Сьогодні на Нижньовоскресенській вулиці ми звикли бачити скляний будинок універмагу «Київ» з безліччю рекламних вивісок. Проте кілька століть тому цей район був зовсім іншим — там розташовувалася козацька фортеця, місцеві торговці проводили ярмарки, а на вулицях з’явилися перші європейські криті пасажі — пішохідні переходи між будівлями, де розміщувалися готелі й магазини. Як змінювалося це місце, де нині стоїть торговельно-розважальний центр, і який вплив ці трансформації мали на місто — розповідаємо далі.
Для написання цього матеріалу ми поспілкувалися з:
– Олегом Корнієнком — краєзнавцем, головою Сумської обласної організації Національної спілки краєзнавців України;
– Олегом Кривцовим — викладачем Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури;
– Юрієм Леонцем — архітектором, учасником спільноти «Суми Майбутнього Архітектори»;
– Ігорем Титаренком — архітектором, засновником спільноти «Суми Майбутнього Архітектори».
—
### Козацька фортеця, Базарна площа та європейські пасажі
Історію території, на якій згодом виріс торгово-розважальний центр «Київ», варто вести з другої половини 1650-х років, зазначає краєзнавець Олег Корнієнко. У центрі міста полковник Герасим Кондратьєв збудував козацьку фортецю з земляними валами і житловими приміщеннями для козаків. Навколо була еспланада — відкритий простір, що давав можливість військам маневрувати та оборонятися від нападників. Покровська площа розділяла цю територію на дві частини. Зараз на цьому місці розташовані Покровський сквер і сквер Щастя.
У 18 столітті навколо фортеці почали з’являтися перші торгівельні споруди. Мешканці, що поселилися на західній частині еспланади за річкою Сумкою (нині — Стрілка), організовували ринкові дні та ярмаркові заходи, ставили дерев’яні ятки, а згодом з’явилися криті цегляні пасажі. Так поступово сформувалася Базарна площа, що простягалася від сучасного Центрального ринку до МакДональдзу.
На Базарній площі проводили ярмарки, на які приїжджали купці з усієї Слобожанщини (фото з «Щотижневого ілюстрованого журналу № 36», Харків, 1927). На периферії майдану розташовувалася Покровська церква, яка була зруйнована у 1932 році.
Вид на Базарну площу з Покровської церкви (знімок із групи у Facebook «Мої Суми»). Архітектор Юрій Леонець наголошує, що площа вирізнялася поєднанням архітектурних форм, ландшафту та річкової набережної, яку в радянські часи «закопали». Вона знаходилася на розкатаному валу фортеці, чого не було в інших містах, тому мала потенціал стати історичною пам’яткою міста.
До 20 століття площа залишалася відкритою, без покриття зверху. Згодом навколо неї збудували криті ряди, а пізніше почали зводити великі універмаги. Першим із них став багатоповерховий пасаж, побудований за зразком харківського пасажу Пащенка-Тряпкіна купцем Іваном Кулешовим на місці сучасного Центрального універмагу. Пізніше відкрили «Старий універмаг» на вулиці Кооперативній, 3 — будівлю, що й досі використовується для роздрібної торгівлі.
—
### «Намагалися побудувати світ, у якому немає спільного з минулим»
До початку 1960-х років великі торгові центри в Сумах зберігали свій первісний вигляд, доки площу не почали активно забудовувати комерційними будівлями. Олег Кривцов пояснює, що торговельні точки поступово зосередили в одній зоні, а також встановили дитячі атракціони.
Поблизу сучасного МакДональдзу розміщувалися фонтан і дитячий атракціон «Змій Горинич» (знімки Олега Кривцова, Facebook).
У 1986 році на місці дерев’яних яток відкрили критий ринок. Він був оточений додатковими будівлями з майстернями для ремонту одягу, взуття та металевих виробів. Поступово Базарна площа розбудовувалася, однак ділянка, на якій зараз стоїть універмаг, залишалася незастроєною.
За словами Олега Кривцова, на цьому місці планували створити зелену зону для відпочинку і прогулянок, а сам універмаг хотіли побудувати в іншому районі. Натомість навколо ділянки розмістили ряди колгоспного ринку.
Фотографія колгоспного ринку навколо зеленої зони, де згодом з’явився торгово-розважальний центр «Київ» (знімок із Facebook Олега Кривцова).
Будівництво універмагу «Київ» розпочалося наприкінці 1980-х років. Спочатку планували зробити його архітектурною домінантою площі, прибравши довколишні дрібні магазинчики. Відповідно до задуму, будівля мала нагадувати сучасні торговельні центри, такі як «Мануфактура» чи «Лавина». Про авторів проєкту відомо дуже мало, зазначають експерти.
