Дехто з вас, можливо, підштовхнув до іншого варіанту заголовка – «Врятувати рядового Реброва». Проте цей вираз звучить досить іронічно, а часом навіть знущально. Саме тому, а ще й з поваги до чужої думки і без дозволу на використання ідей, автор віддав перевагу власній версії.
Але чи справді можна говорити про порятунок? Головний тренер національної збірної України — не рядовий футболіст — у цьому не потребує. По-перше, для нього не існувало загрози звільнення у разі незадовільного результату. По-друге, ніхто, крім нього самого, не може змусити його почувати себе знедоленим — самоповага в нього є у достатній кількості.
Як вже згадував, основним для нас було підтримувати збірну неупереджено і щиро. У нас з дружиною це вдалося, і для неї цей матч став справжнім святом. Адже нечасто доводиться побачити п’ять голів нашої команди, яка ще й тричі виходила вперед у рахунку. Для тих, хто не в курсі, дружина вже серйозно вважала себе «нещасливою» у футбольних прогнозах.
Що це було? Ідеальний футбол для вболівальника — це гра з відкритим забралом. На щастя для нас, Ісландія не стала зосереджуватися на турнірній стратегії та тактиці матчу, а вийшла на поле, щоб вийти переможцем у чесній боротьбі в чистому полі, довести перевагу сильнішої команди.
Виявилося, що за таких умов суперництво стало надто важким для Ісландії, тож вона не змогла витримати справжню битву. Хоча ці суперники були гідні один одного і справді показали цікаву боротьбу.

За один матч у Рейк’явіку було створено майже вдвічі більше гольових моментів, ніж у двох попередніх іграх команди Реброва разом узятих. А голів забито було рівно вдвічі більше.
– Україна відкрила рахунок наприкінці першої чверті матчу.
– Через двадцять хвилин ісландці відігралися.
– Протягом п’яти хвилин наша команда забила двічі й пішла на перерву з якісною перевагою.
Втім, Ісландія легко зрівняла рахунок у другому таймі – за чверть години – і тільки на 85-й хвилині фатальним став дальній постріл Калюжного, який влучив у ворота господарів. Важливим став і точний удар Очеретька, який закріпив перемогу.

Бій тривав до самого фінального свистка. З огляду на перебіг матчу, підсумковий рахунок не є цілком справедливим. Логічнішою була б нічия з рахунком приблизно 2:2. Адже:
1. Одна команда реалізувала три з семи шанси.
2. Інша – п’ять з семи, і це була саме Україна.
Слід зазначити також і фактор удачі. Наприклад:
– На 28-й хвилині удар Гудмундссона влучив у поперечину.
– На 45-й хвилині Еллертсон помилився, чим сприяв голу Гуцуляка.
– Через три хвилини після цього Малиновський продемонстрував справжній шедевр.
Якби не деякі доленосні моменти удачі у другому таймі, стаття могла б називатися «Острів фортуни». Але ні – перемогу здобуто у чесній боротьбі за непередбачуваного сценарію.
Особливий випадок — коли найкращий гравець матчу виконує роль і лідера, і символу сили, і зірки видовищності одночасно. Хто це? Очевидно, Малиновський — гравець, що здійснив надзвичайне повернення у збірну України.
Другим значущим героєм на полі став Волошин, який змушений був замінити Судакова наприкінці першого тайму. Рівень його гри в Ісландії відповідав рівню Гудмундссона, котрий вразив підтримку навіть у дружини автора, яка зазначила: «Він мені відразу не сподобався!». Це, без сумнівів, найкращий комплімент супернику з її вуст.
Третю важливу роль виконав Гуцуляк. Якщо Малиновський виправдав очікування, а Волошин підтвердив свій прогрес, то Гуцуляк, чесно кажучи, приємно вразив. Хоч він звик блищати в УПЛ і на скромнішому рівні європейських матчів, у збірній на нього не покладали великих надій.
Водночас уже незабаром Україна має зіграти проти Азербайджану — команди зі своєрідним стилем та не найбезпечнішим суперником. Проблема з другим матчем відбіркового циклу, яка є традиційною для нашої команди, може знову ускладнити отримання очок і ослабити радість від успіхів.
Поки що вболівальники мають кілька днів радості від чесної, видовищної гри, а не безперервної боротьби за м’яч. Зараз наша команда посідає першу позицію в гонці за плей-офф, здобуту у день, коли команди сперечалися не в захисті, а в атаках.
Оглядаючись на турнірну таблицю, виникає питання, яке може здатися несподіваним і навіть непопулярним: хто і на яких підставах стверджував, що перемога над Ісландією є вирішальною для боротьби за право виступу на Мундіалі? Адже навіть нічиїй ми б відставали від них лише на два очки після першого кола відбору.
Якщо припустити, що обидві команди у другому колі програли Франції, але виграли у Азербайджану, то все вирішувалося б підсумковим результатом особистої зустрічі на нашу користь. До того ж французи у будь-якому випадку можуть забезпечити собі перше місце ще до поєдинку з Ісландією або навіть перед зустріччю з Україною.
Чи вписується така логіка в сценарій під умовною назвою «Загубити рядового Реброва»? Як уже було сказано, думка про необхідність зміни тренера стала майже загальноприйнятою, і ось неочікувано виникла навіть друга заміна. Проте поки що не все втрачено і не все визначено остаточно.
Ще один відгук після матчу, отриманий одразу: «Божевільний матч, драйв, але захист — жахливий». Але чи бачили вболівальники на полі номінальних нападників? Якою була гра воротарів? Обидва голкіпери зробили по одному справді значущому сейву. Найдивніше ж, що незважаючи на це, Україна перемогла.
То що ж це було? Напевно, щось позаземне.
Фото – Getty Images/Global Images Ukraine