Жирона успішно завершила трансфер нападника Владислава Ваната з київського Динамо, що стало найбільш масштабною угодою для киян з початку повномасштабної війни. Чому каталонський клуб зацікавився Ванатом? Які перспективи його чекають? Чи можна сподіватися на повторення досягнень Артема Довбика? Чемпіон детально розповідає про головний трансфер літа в українській Прем’єр-лізі.
Як відбувся трансфер?
Про інтерес Жирони до Ваната вперше стало відомо 24 серпня з каталонського видання Mundo Deportivo, а вже 29 серпня провідні футбольні інсайдери повідомили про укладення угоди. Ванат пропустив ключовий матч Динамо з Маккабі в Лізі Європи, що викликало здивування, адже він є вихованцем київського клубу, і це могло стати його прощальним виступом.
Відповідно до інформації Фабріціо Романо, Жирона виплатила клаусулу у розмірі 20 мільйонів євро. Іспанське видання Cadena SER стверджує, що сума трансферу складає 15 мільйонів євро плюс 20% від наступного перепродажу, а затримка в перемовинах пов’язана зі спірними умовами щодо розподілу платежів — іспанці пропонували по 5 мільйонів кожні півроку, тоді як Ігор Суркіс наполягав на двох траншах по 8 і 7 мільйонів.
Динамо вести торгувалося жорстко та виправдано, оскільки pos0иция клубу була сильною. Після невдалих стартових турів Ла Ліги (1:8 у двох матчах) Жирона гостро потребувала підсилення у нападі. Тим часом центрбек Жирони Ладислав Крейчи переходив до Вулверхемптона за 30 мільйонів євро. Ігор Суркіс грамотно використав ці обставини та зумів отримати за Ваната суму, що навіть перевищує його оцінку на Transfermarkt.
Щодо зарплати Владислава, вона не розголошується, але навряд чи перевищує 1,4 мільйона євро на рік — рівень, на якому заробляє у Жироні інший українець, Віктор Циганков. У нижній частині таблиці Ла Ліги зарплати не є космічними, тому трансфер Ваната варто розглядати в першу чергу як крок вперед у кар’єрі, а не заради фінансового зростання.
Чи є це наймасштабнішою продажем Динамо?
З початку повномасштабної війни з росією це справді найбільший трансфер киян. В історії ж клубу ця угода посідає шосте місце за масштабом.
Значно більші суми клуб отримував за такі трансфери:
- Александра Драговича у 2016 році від Байєра — 21 млн євро
- Віталія Миколенка у 2022-му від Евертона — 23,5 млн євро
- Андрія Шевченка у 1999-му від Мілана — 23,9 млн євро
- Андрія Ярмоленка у 2017-му від Боруссії — 25 млн євро
Найприбутковішим трансфером досі є перехід Іллі Забарного до Борнмута у 2023 році, за який клуб уже заробив понад 30 мільйонів євро завдяки участі ПСЖ у подальших трансферах.
Ванат, без сумніву, опинився у компанії найуспішніших вихованців клубу.
Чим примітний Ванат?
Передусім — результативністю. За Динамо він відзначився 51 голом у 119 матчах, а за національну збірну має 2 м’ячі у 11 поєдинках, попри свій вік — 23 роки.
Зазначено, що у Ваната не спостерігається спад, натомість він демонструє стабільне зростання. Два роки тому він забив 12 голів в УПЛ, рік тому — 14, а у минулому чемпіонаті — вже 17.
Динамо не відоме як клуб із потужною атакою, і для нападників це складне середовище. Цей факт підтверджують долі гравців, як-от Ерік Рамірес, Владислав Супряга, Артем Бесєдін, Ілля Шкурін, Назарій Русин, Фран Соль. Ванат став для київського клубу вирішенням проблеми, яка тягнулася багато років.
Аргумент про те, що він нібито забивав лише слабким командам, не прийнятний, адже сам Динамо на поточний момент не надто сильно відрізняється за рівнем від аматорських колективів, а партнери Ваната не можна назвати елітними. Більшість його голів вимагали складного виконання і не були простими забитими від воріт.
Приклади різноманітності його гольових дій:
- Вдало закрив м’яч корпусом і пробив із-під захисника
- Класична гра нападаючого 1-в-1 на високій швидкості
- Удари з опередження після навісів
- Сильні удари як лівою, так і правою ногою
Ванат не є спеціалістом виключно штрафного майданчику, не типовим "стовпом" і не блискучим дриблером, але здатний виконувати ці ролі епізодично. Ці навички хоч поки що не на найвищому рівні, проте їх потенціал можна розвивати у вищому класі. В УПЛ він, здається, досяг верхівки — став чемпіоном, кращим бомбардиром та гравцем сезону, але досі не навчився належним чином пресингувати та діяти в глибині поля.
Відсутність тренера, здатного цьому навчити, відчутна. Останнім таким наставником був Мирча Луческу, який у 2024 році визнавав лише Влада Ваната та Сергія Шапаренка гравцями Динамо, підготовленими до топ-чемпіонатів.
Хто стане конкурентами Ваната у Жироні?
Конкуренти існують, але їх ефективність під питанням.
