Проросійські провокації в україно-угорських відносинах набирають обертів — від організованого підпалу греко-католицького храму в Закарпатті із антиугорськими написами до санкцій Угорщини проти українських військових керівників. Одночасно в країнах-союзниках України зростає вплив політичних сил, які ставлять під сумнів підтримку України. Зокрема, головний кандидат на виборах у Чехії Андрей Бабіш не виключає можливості припинення постачання боєприпасів. Водночас ускладнюються угорсько-польські відносини: Польща відкликала свого посла, а угорські представники публічно заперечують європейський характер війни в Україні.
Infopost.media підготував огляд ключових подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше стосуються України, за період з 14 по 20 липня 2025 року.
Інцидент у Закарпатті: підпал та антиугорські написи на грецько-католицькому храмі
У четвер рано вранці в селі Паладь-Комарівці виявили підпал дверей сакристії греко-католицького храму. На стінах залишили провокативні антиугорські написи. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у Facebook оприлюднив фото за підсумками ночі, що створило враження пожежі всього храму, хоча будівля залишилася неушкодженою. Місцева влада негайно видалила провокаційні написи, а правоохоронці швидко знайшли та затримали підозрюваного, який зізнався, що виконав завдання з дестабілізації прикордонного регіону з метою розпалення міжетнічної напруги і подальшого використання інциденту в пропагандистських цілях ворогами України. Місцеві жителі зауважили, що підозрюваний не мав глибокого знання регіону, адже більшість етнічних угорців села відвідують реформатську церкву, а не греко-католицький храм, на який було скоєно напад — це свідчить про цілеспрямований характер провокації.
З огляду на подію угорський уряд використав її для подальшої ескалації двосторонніх відносин з Україною та висунення нових претензій щодо умов інтеграції України до Європейського Союзу.
Інцидент має прецеденти: у лютому 2018 року був здійснений напад на будівлю Угорського культурного товариства в Ужгороді, під час якого використали коктейлі Молотова і саморобний вибуховий пристрій. Тоді підозрювали українських націоналістів, але розслідування пізніше встановило причетність польських провокаторів, що діяли на замовлення Москви.
Крім того, угорський уряд у відповідь на загибель мобілізованого військового, який був етнічним угорцем і мав угорський паспорт, заборонив в’їзд на територію Угорщини трьом українським військовим керівникам — начальнику кадрового забезпечення Сухопутних військ, командувачу Західного оперативного командування та директору Департаменту мобілізації Міноборони України.
Заява радника Орбана: Європа має захищати себе, а не Україну
Політичний директор угорського прем’єра Віктора Орбана, Балаж Орбан, у інтерв’ю CNN висловив позицію, що «Європі не слід покладати свою безпеку на Україну, натомість необхідно посилювати власний оборонний потенціал». Він відзначив, що в конфлікті зацікавлені обидві сторони, які прагнуть його продовження, тому потрібна роль нейтральних посередників, які здійснюватимуть тиск на обидві сторони. За словами Орбана, українці воюють для захисту своєї країни, проте «це не наша безпека, і ми ніколи не доручали їм воювати від нашого імені».
Він заперечив загальноєвропейське переконання, що війна в Україні є боротьбою за безпеку Європи, підкресливши: «Це внутрішнє рішення українців». Політик також заявив, що загроза нападу Росії на країни НАТО не є реальною, оскільки Альянс набагато сильніший за російські сили.
Щодо перспектив вступу України до ЄС, Орбан висловив категоричне заперечення, назвавши цей крок «руйнівним для майбутнього Європи». Він аргументував це відсутністю необхідних ресурсів через низьку конкурентоспроможність країн Євросоюзу, а також тим, що прийняття України без завершення війни фактично означатиме «імпорт конфлікту». Орбан критикував швидке геополітичне рішення на користь України і вказував, що воно не відповідає традиційним стандартам розширення, які засновані на заслугах.
Передчасна заява словацької поліції ставить під загрозу безпеку чеських колег
Словацька поліція оприлюднила інформацію про затримання у Дніпрі громадянина України, підозрюваного у «мінуванні» шкіл у Чехії та Словаччині, ще до завершення роботи на місці операції. Це створило серйозні ризики для безпеки чеських правоохоронців, які в той момент перебували в Україні. Чеська поліція зазначила, що під час заяви в середу оперативна робота тривала, і безпека працівників із Чехії і Словаччини могла бути поставлена під загрозу через близькість до РФ і лінії фронту.
За інформацією видання Respekt, між Прагою та Братиславою існувала чітка домовленість про те, що інформація буде оприлюднена лише після повернення поліцейської групи на батьківщину. Координатор європейської операції і прокурор Павел Земан попереджав про ризики розголошення. Джерела видання стверджують, що Росія могла б у якості помсти націлитись на чеських і словацьких поліцейських за допомогою ракет чи дронів.
