Як Сполучені Штати будуть стимулювати Росію до діалогу з Україною — Ігор Чаленко

Внутрішньо в Росії зростає усвідомлення того, що без міцної та стабільної економіки ведення війни стає неможливим, зазначає експерт-політолог.

Спроби Сполучених Штатів просунути мирні ініціативи знову натрапили на серйозні перешкоди. У Вашингтоні офіційно заявляють, що Росія ухиляється від переговорів за участю України та США. Водночас Кремль готується до більш радикальних заходів щодо західних партнерів з метою посилення тиску перед майбутніми дискусіями щодо завершення війни в Україні.

У ексклюзивному інтерв’ю для “Главреду” політолог і директор Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко розкрив, які кроки планують зробити Сполучені Штати, аби примусити Путіна сісти за стіл переговорів. Він також розповів про те, чому кількість ударів по території Росії зростатиме, а також про те, як Пекін чинитиме тиск на Москву для виграшу в суперечці з Вашингтоном.

Позиція Вашингтона і риторика Кремля

Нещодавня заява віцепрезидента США Джей Ді Венса про те, що протягом останніх тижнів Росія категорично відмовляється від будь-яких дво- та тристоронніх зустрічей із українською стороною, викликала жваву реакцію. У Кремлі ж такі заяви традиційно відкидають як фейк, запевняючи, що залишаються відкритими до діалогу.

На думку Ігоря Чаленка, сьогодні ми свідчимо нового етапу риторичної позиції адміністрації Трампа, спрямованої на фіксацію відсутності прогресу чи руху з боку Москви і особисто президента РФ Володимира Путіна.

Фахівець підкреслює:

• Провальні переговори в Анкоріджі та зустріч Трампа з Путіним у серпні на Алясці демонструють розбіжності між американською адміністрацією й курсом, який наразі обирає Кремль.
• Одночасно спостерігається активізація китайського напрямку у контексті війни в Україні.
• Телефонна розмова Трампа з Сі Цзіньпіном включала одразу кілька актуальних тем: проблему фентанілу, конфлікт в Україні та платформу TikTok.
• Швидке ухвалення рішення про продаж американської частини TikTok (за оцінками близько 13 млрд доларів) є важливим проривом.
• Такий зсув в позиції Китаю може передвіщати дипломатичний тиск на Кремль із метою стимулювання процесу завершення війни.

Можливі кроки США та політика щодо “Томагавків”

Ігор Чаленко наголошує, що, говорячи про слова Венса, слід підкреслити, що важливішими є заяви Трампа загалом. Він застерігає від буквального сприйняття його висловлювань, проте радить ставитися до них серйозно.

Ключові моменти:

• На сьогодні немає платформ для масованого запуску ракет “Томагавк” із США.
• В арсеналі США є одиничні зразки систем Typhon, здатних випускати “Томагавки”, але їх передачі Україні офіційно не оголошували.
• Не ведеться мова і про передачу установки МК-41 із Польщі.
• Значущим є те, що Сполучені Штати поступово знімають раніше існуючий тиск на Україну з позиції “слабший має погоджуватися з позицією сильнішого (агресора)”.
• Інформація про розширення можливостей України для вибору цілей на території Росії є правдивою.

Політолог додає, що:

• Для ефективного проведення важливих точкових ударів потрібні якісні розвідувальні дані, які найповніше надають США завдяки розгалуженій мережі супутників.
• Наразі американська сторона сигналізує, що в разі відсутності від Росії готовності до конструктивних переговорів можливі асиметричні заходи, при цьому самі США, ймовірно, не вийдуть на перший план, але можуть надати допомогу.
• Це означає, що проблеми для Путіна лише посиляться.

У сфері економіки Ігор Чаленко підкреслює значні проблеми в російській економіці, на які неодноразово звертає увагу Дональд Фредович Трамп. Війна призводить до великих збитків як для військово-промислового комплексу Росії, так і для економіки країни загалом.

