Медичний персонал однієї з лікарень Дніпропетровщини від початку повномасштабного вторгнення України працює цілодобово в операційній залі та реанімаційному відділенні. Щоденно вони виконують надскладні хірургічні втручання, переливаючи літри крові та рятуючи життя поранених. Пацієнтів привозять з лінії фронту як удень, так і вночі, і лікарі невтомно борються за кожне врятоване життя.
У матеріалі Суспільного, приуроченому до Дня медичних працівників, який в Україні відзначають 27 липня, розповідається про роботу без сну і відпочинку, про плани, надії та мрії медиків.
Лікарка-анастезіологиня Лілія поділилася, що в операційній залучені лікар-анастезіолог, нейрохірург, абдомінальний хірург, травматолог та інші суміжні фахівці. Вона зазначила:
– Коли надходить пацієнт, час не витрачається даремно. Усі приходять, сумлінно виконують свої обов’язки і продовжують працювати далі.
Ортопед-травматолог Кирило пояснив, що у лікарню потрапляють переважно найважчі поранені військовослужбовці — на апаратах штучної вентиляції легень, у критичному стані. За його словами, серед пацієнтів був боєць із масивним мінно-вибуховим пораненням нижньої кінцівки — гомілки і стопи, з великим дефектом м’яких тканин та кісток. Завдання лікарів полягає в таких діях:
1. Видалити всі нежиттєздатні і забруднені тканини.
2. Ретельно промити рану для максимальної чистоти.
Це дає шанс зберегти кінцівку. Надалі лікарі сподіваються відновити її функціональність, щоб пацієнт міг ходити.
Кирило також розповів, що має всього п’ять хвилин на відпочинок між пацієнтами — підмиває руки, п’є води, а потім знову приступає до роботи. Його зміна триває іноді до 36 годин без сну, але лікар радіє можливості надавати допомогу військовим і дарувати хоч якусь надію на повноцінне життя в майбутньому.
У простих побажаннях лікар вказав на бажання просто дістатися додому, обійняти сім’ю та відпочити, а серед глобальних — прагнення до перемоги і якнайшвидшого завершення війни.
Завідувач відділення анестезіології екстреної медичної допомоги Анатолій показав палату для бійців із мінно-вибуховими травмами, які перебувають тут після операцій. У палаті обладнання включає:
– Апарати штучної вентиляції легень,
– Монітори,
– Функціональні ліжка,
– Медикаментозні дозатори,
– Обігрівачі.
За його словами, пацієнти не можуть залишатися у відділенні до повного одужання — після стабілізації їх евакуюють далі.
Поруч із одним із поранених була його дружина Наталія. Вона розповіла, що чоловік отримав травму внаслідок розриву гармати. У її спогадах:
– Їх було троє чоловіків, але найбільше постраждав саме її чоловік через близькість вибуху.
– Вона морально готувалася до найгіршого, адже бачила пошкоджене обличчя чоловіка.
– Коли підійшла до нього, її раптово знудило, і вона відчула дзвін у вухах — це перевищило її очікування.
Військовий Єгор, який також перебував у палаті, розповів про поранення, отримані під Донецьком. Він пояснив, що їхній автомобіль на високій швидкості протаранив FPV-дрон. За його словами:
– Вони їхали темною дорогою, коли дрон несподівано опинився на шляху.
– Сталася лобова зіткнення.
– Серед товаришів Єгор отримав серйозні травми — високу ампутацію лівої ноги, дренаж легенів, після чого його рятували.
Завідувач відділення Анатолій зауважив, що були дуже тяжкі дні, коли вони рятували поранених, постраждалих під час вибухів у Дніпрі, а також під час масових евакуацій військових з фронту. Однак персонал докладає максимум зусиль, щоб врятувати кожного.
Він сказав:
– «Втомилися? Так, втомилися. Але розслаблятися не можна. Треба завжди бути в тонусі, бо постійно потрібна допомога. Ми рятуємо тих, хто рятує нас».
Читайте Новини Суспільного Дніпро в Telegram.
