Опубліковано: 13 серпня 2025 року, 15:00 (GMT+2).
Середземне море посідає шосте місце за масштабом накопичення морського сміття у світі. Незважаючи на те, що воно займає лише 1% від загальної площі Світового океану, саме тут концентрується близько 7% усіх світових мікропластиків. Саме тому французькі вчені в рамках проекту Exploration Bleue вирушили до узбережжя Тулона, щоб дослідити вплив забруднення мікропластиком у Середземному морі.
Експедиції проводяться на 27-метровій вітрильній яхті, що належить неурядовій організації Expédition 7ᵉ Continent.
За словами Олександри Тер-Галле, директорки досліджень у Французькому національному центрі наукових досліджень (CNRS) та наукової координаторки експедиції:
– «Середземне море є замкненим водним басейном із високою щільністю населення. Вся людська діяльність у кінцевому підсумку потрапляє до моря.
– Ми вивчаємо хімічні забруднювачі, які переносяться пластиком.
– Відомо, що всі пластикові частинки містять хімічне забруднення».
Дослідження передбачає використання двох тралів, які протягують протягом однієї години для збору зразків мікропластику. Після збору вони будуть систематизовані у лабораторіях, що беруть участь у проекті. Олександра вже багато років досліджує хімічний склад забруднювачів, пов’язаних з пластмасами, у Тулузькому університеті.
У ході досліджень фахівці:
1. Вимірюють та зважують мікропластик;
2. Аналізують його хімічний склад.
Відомо, що для виготовлення пластмас використовують понад 16 000 хімічних речовин, серед яких близько 4 000 уже класифіковані як небезпечні.
Вплив мікропластиків на морських тварин полягає у передачі хімічних речовин у їхні організми. Багато з них є ендокринними руйнівниками, що негативно впливає на здоров’я морських видів. Водночас наслідки для людини поки що повністю не вивчені. Олександра зазначає:
– «Відомо, що ендокринні руйнівники зачіпають всю гормональну систему організму.
– Вони впливають на репродуктивну здатність та розвиток онкологічних захворювань.
– Проте багато аспектів впливу пластмасового забруднення залишаються невідомими».
Наука лише починає розкривати масштаби небезпеки, яку становлять мікропластики для екосистем і здоров’я людини. Ми щодня споживаємо їх разом із їжею, повітрям та водою, але досі бракує точних методів для визначення та вивчення ефектів мікро- й нанопластиків, розмір яких часто менше тисячної частки міліметра.
За планом Дії Європейської Комісії «Нульове забруднення» до 2030 року передбачено скорочення викидів мікропластиків на 30%. У 2019 році Жан-Франсуа Гільйон, морський мікробіолог і директор досліджень у CNRS, провів безпрецедентну кампанію зі збирання зразків у дев’яти найбільших європейських річках. Результати виявили «тривожні» рівні забруднення.
Він коментує:
– «Європа зробила значний прогрес у цьому напрямку.
– Раніше основним джерелом пластикового забруднення були упаковки та одноразові вироби.
– Це була початкова ціль Європейського Союзу.
– Зараз ми прагнемо змінити ставлення до пластика».
До цього часу пластик розглядався як відходи, і основні зусилля були спрямовані на утилізацію сміття. Гільйон сподівається, що ЄС почне активніше працювати над різким скороченням виробництва пластику та впровадить заборони на використання окремих хімічних сполук у матеріалах.
Хоча Європа має певні досягнення у боротьбі з мікропластиком, Гільйон та наукова спільнота закликають до подальших заходів. Це особливо актуально з огляду на триваючі міжнародні переговори щодо створення глобального договору. Перед Європою та світовою спільнотою стоїть вибір:
– Продовжувати керувати забрудненням;
– Або ж усувати проблему на корені.
