Атакувальний півзахисник польської Лехії, Богдан В’юнник, у великому інтерв’ю для сайту «Український футбол» розповів про поточний стан клубу, власні професійні переживання, особливості переходу з Шахтаря, а також поділився думками про різницю між тренерськими стилями Унаї Мельгоси та Руслана Ротаня. Його розповідь охоплює низку тем, серед яких:
- перебіг нинішнього сезону в Лехії;
- підтримка клубу з боку польських політичних лідерів;
- перспективи трансферів улітку 2025 року;
- причини і обставини відходу із Шахтаря весною минулого року;
- досвід навчання у футбольних академіях Металіста, Динамо та Шахтаря;
- розвиток кар’єри в європейському напрямку;
- робота в молодіжних збірних України під керівництвом Ротаня і Мельгоси;
- значення Екстракласу для українських футболістів.
Клубна ситуація та підтримка
За словами гравця, найяскравіше серед польських команд представлена Лехія з Гданська, де виступає відразу шестеро українців. Серед них Богдан В’юнник — один із лідерів колективу. У нинішньому сезоні футболіст провів п’ять поєдинків і забив один гол, демонструючи важливу роль у складі клубу.
Втім, команда зіштовхнулася із найсерйознішими проблемами у захисній ланці — за останні чотири тури пропущено 17 голів, що є критичним показником. Водночас Лехія залишається однією з найкращих за кількістю забитих голів у чемпіонаті — 11.
В’юнник зазначає, що причини таких труднощів у обороні не є однозначними. Тренерський штаб і футболісти викладаються максимально, проте команді не щастить, і майже кожен удар по воротах закінчується взяттям воріт.
Одним із яскравих моментів сезону став матч проти люблінського Мотора (3:3), де В’юнник відзначився голом. Під час гри на трибунах був присутній президент Польщі Кароль Навроцький, який активно підтримував Лехію, проте зустрітися з командою він не встиг, оскільки футболісти запізнилися до роздягальні на 3–4 хвилини. Прем’єр-міністр Дональд Туск також відомий своєю прихильністю до клубу, хоча конкретних деталей щодо державної підтримки наразі немає.
Зазначається, що через фінансові проблеми Лехія отримала штраф у вигляді вилучення п’яти очок у турнірній таблиці, що значно ускладнює боротьбу в турнірі. Чемпіонат Польщі характеризується високою конкуренцією, адже заздалегідь неможливо прогнозувати ані чемпіона, ані команди, які понизяться у класі.
Стабілізація в клубі і трансферні плани
Щодо економічного стану клубу, В’юнник відзначив, що ситуація нормалізувалася: минулорічні проблеми, зокрема дефіцит фізіотерапевтів, уже ліквідовані. Клуб працює стабільно, хоча результати на полі бажають кращого.
Що стосується можливих трансферів, у травні 2024 року футболіст розмовляв із журналістами порталу TVP Sport і повідомив про наявність пропозицій із клубів Іспанії, Франції, Італії і навіть Близького Сходу. Проте домовитися щодо вартості переходу не вдалося, і всі згадані команди представлені у вищих дивізіонах.
Справа у CAS і розставання з Шахтарем
Важливою темою інтерв’ю стала ситуація, пов’язана з припиненням контракту з донецьким Шахтарем і зверненням до Спортивного арбітражного суду в Лозанні (CAS). За словами В’юнника, справа знаходиться без чіткого вирішення, оскільки це перший подібний випадок для юристів арбітражу. Адвокати повідомили, що кейс гравця став поштовхом для розгляду нових регуляторних норм для клубів.
Про відхід із Шахтаря та причини цього рішення футболіст говорить дуже зважено. Він наголосив, що в дитинстві мріяв присвятити себе футболу, досяг піку рано, але зовнішні обставини змусили його прийняти складне рішення. У 2025 році він не хоче вказувати винних, визнаючи, що думок на цей рахунок багато, і кожен має свою правду. Зараз же В’юнник сконцентрований на грі в Лехії і прагне реалізовувати поставлені цілі на європейській арені.
Футболіст із нетиповою біографією
Богдан розповів про свій шлях через дитячі академії України. Народжений у Харкові, він починав у Металісті, де залишався достатньо довго і міг перейти до Дніпра, проте разом із батьками вирішив лишитися в рідному клубі. Уже наступного сезону 2016 року В’юнник увійшов до академії київського Динамо.
Пояснюючи відмову від Дніпра, він підкреслив, що Металіст тоді ще мав фінансові можливості підтримувати академію, забезпечуючи гравців умовами для розвитку і участю в турнірах. Однак через організаційні зміни він був змушений повернутися додому і згодом перейшов до Динамо, де в той час почав працювати Альберто Босх.