Інцидент викликав дипломатичне загострення між союзниками. Словацька поліція не повідомила про «російський слід» у справі, який згодом виявила чеська служба безпеки. У свою чергу, міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Шутай Ешток критично відгукнувся про розголошення інформації, зазначивши, що це може перешкодити розслідуванню.
Відмова ЦВК Молдови реєструвати проросійський блок «Перемога» на парламентські вибори
Центральна виборча комісія Молдови 19 липня відмовила в реєстрації виборчого блоку «Перемога» для участі у парламентських виборах, що відбудуться 28 вересня. Рішення мотивували зв’язками членів блоку з утікачем-олігархом Іланом Шором, засудженим у Молдові на 15 років позбавлення волі. Шор брав участь у створенні блоку, а проведення з’їзду політичної сили у Москві викликало підозри у незаконному фінансуванні з-за кордону, що заборонено національним законодавством.
До блоку входять чотири партії, пов’язані з Шором: «Відродження», «Шанс», «Сила альтернативи та спасіння Молдови» і «Перемога». Всі вони вже фігурують у судових справах щодо розпуску чи обмежень діяльності. Закон забороняє створення нових політичних формувань на основі партій, визнаних неконституційними. Під час з’їзду 6 липня у Москві Шор заявив, що «єдиним порятунком» для Молдови є союз із Росією, а першим номером у списку став башкан Гагаузії Євгенія Гуцул, якій загрожує до 9 років ув’язнення.
Фейк у соцмережах про промову посла України в Польщі щодо Волинської трагедії
Посольство України у Польщі спростувало неправдиву інформацію про нібито надто коротку та скандальну промову посла Василя Боднара щодо Волинської трагедії. У соцмережах ширилось відео, що містило лише 16-секундний уривок промови, у якому дипломат встиг вимовити кілька фраз про пам’ять жертв і подякував за увагу. Насправді це був лише кінцівковий фрагмент, а сам виступ Боднара був повноцінним і містив подяку за запрошення, наголошення на важливості правдивого осмислення історії та необхідності називати злочини злочинами.
Маніпулятивне відео активно поширювалось у мережі X із критикою української дипломатії, зокрема з використанням матеріалів телеканалу «Telewizja Republika». Портал Konkret24 провів розслідування і довів недостовірність подачі інформації. Посол Боднар висловив позицію щодо поширення недостовірних відомостей, а українське посольство наголосило на важливості користуватися перевіреними даними при висвітленні чутливих історичних тем.
Раніше у Варшаві заявляли, що врегулювання історичних суперечок може стати умовою для вступу України до ЄС. Водночас останніми місяцями Київ і Варшава погодили відновлення ексгумацій польських жертв Волинської трагедії — це перший крок у налагодженні співпраці за кілька років.
Польща відкликала посла з Угорщини та загроза існування Вишеградської групи
Польща остаточно відкликала свого посла з Угорщини, що відображає безпрецедентне погіршення дипломатичних відносин між цими центральноєвропейськими країнами. Заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр охарактеризував цей крок як серйозний удар по двосторонніх зв’язках, підкреслюючи, що такого конфлікту раніше не було.
Причиною кризового розвитку подій стало рішення Будапешта надати політичний притулок колишньому заступнику міністра юстиції Польщі Марціну Романовському, представнику партії «Право і справедливість» (PiS). Польський посол був відкликаний на консультації ще в грудні минулого року і досі не повертався, залишивши посольство під тимчасовим керівництвом. Романовський, обвинувачений у Польщі за серйозними звинуваченнями, наразі працює в угорському урядовому Центрі фундаментальних прав і очолює створений Угорсько-польський інститут свободи.
Ця дипломатична криза завдає чергового удару амбіціям прем’єра Орбана щодо відродження Вишеградської групи. Проугорські ЗМІ намагаються трактувати відкликання польського посла як прояв внутрішньополітичної боротьби в Польщі між прем’єр-міністром Дональдом Туском і партією PiS. Від початку російського вторгнення в Україну у 2022 році регіональна співпраця у форматі Вишеградської групи фактично припинила діяльність, і новий дипломатичний конфлікт ще більше усуває перспективи її відновлення.
Опозиційний лідер Чехії погрожує припиненням постачання боєприпасів для України
Андрей Бабіш, лідер політичного руху ANO і фаворит жовтневих парламентських виборів у Чехії, оголосив про намір припинити празьку ініціативу зі забезпечення України артилерійськими боєприпасами у разі своєї перемоги. Цей проєкт уже забезпечив понад 1,5 мільйона снарядів, за підтримки кількох десятків країн-членів НАТО.
Бабіш охарактеризував ініціативу як непрозору та переоцінену, заявивши агентству Reuters:
- «Чому ми повинні продовжувати? Нам потрібні гроші для наших людей» — підкреслив він, наголошуючи, що контракт вигідний виробникам зброї, які не контролюються належним чином.
Авторський підсумок наданої інформації підкреслює складність і неоднозначність міжнародних процесів, що впливають на ситуацію в Україні та її партнерські відносини з країнами Європи.
