Наш будинок у Торецьку більше не існує. Його не просто пошкодили, а повністю знищили. Свідчення цьому — фото та відео з відкритих джерел, що демонструють замість колишніх будівель, у яких проживала моя родина, лише гори будівельного сміття.
Наша сім’я стала частиною великої статистики: в Україні офіційно зареєстровано близько 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Коли держава запровадила програми «єВідновлення» та «єОселя», ми, як і багато інших, відчули надію і подали відповідні заявки, отримавши статус «в очікуванні». Проте причина затримки виявилася простою: для підтвердження повного знищення житла необхідно виїзд комісії. Однак до Торецька комісія приїхати не змогла – спершу це була зона активних бойових дій, згодом – окупована територія. Таким чином ми опинилися в юридичній безвиході, і це стосується далеко не тільки нас.
Станом на жовтень 2025 року за програмою «єВідновлення» компенсації за пошкоджене або зруйноване житло отримали понад 140 тисяч родин. З них:
- 114 тисяч — за пошкоджене житло,
- понад 25 тисяч родин — житлові сертифікати на загальну суму 36,4 млрд гривень як компенсацію за знищене майно.
Це вагомий крок уперед, особливо враховуючи, що Україна є однією з небагатьох країн у світі, що реалізує такі компенсаційні програми в умовах активної війни.
Однак родини, житло яких знищено на непідконтрольних територіях, лишаються поза межами цих процедур. Це не питання сумнівів чи критики до системи, а виклик, який вимагає пошуку нових рішень. Виникає ключове питання: чи можливо адаптувати існуючі механізми під реальні життєві обставини?
Закон діє, механізм функціонує, але не усім доступний
У 2023 році було ухвалено закон, що чітко регламентує перелік об’єктів нерухомості, за знищення або пошкодження яких унаслідок збройної агресії РФ можна отримати компенсацію. Проте цей закон не поширюється на житло, зруйноване до 24 лютого 2022 року, а також не охоплює об’єкти, які на цю дату знаходилися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Анастасія Бурау, керівниця напрямку адвокації житлових, майнових і земельних прав Благодійного фонду «Право на захист», зазначає:
- Фонд неодноразово наполягав на розширенні сфери дії компенсаційного механізму.
- Існують законодавчі ініціативи, зокрема законопроєкт №13136 від 26 березня 2025 року, який очікує розгляду парламентом.
- Для осіб, житло яких залишилося на ТОТ навіть непошкодженим, необхідно розробити й впровадити альтернативні житлові рішення, що дозволять отримати доступне житло на підконтрольній уряду території України.
Щодо майна, знищеного на територіях, які окуповані після початку повномасштабного вторгнення, компенсація зараз також недоступна. Причина полягає у неможливості провести огляд і зафіксувати факт руйнування: для підтвердження цих даних комісії експертів фізично заборонено або складно потрапити до таких районів.
Альтернативним рішенням може стати дистанційне обстеження, випробуване більше року тому в рамках експериментального проєкту на прикладі Мелітополя. Однак для територій, що перебувають під окупацією, цей механізм наразі залишається недоступним.
Згідно з постановою уряду від 07 липня 2025 року №815, дистанційне обстеження сьогодні застосовується лише до об’єктів, розташованих у зонах активних або потенційних бойових дій. Для нерухомості на окупованих територіях цей інструмент не використовується.
Певним кроком уперед стало затвердження урядом у вересні 2025 року порядку надання допомоги для вирішення житлових питань окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, які проживали на ТОТ. Сфера дії цього механізму поки що обмежена, однак його ухвалення відкриває надію на те, що держава приділятиме більше уваги людям, чиї домівки залишаються на окупованих землях.
Оцінити ефективність запропонованих заходів і перспективи їх розширення можна буде після набрання чинності відповідним порядком і повноцінного запуску процедур, що потребуватиме певного часу.
За словами Анастасії Бурау:
- Забезпечення внутрішньо переміщених осіб з ТОТ житлом на підконтрольній території вимагатиме додаткових зусиль з боку держави.
- Зокрема, необхідно залучення додаткових фінансових ресурсів і впровадження відповідних нормативних процедур для гарантованого захисту житлових прав таких громадян.
Матеріал підготовлено за підтримки Благодійного фонду «Право на захист».
Колонка відображає виключно точку зору автора і не претендує на об’єктивність або всебічність освітлення теми. Вона може не співпадати з позицією редакції «Економічної правди» або «Української правди». Редакція не несе відповідальності за достовірність чи інтерпретацію поданої інформації, виконуючи роль носія.