Уже через рік талант В’юнника помітили у Шахтарі. У порівнянні двох академій футболіст відзначає рівність за якістю, але підкреслює, що стиль гри в Динамо був обумовлений іспанською школою, а у Шахтарі — спершу іспанський, а згодом португальський вплив.
Дружба з однолітками і ринок трансферів
В’юнник із теплотою згадує часи в Металісті, де паралельно з ним виступали Георгій Судаков, Дмитро Криськів, Арсеній Батагов і Михайло Мудрик. Серед цих футболістів особливо близьким другом залишається Судаков, із яким вони разом виступають і зараз у національній збірній.
Щодо вартості Георгія, Богдан зазначає, що він — кваліфікований гравець збірної, і якщо є пропозиції близько 40 млн євро, то клубу варто йти на продаж. Адже сучасний футбол — це передусім бізнес, і гравці часто не мають вибору, бо багато вирішують фінансові умови.
Підтримка харківського футболу
В’юнник зацікавлений у розвитку спорідненого харківського футболу, хоча немає тісного зв’язку з нинішніми представниками клубів Металіст і Металіст 1925. Він відзначає важливість наявності в обласному місті декількох професійних команд, наголошуючи, що це позитивно для футболу регіону і причини розбіжностей — виключно питання керівництва.
Нещодавні приєднання талановитих харків’ян до молодіжної збірної України лише підсилюють оптимізм щодо футзального майбутнього краю.
Початок кар’єри та пошук ігрової практики
Першим дорослим кроком був орендний період у ФК Маріуполь у 2021 році, куди В’юнника відправляли без його бажання, що було звичайною практикою для гравців Шахтаря. У той час футболіст прагнув переїзду до Європи, але цей перехід не відбувся через внутрішні клубні домовленості.
Після цього він потрапив у футбольну структуру Цюриха, де провів сезон на оренді під керівництвом тренера Бо Хендріксена. Спочатку адаптація проходила під керівництвом Франко Фоди, який тренував збірну Австрії на Євро-2020, але із приходом нового тренера і непідтримкою Шахтаря щодо трансферу у Цюрих, клуби не змогли домовитися про викуп.
Наступним кроком став перехід у ГАК — австрійський клуб другої Бундесліги, де В’юнник тяжко працював, знаходячись фактично у футбольній академії разом iз тренувальним полем. Це допомогло йому повністю підготуватися до участі в молодіжному Євро-2023.
Відносини зі збірними України і тренерські погляди
Під час виступів у молодіжній збірній України В’юнник підкреслює важливість колективу і атмосфери, що стала однією з ключових складових успіху. Щодо стилю тренерів Унаї Мельгоси і Руслана Ротаня, він відзначає їхню схожість у прагненні до атакувального футболу та увазі до потреб гравців.
На момент Олімпіади-2024 В’юнник мав можливість бути в складі команди, але через позов Шахтаря до УЄФА і травму (спортивна грижа) не зміг вийти на поле. У складі Лехії він виступає переважно на позиції «десятки», хоча раніше грав на вігерах та навіть центральним нападником у молодіжній збірній.
У збірній Руслана Ротаня футболіст зміг проявити гнучкість позицій — грав на центральних та крайніх ділянках поля, почуваючись комфортно і використовуючи великий футбольний арсенал.
Очікування від майбутнього дербі та порівняння чемпіонатів
24 серпня Лехія прийматиме Арку з Гдині в традиційному місцевому дербі агломерації Тримісто, до якої також входить Сопот. В’юнник, маючи досвід дербі у Швейцарії, наголошує на важливості цих поєдинків, особливо після багаторічної перерви для Лехії і Арки в Екстракласі.
Він очікує великої підтримки вболівальників з усіх куточків світу та обіцяє боротьбу за честь клубної емблеми.
Щодо порівняння польського чемпіонату і української Прем’єр-ліги, футболіст відмічає більшу інтенсивність гри в Польщі, більшу кількість боротьби і неперервний темп протягом усіх 90 хвилин матчу. Ці відчуття спільні і для інших легіонерів у польській лізі, що свідчить про зростання рівня Екстракласу.
Перспективи українських футболістів в Екстракласі
В’юнник вважає перехід українських футболістів до польського чемпіонату важливим кроком для їхнього професійного розвитку. Польща є європейською країною з глибокими футбольними традиціями і здатністю виховувати перспективних гравців, які згодом успішно переходять до топових ліг. Екстракласа, на його думку, — це якісний рівень, на якому український футболіст може зробити значний прогрес.
Читайте також:
Найвизначніші перемоги в історії українського футболу: пишаємося Шевченком, Блохіним, Довбиком, а також Динамо і Шахтарем
