Які збитки несе економіка Києва через повітряні тривоги?
Кожен день безперервних повітряних тривог вдаряє по економіці Києва з потерями від 7 до 14 мільйонів доларів, якщо не рахувати прямі збитки від ракетних ударів, розповідає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Якщо ж така інтенсивність сигналів триватиме тиждень, сумарні втрати можуть сягнути від 50 до 110 мільйонів доларів. Аналітик робить такі висновки, ґрунтуючись на детальному аналізі перебоїв у транспортному та логістичному секторах, роботі сфер роздрібної торгівлі, будівництва та виробничих процесів у столиці.
Щорічний ВВП Києва становить приблизно 50 мільярдів доларів, що відповідає майже чверті ВВП України. В цю цифру включено і фінансові потоки від інвестицій, і зарплати держслужбовців, а також бізнес, офіційно зареєстрований у столиці, але фактично розташований в інших регіонах. Тож реальний внесок місцевих підприємств дещо менший. Для обережної оцінки збитків від тривог економісти беруть 5% втрати доданої вартості. За умови 250 робочих днів у році це приблизно 10 мільйонів доларів збитків на добу, а з урахуванням варіацій — від 7 до 14 мільйонів, підрахував Шевчишин.
Якщо атаки триватимуть тиждень, збитки не зростатимуть рівномірно — вони накопичуватимуться і сягатимуть від 50 до 110 мільйонів доларів. Це пов’язано з поступовим наростанням втрат у робочі дні. Саме масштабні, тривалі повітряні тривоги, такі як 27 серпня з тринадцятьма сигналами загальною тривалістю майже 15 годин, перекрили близько 60% робочого часу в місті, підкреслює експерт.
Хто виживає в умовах простою: різниця між секторами економіки
Під час повітряних тривог робота державних органів, лікарень, ЦНАПів і шкіл не припиняється з точки зору ВВП, бо зарплати держслужбовців виплачуються незалежно від перебоїв. Малий бізнес частково продовжує функціонувати навіть під час тривог, на відміну від великих торговельних мереж, які змушені тимчасово закриватися. Водночас об’єкти критичної інфраструктури не зупиняються, хоча і дотримуються суворих заходів безпеки для своїх працівників.
Що відбувається з транспортом і виробництвом?
- Залізничне сполучення та робота великих логістичних центрів призупиняються;
- У метро функціонує лише синя гілка;
- Будівельні майданчики повністю зупиняють роботи, що спричиняє додаткові витрати на зіпсовані матеріали і оплати простоя робітникам.
В сукупності втрати компаній формуються за рахунок відсутності продажів, зупинки виробництва, недотримання логістичних термінів, псування товарів і штрафів за порушені контракти.
Як ракетні удари б’ють по складській інфраструктурі і економіці здалеку
Наслідки ракетних ударів по складах набагато масштабніші, ніж просто зупинка роботи під час тривог. Руйнування логістичних центрів спричиняє хвилю збитків у багатьох сферах:
- Ритейлери втрачають товари і доходи;
- Логістичні компанії залишаються без замовлень;
- Виробники позбавлені збуту своєї продукції.
Це в результаті веде до збільшення проблемних кредитів у банківській системі, масових вимушених відпусток і звільнень. Яскравим прикладом є інформація про вихід мережі “Епіцентр” з Одеси після знищення двох торговельних центрів 24 серпня, а також зміни в штаті компаній MAUDAU і Rozetka через ракетні ураження, нагадує фінансовий аналітик.
У Київській області вщент знищено близько 400 тисяч квадратних метрів комерційних складських площ. Особливо критично постраждали холодильні склади для свіжих продуктів — їх втрати сягають 80–100 тисяч квадратних метрів. Через це вільний резерв якісних складських приміщень практично вичерпано — залишилось лише 2,5%, зазначають фахівці та представники RAU.
Окремо варто згадати склад, у якому зберігались книги Readeat Book.ua та кількох видавництв. Через це відправлення замовлень на даний момент неможливе.
