До XIX століття найбільшим містом на території України був не Київ, а місто, яке відігравало ключову роль у збереженні української культурної та національної ідентичності, стверджує Акім Галімов, засновник проєкту “Реальна історія” та продюсер 1+1 media.
Історія українських земель наповнена маловідомими фактами, які руйнують усталені стереотипи. Одним із таких є те, що найбільшим містом України протягом кількох століть був не Київ чи Харків, а Львів. Редакція Главреда з’ясувала, яке саме місто за чисельністю населення утримувало лідерські позиції в Україні до XIX століття.
Унікальність Львівської братської школи
Історик Акім Галімов нагадує, що у Львові формувався унікальний освітній і культурний простір. Уже в середині XV століття в Успенському соборі Львова виникла неформальна спільнота спонсорів православної церкви, яка стала прототипом майбутніх культурних організацій. Наприкінці XVI століття багаті львівські міщани — брати Іван і Юрій Рогатинці та Іван Красовський — підготували статут львівського братства і заснували Львівську братську школу.
Ця школа стала першим в Україні навчальним закладом, що надавав європейську освіту дітям української православної шляхти, міщан і торговців.
Львів — найбільше місто України до XIX століття
Акім Галімов підкреслює, що Львів займав виняткове місце у розвитку українських земель. Уже в XIII–XIV століттях він став найбільшим містом за кількістю населення на українських територіях та зберігав цей статус аж до середини XIX століття.
Цей факт залишається маловідомим або навіть ігнорується, оскільки більшість звикла вважати Київ головним та найбільшим центром українського життя у всі часи.
Чому Галичина стала частиною Австрійської, а не Російської імперії
У кінці XVIII століття, внаслідок поділів Речі Посполитої, українські землі були розділені між Російською та Австрійською імперіями. Проте Галичина не увійшла до складу Росії, а залишилася під владою Австрії.
За словами Галімова:
- На момент ліквідації Речі Посполитої, історичне Угорське королівство було частиною Австрійської імперії.
- Австрійці, посилаючись на династичні права, заявили, що як спадкоємці Угорської корони, у складі якої колись існувало королівство Русь, мають законні підстави для приєднання цих земель.
- Саме за династичними правами Габсбургів Австрія отримала можливість включити Галичину та частину Волині, що визначило подальшу історію регіону.
Соціальна структура та рівень життя у Галичині
Галичина з давніх часів відзначалась високим рівнем добробуту та особливою соціальною структурою.
- У середньовіччі ця територія була найбільш розвиненою серед українських земель.
- Тут переважала кількість вільних селян, а не закріпачених, на відміну від інших регіонів.
- Значною була кількість дрібної шляхти, міщан та ремісників.
Це сприяло тому, що мешканці Галичини змогли зберегти національну ідентичність і стати рушійною силою визвольних змагань початку XX століття, а також Майданів у XXI столітті.
Основні тези матеріалу:
- Найбільшим містом в Україні до XIX століття був Львів, а не Київ чи Харків.
- У Львові існувала унікальна освітня традиція, що розвивалася завдяки Львівській братській школі.
- Галичина увійшла до Австрійської імперії завдяки династичним правам Габсбургів.
- Соціальна структура Галичини сприяла збереженню української ідентичності та ролі регіону у подальших історичних подіях.
Коротка довідка про автора:
Акім Галімов — український журналіст, сценарист та продюсер історичних проєктів 1+1 Media. У рамках проєкту “Реальна історія” він створює короткі відеоматеріали, що висвітлюють важливі історичні теми українського минулого.
Якщо ви виявили помилку в матеріалі, будь ласка, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter для повідомлення редакції. Ознайомитися з редакційною політикою можна на сайті Главред.
