їх більш сучасними, але одночасно очікують, що новини стануть менш надійними (-19 баланс) і менш прозорими (-8 баланс).
Песимістичні настрої щодо впливу ШІ на суспільство
Такий скептицизм відображає ширшу песимістичну позицію в США щодо ролі ШІ в суспільстві. Хоча у чотирьох із шести країн більшість опитаних оптимістично налаштовані щодо покращення ШІ їхнього особистого життя, США — одна з трьох, де домінує песимізм щодо впливу ШІ на суспільство загалом.
- 42% американців вважають, що генеративний ШІ погіршить стан суспільства.
- 30% упевнені, що він поліпшить його.
Це, ймовірно, відображає глибоку недовіру до використання технологій потужними інституціями — медіа, урядами, політиками.
Додатково, лише 27% американців упевнені, що журналісти «завжди або часто» перевіряють результати ШІ перед публікацією, що нижче, ніж у Японії чи Аргентині.
Для інформаційних організацій ці результати є важливим сигналом. Громадськість вже активно залучає ШІ для пошуку та споживання контенту, надаючи перевагу різноманітним інструментам, але при цьому скептично ставиться до використання цієї технології самими редакціями.
Водночас люди, схоже, високо цінують людський досвід та журналістське розсудливе ставлення, а також підтримують відповідальне використання ШІ у виробництві новин.
Отже, перспективний шлях для медіа, можливо, полягає не у приховуванні застосування ШІ, а у відкритості й прозорості щодо цього, а також у створенні оригінальної журналістики, яка відрізнятиметься не тільки від масового контенту, створеного ШІ, але і від типової «чарналістики», яку деякі видання ще активніше продукують за допомогою ШІ.
Це, безумовно, не гарантує врятування інформаційних організацій від значних змін, викликаних появою ШІ, особливо в цифровій інфраструктурі на рівні платформ. Проте така стратегія може допомогти новинам зберегти вагу й значення у цьому новому, сміливому світі.
Повний звіт «Генеративний ШІ та новини 2025: як люди сприймають роль ШІ в журналістиці та суспільстві» доступний на сайті Інституту Ройтерз для досліджень журналістики.
Фелікс М. Саймон — науковий співробітник з питань ШІ та новин в Інституті Ройтерз для досліджень журналістики, а також науковий асоційований Оксфордського інтернет-інституту.
