Наближається традиційний час для виступу щодо стану Європейського Союзу. Відомий як SOTEU, цей близько годинний виступ знаменує початок нової робочої сесії після спокійних літніх канікул. Головною дійовою особою цього заходу є президентка Європейської Комісії, яка використовує цю увагу, щоб підкреслити останні досягнення, анонсувати майбутні ініціативи та визначити політичний курс на наступний рік.
Цьогорічна доповідь має нетиповий, радше стриманий характер. Коли Урсула фон дер Ляєн вийде на трибуну Європарламенту в середу вранці, вона опиниться в ситуації, яка раніше була для неї незвичною — вразливості. Обрана вперше у 2019 році, невідома широкому загалу, вона змогла послідовно сформувати імідж надійного та компетентного лідера, котрий здатен керувати об’єднанням у складні моменти та поглиблювати інтеграцію.
Основні віхи її лідерства:
– Координація заходів у відповідь на пандемію COVID-19, включно з безпрецедентною закупівлею вакцин для 450 мільйонів громадян та запуском фонду відновлення, підтриманого через масштабний випуск спільного боргу.
– Виступ провідним голосом Заходу під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
– За результатами 2022 року журналістське видання Forbes визнало її найбільш впливовою жінкою світу, престижний титул, який вона зберігає й надалі.
– Торік фон дер Ляєн здобула переконливу перемогу на переобранні, набравши 401 голос, що перевищило очікування.
Незважаючи на це, її позиція за останні місяці суттєво похитнулася через численні звинувачення та критичні зауваження з усіх політичних таборів, що створює образ керівниці під тиском. Напруження досягло апогею в липні, коли Урсула була змушена захищати своє керівництво від вотуму недовіри, висунутого крайньо правими депутатами Європарламенту. Хоча вона рішуче відкинула претензії, образно назвавши опонентів «маріонетками Росії», одночасно фон дер Ляєн запропонувала конструктивний діалог іншим депутатам.
Її слова були такими:
– «Я усвідомлюю, що серед депутатів є ті, хто формально не підтримав цю ініціативу, але має обґрунтовані занепокоєння з окремих питань.»
– «Це цілком справедливо. Демократія передбачає діалог, і я завжди готова обговорювати будь-які питання з фактами та аргументами.»
Проте ця спроба примирення здавалася неефективною, адже вже на розгляді перебувають ще два окремі вотумі недовіри, що є тривожним сигналом на початку нового сезону роботи. За словами Фабіана Цулега, виконавчого директора Європейського політичного центру (EPC), одним із ускладнюючих факторів є внутрішні проблеми та збурення у низці держав-членів, зокрема Франції. Він підкреслює, що найкращим сценарієм для фон дер Ляєн буде збереження стабільності ЄС, а тому не варто очікувати презентації амбітного плану.
### Конфлікти навколо спеціальних угод
Настрій неприязні до керівництва фон дер Ляєн поширюється по всьому Європарламенту. Навіть її власна політична група — Європейська народна партія (ЄНП) — розпочала масштабну кампанію проти законодавчих актів, ухвалених у рамках Зеленого курсу, котрий вона колись називала великим здобутком Союзу.
Основні аспекти цієї боротьби:
– ЄНП часом об’єднується з правими та крайньо правими силами задля зупинки ініціатив Зеленого курсу, що викликає обурення у соціалістів, лібералів та “зелених”, які вбачають у таких діях порушення передвиборчої обіцянки фон дер Ляєн.
– На своєму переобранні вона відкинула ідею “структурованої співпраці” з правими, що було ключовою умовою для голосів прогресивних депутатів. Попри це ЄНП використала цей момент, щоб просувати спрощення регуляцій і активізувати антикризові ініціативи.
Цей ідеологічний розкол розпав проєвропейську помірковану коаліцію, яка має бути основою другого терміну Урсули фон дер Ляєн. Коли її новий склад Комісії проходив голосування у Європарламенті, він отримав лише 370 голосів підтримки, що помітно менше, ніж 401 голос під час її переобрання.
Згодом розбіжності між партнерами посилилися:
– Відмова блоку ухвалити санкції проти Ізраїлю через конфлікт у Палестині викликала гостру реакцію лівих депутатів і призвела до публічного розбіжності з заступницею фон дер Ляєн, Терезою Ріберою.
– Захисники довкілля активно протестують проти ініціативи зі скорочення викидів парникових газів на 90% до 2040 року, яку консерватори пообіцяли заблокувати.
Особливо гостру критику викликав торговельний договір між ЄС та США. Умови угоди, узгоджені особисто фон дер Ляєн під час зустрічі з Дональдом Трампом у Шотландії, передбачають:
1. Для більшості європейських товарів, що експортуються до США, встановлено тариф у 15%.
2. При цьому більшість американських товарів, що надходять до Європи, звільнені від мита.
3. Винятки становлять окремі категорії, зокрема авіаційна продукція, критичні сировинні матеріали та обладнання для напівпровідників, які підпадають під схему “нуль за нуль”.
4. Додатково ЄС взяв на себе зобов’язання інвестувати 750 мільярдів доларів в американську енергетику, 600 мільярдів — в економіку США, а також закупити американські AI-чіпи на суму 40 мільярдів доларів до кінця каденції Трампа, проте США не дали взаємних гарантій.
Внаслідок виключної компетенції Комісії в сфері торговельної політики основна відповідальність за цей односторонній документ лягає на фон дер Ляєн, що підриває її репутацію здібного кризового менеджера. Найжорсткіша критика надходить від проєвропейських партнерів у її коаліції, які вбачають у цьому капітуляцію перед американськими інтересами та підрив мети стратегічної автономії Союзу.
За словами Наталі Точчі, директора Інституту міжнародних справ (IAI), відповідальність за угоду слід розподіляти й між державами-членами, які “підривали” переговорні позиції, відкрито відстоюючи власні інтереси. Вона зазначила, що:
– “Проблема полягає в тому, що зростаючий націоналізм та вплив крайньої правиці у Європі фактично послабили інтеграційну політику, яку представляє Комісія.”
– “Неможливо перекладати усю відповідальність за цей договір виключно на фон дер Ляєн, бо вона є жертвою складнішої політичної ситуації.”
Після кількох днів мовчання Урсула все ж визнала угоду “солідною, але не бездоганною”, акцентуючи на її ролі у забезпеченні “стабільності та передбачуваності” в період турбулентності. Проте це твердження виявилося сумнівним після загроз Трампа запровадити додаткові тарифи у відповідь на антимонопольний штраф ЄС у розмірі 2,95 мільярда євро, накладений на Google.
Коли фон дер Ляєн виступить у Страсбурзі, перед нею стоятиме аудиторія, яка, ймовірно, очікуватиме від неї не стільки виправдань, скільки визнання складнощів та викликів.