-
Абель Руїс — 25-річний вихованець Барселони, який відмінно розуміє гру, багато працює на команду і має успішний молодіжний досвід, однак, жартують, не вміє забивати. У клубі Брага він забив лише 20 голів у 123 матчах, а минулого сезону у Жироні — 4 голи у 27 поєдинках. Ймовірна роль — другий нападник у схемі 4-4-1-1, яку тренер Мічел пробував цьогоріч. Конкурувати з Ванатом у зоні завершення атак він не зможе.
-
Кристиан Стуані — 39-річний уругваєць, який грає у Жироні з 2017 року і забив 141 гол, що на 103 більше за другого найкращого бомбардира клубу Порту. Стуані навіть відмовив Барселоні, щоб залишитися в Жироні. Минулого сезону, коли команда переживала кризу, ветеран забив 11 голів і врятував клуб від вильоту. Він користується повагою в місті, і планується встановлення йому статуї після закінчення кар’єри. У ігровому плані витримує 25-30 хвилин високого темпу, тому виходитиме на поле переважно у випадках проблем з Ванатом.
- Дауда Камара — місцевий футболіст мігрантського походження, без досвіду виступів на високому рівні, що минулого року переніс розрив хрестоподібних зв’язок. Його найбільше досягнення — виведення дублюючої команди Жирони з п’ятого у четвертий дивізіон. Наразі не виглядає загрозою для конкуренції у основі.
Наскільки серйозний кризовий стан Жирони?
Тренер Мічел не приховує труднощі:
"Два роки тому все йшло гладко і легко, але зараз настав важкий період. Потрібне відновлення командного духу, який утрачено. Ми вже не та Жирона, якою були раніше. Той сон минув. Я закликаю всіх сконцентруватися."
Це не дивно, якщо згадати результати:
- У першому турі Жирона на домашньому полі програла Райо Вальєкано з рахунком 1:3, при цьому голкіпер Гассаніга був вилучений за комічні дії.
- Другий тур завершився гучною поразкою 0:5 від Вільярреала, з яких 4 голи було пропущено вже у перші 30 хвилин.
- У третьому турі — 0:2 вдома від теж кризової Севільї.
Статистика команди:
- Жирона — друга з кінця за кількістю ударів по воротах (12)
- Найгірша у лізі за коефіцієнтом очікуваних голів (xG) — 0,88
- Друга з кінця за перехопленнями (4,5 за 90 хвилин)
- Друга за кількістю офсайдів (0,5 за 90 хвилин)
- Сьома за кількістю спроб дриблінгу (8,5), що свідчить про індивідуальну гру без побудови колективних дій
Кризовий стан у Жироні почався ще в другій половині минулого сезону — з січня по травень у Ла Лізі команда здобула лише 4 перемоги проти 13 поразок.
Після завершення сезону більшість лідерів залишили команду: Гутьєррес перейшов у Наполі, Крейчи — у Вулверхемптон, Янхель Еррера веде переговори з Вільярреалом. Менеджмент спочатку не помічав цих змін, підставляючи тренера Мічела. Лише після розгрому у Вільярреалі клуб почав шукати підсилення на трансферному ринку.
Окрім Ваната клуб веде переговори про підписання:
- Стефана Байчетича з Ліверпуля
- Браяна Гіля з Тоттенгема
- Азеддіна Унахи з Марселя
Можливо, Мічел вдасться сформувати боєздатну команду з цього складу, але поки що Жирона — найслабша команда Ла Ліги.
Підсумки трансферу
Жирона дедалі більше стає найукраїнським клубом у найсильніших європейських лігах. Артем Довбик здобував тут звання кращого бомбардира (Пічічі), Віктор Циганков проводить четвертий сезон, а голкіпер Влад Крапивцов звикає до нового середовища. Тепер до цієї компанії приєднався й Владислав Ванат.
Велику роль у цьому відіграє тренер Мічел, який обіцяв робити ставку на Циганкова навіть у разі очолення Барселони і який відзначає Крапивцова в умовах слабких виступів команди. Схоже, слов’янські футболісти йому імпонують.
Окремо варто відзначити Ігоря Суркіса, який вчасно та ефективно реалізував трансфер Ваната — отримав максимальну вигоду в межах УПЛ та продав його за суму, що перевищує річний бюджет клубу, задовго до закінчення контракту. Цей підхід нагадує вміння клубів Балкан утримувати стабільність останні 30-35 років.
Розглядаючи потенціал Ваната, варто враховувати і простоту, і складність його майбутніх завдань.
Простота полягає у тому, що у Жироні немає яскравого голеадора, саме тому Владислава запросили заповнити цю ніші.
Складність полягає в тому, що доведеться діяти приблизно так само, як у Динамо — бути єдиним форвардом, на якого випадає вся атака, у команді, де півзахист і фланги ведуть гру досить роз’єднано.
Це зовсім не те, що було в Артема Довбика, який у Динамо грав у структурованій команді з гравцями світового рівня. Минулого сезону трійка кращих асистентів Жирони:
- Гутьєррес (5 передач)
- Циганков (5)
- Еррера (3)
Зараз із них залишився лише Віктор Циганков, тож на нього і на самого Ваната лягає найбільша відповідальність.
Таким чином, трансфер Ваната у Жирону — це крок у вищий рівень, але й виклик, пов’язаний із складною командною ситуацією.