За початковим планом споруда мала чотири поверхи, щоб не заважати вигляду на Свято-Воскресенський собор. Поруч не передбачалися дрібні торговельні об’єкти, натомість планували облаштувати великі парковки, широкі тротуари і парк для відпочинку, — розповідає Олег Кривцов.
Однак проєкт так і не був реалізований у повній мірі. У 1998 році на аукціоні будівлю придбала компанія «Укрросметал», і нові власники почали змінювати будівлю за власним баченням: додали кілька поверхів і облаштували паркувальну зону, що з боку перекрила пішохідний прохід. Олег Кривцов додає, що тодішній начальник Управління містобудування і архітектури Сумської області Володимир Биков не заперечував проти таких змін.
Від початкової концепції не залишилося практично нічого. «Київ» трансформувався у своєрідного «монстра», який поглинув навколишній простір. Збільшена у кілька разів будівля створила дисбаланс із сусідніми спорудами. Для врівноваження пропорцій планували знести цегляні будинки на вулиці Засумській, де зараз розташовані аптека та кілька магазинів.
У 2000-х роках «Київ» зазнав кількох реконструкцій, а пішохідну зону навколо нього забудовували дедалі інтенсивніше. Протягом двох наступних десятиліть формувався сучасний вигляд торговельно-розважального центру. У 2023 році біля універмагу з’явився ще один великий торговельний комплекс — «Термінал». Земельна ділянка, де він розташований, належить ТОВ «Нерухомість-Д», директоркою якого є Тетяна Дашутіна, мати власника концерну Nicmas — компанії, що продовжує справи «Укрросметалу» і має зв’язки з родиною проросійського бізнесмена Григорія Дашутіна.
Знімок забудови «Києва» і нової споруди поблизу, що перешкоджає пішохідному руху (фото — Сумські дебати).
—
### Зруйновані будівлі та втрата ідентичності
Архітектор Ігор Титаренко зазначає, що неконтрольована забудова торгово-розважального центру має суперечливий вплив на інфраструктуру міста:
– З одного боку, вона створює додаткові робочі місця і приваблює покупців і гостей з різних районів та області.
– З іншого — масштаб і розташування будівлі загрожують сусіднім історичним спорудам.
Він пояснює, що фундамент «Києва» врізається в русло річки Стрілки, через що знижена стабільність будівлі та порушений природний водний режим. Ґрунти рухаються, що може спричинити проблеми з конструкціями.
Земля довкола універмагу стала урбаністично непридатною — тут ускладнений пішохідний рух, відсутні зелені зони та місця для відпочинку. Натомість простір перевантажений стихійною торгівлею, рекламними конструкціями та надбудовами. Будівля «закриває» не лише Свято-Воскресенський собор, але й інші пам’ятки, включно з залишками оборонного валу.
Уникальні історичні будівлі цього району особливо чутливі до навантажень, тож потенційне будівництво може спричинити руйнацію їхніх конструкцій. Наприклад, через неправильне розташування недобудови навпроти дзвіниці Спасо-Преображенського собору було завдано шкоди його цій споруді, — додає Ігор.
Офіційних повідомлень про пошкодження немає, однак фахівці архітектури критикують забудову та наголошують, що наслідки таких забудов лишаються відкритим питанням. Зараз увесь історичний центр місту перебуває у зоні вразливості до будь-яких змін.
Окрім архітектурного впливу, універмаг «Київ», за словами Олега Кривцова, «витирає» пам’ять про історію міста. Раніше історичний центр вважали за пережиток минулого, і довго намагалися побудувати світ, який не має нічого спільного з культурною спадщиною.
– Це нагадує радянську практику «закриття» пам’яток спорудами типу «сталінок», коли навмисно знищували локальну ідентичність.
– Один із прикладів — Троїцький собор, що його спеціально перекривали будівлями, аби зробити його невидимим.
– Аналогічно, сьогодні перехожі, проходячи повз універмаг, бачать не історичну зону, а лише комерційний простір.
—
Нам важливо слідкувати за долею спадщини нашого міста: нові забудови, трансформації у історичних районах, відкриття торговельних центрів мають відбуватися законно, без шкоди нашій культурі та мешканцям. Підтримка тих, хто поділяє ці цінності, допомагає створювати такі матеріали. Запрошуємо долучатися до клубу Цукру, щоб разом берегти та відкривати історію Сум.
