Туреччина: Від «бунтаря» НАТО до ключового гравця глобальної арени
Як змінилися позиції Туреччини в НАТО за останні роки
Ще кілька років тому Туреччина була сприймана в альянсі як своєрідний «поганий хлопець». Країна затягувала процес приєднання нових членів до НАТО і відмовлялася вводити західні санкції проти Росії у відповідь на війну в Україні. Президент Реджеп Тайїп Ердоган неодноразово називав Володимира Путіна «дорогим другом», що викликало тривогу серед європейських і американських партнерів через його авторитарні тенденції.
Однак зміни на світовій арені, зокрема війни в Україні та Ірані, а також повернення Дональда Трампа до Білої домівки кардинально змінили ставлення до Туреччини. Ця країна набрала ваги в очах НАТО як стратегічний союзник з великою армією і потужною оборонною промисловістю.
Туреччина в центрі уваги на саміті НАТО 2024 року
Цьогорічний саміт НАТО відбудеться у столиці Туреччини — Анкарі, і це перша така подія у країні з 2004 року. Тоді Джордж Буш-молодший був президентом США, а Ердоган лише розпочинав свій шлях на посаді прем’єр-міністра. Зараз же Туреччина демонструє себе як повноправний гравець з амбіціями і значущою роллю в альянсі.
- Новий VIP-термінал встретит іноземні делегації, що приїдуть на свіжовідремонтовану злітну смугу.
- Сам саміт пройде у просторому президентському комплексі Ердогана.
- Перший день передбачений для обговорення оборонних питань з презентацією турецької військової техніки, зокрема дронів і артилерії.
Другий день саміту присвячений більш стратегічним темам: державним бюджетам оборони та розвитку військово-промислового комплексу країн НАТО.
Нові виклики та переосмислення ролі Туреччини
З початку війни в Україні військові запаси багатьох європейських союзників істотно виснажені, тож питання виробництва озброєнь здобуло особливого значення. Крім того, вихід США зі світового політичного процесу або скорочення їх ролі в НАТО під час президентства Трампа викликає побоювання стосовно безпеки альянсу.
Турецька армія — друга за величиною в НАТО після США — дійсно має значний потенціал. Окрім потужного військового флоту, вона контролює морські шляхи до Чорного моря і слугує «форпостом» південного флангу альянсу.
Оборонна промисловість Туреччини розвивається стрімко, в 2023 році її експорт сягнув понад 10 мільярдів доларів. Турецькі виробники відомі своєю швидкістю та економічністю, адже здатні виготовляти дрони, боєприпаси та інші озброєння з меншими затратами і у стислі строки.
Турецька дипломатія між Сходом і Заходом
Завдяки своїй унікальній геополітичній позиції між Європою, Азією та Близьким Сходом, Туреччина має широкі дипломатичні зв’язки, що включають Балкани, Африку та Близький Схід. Вона використовує свій вплив для посередництва у різних конфліктах:
- Підтримка стабільності у Сирії після падіння режиму Башара Асада.
- Посередництво між Сектором Гази та Палестинською організацією ХАМАС у прагненні до миру.
- Збереження контактів з Іраном, незважаючи на постійні ракетні удари з іранського боку.
Взаємини Ердогана з Путіним тепер сприймають не так однозначно, адже керівництво деяких європейських країн оцінює Туреччину як важливий канал для переговорів із Росією.
Внутрішні виклики та мовчазна підтримка союзників
На тлі посилення політичних репресій у Туреччині, зокрема арештів опозиційних лідерів, багато партнерів по НАТО утримуються від критичних заяв. Туреччина за останні роки значно розширила владу свого президента, а головний опозиційний кандидат на пост президента країни перебуває за ґратами в рамках політичного процесу.
Країни НАТО воліють не публічно висловлювати занепокоєння щодо демократичних цінностей, зосереджуючись на безпекових пріоритетах:
- Забезпечення достатнього виробництва зброї.
- Підтримка спільної оборони проти можливих агресорів.
- Збереження єдності альянсу в умовах мінливих міжнародних викликів.
Як говорив колишній посол США в Туреччині Джон Р. Басс, сьогодні головна загроза для європейців — це не стан турецької демократії, а безпекові виклики, що нависли над Європою.