Прогноз інтенсивності ударів по російській території

Відповідаючи на питання про ймовірність збільшення кількості ударів по Росії в найближчі місяці, експерт зазначає:

• Операції дійсно можуть інтенсифікуватися.
• Росія також готується до масованих атак проти української цивільної інфраструктури – критично важливих об’єктів енергетики, водозабезпечення та інших сфер.
• Війна ведеться у форматі балансу сил, адже, як підкреслював Трамп, вести бойові дії, коли є лише односторонній тиск, неможливо.
• Мета такі дій – щоб російське населення зрозуміло, що заходи спрямовані не на нього, а на військові та фінансово-економічні структури країни.
• Наслідки війни для росіян залишаться другорядними, хоча багато хто зрозуміє, що винен саме Путін і його ініціативи, які занурюють Росію у безодню.

Вплив масованих ударів по Росії на позицію Путіна

Ігор Чаленко звертає увагу:

• Масовані удари можуть серйозно вплинути на рішення Кремля, бо вони вражатимуть об’єкти, пов’язані з оточенням Путіна — представниками олігархату, що вже зазнають значних збитків.
• Росія фактично не здатна протистояти широкомасштабним ударам українських дронів та ракет із географією дії, що постійно зростає.
• Тиск спрямований не на суспільну думку, бо Путін ігнорує її, а радше орієнтований на підтримку “палацового оцінювання” – внутрішньої еліти, без якої продовження війни стане проблематичним.
• Приклади, як-от втрата посади Козака та його опозиційні виступи, можуть стати тенденцією.

Також слід враховувати:

• Падіння надходжень до федерального бюджету Росії від нафтогазового сектору понад 10% – найнижчий показник за останні п’ять років.
• Усередині країни посилюється розуміння, що Москву фактично “перерізають економічну пуповину”.

Без стабільної економіки ведення війни стає практично неможливим.

Чи існує у Путіна дедлайн на переговори?

Політолог вважає, що Путін відвів собі приблизно півроку, починаючи з вересня, для досягнення військових результатів і створення умов для просування своїх ультимативних вимог. Однак, за його словами, такого сценарію не буде.

В подальшому:

• Потрібна буде кооперація кількох чинників:
  1. Діяльність українських сил оборони в межах точкових ударів.
  2. Якомога міцніше утримання фронту, адже захисники України виступають найбільшими дипломатами на полі бою.
  3. Координація на геополітичному рівні, включно з динамічним зміщенням позиції Китаю для досягнення прагматичного рішення про припинення війни.

Позиція Китаю та його роль у процесі завершення війни

Хоча раніше Китай озвучував так звані “мирні ініціативи”, зокрема відомі “12 кроків”, останнім часом він не виявляв активної позиції щодо завершення конфлікту.

Проте нині ситуація може змінитися, оскільки:

• Найсвіжішим документом лишається китайсько-бразильський “мирний план” з шести пунктів, представлений у травні 2024 року.
• У мережі активно поширюється анонімний перелік із 10 пунктів, який нібито є китайським мирним планом, але, за оцінкою Чаленка, він, ймовірно, має російське походження, оскільки містить риси попередніх документів.

Для Китаю нині важливо виграти кілька напрямів у зв’язку з війною:

• Досягти більш вигідної позиції у двосторонній торговельній угоді зі США.
• Закріпитись економічно на російському ринку, де, зокрема, діють угоди щодо “Сили Сибіру” і постачання газу.
• Вибити для себе суттєві знижки на російський газ – фактично отримати внутрішні ціни.
• Посісти роль головного бенефіціара мирного процесу, показавши, що саме Китай, а не США, стане рушієм остаточного вирішення конфлікту.

Ця тактика нагадує завоювання Китаєм ролі миротворця в перемир’ї між Саудівською Аравією та Іраном, де США втратили ініціативу.

Китай діятиме вкрай виважено, утримуючись від публічних закликів, але у потрібний момент різко проявить активність і здобуде політичні дивіденди.

Що ще може робити Путін, окрім військових дій на фронті?

Путін, ймовірно, розглядає можливість “відкриття другого фронту” — це може проявитися у вигляді гібридної війни:

• Поширення теми з “невизначеними” безпілотниками.
• Порушення повітряного простору з боку пілотованої військової авіації над країнами-сусідами.
• Активізація дезінформаційних кампаній, зокрема заяви російських спецслужб і офіційних осіб про “українські диверсійно-розвідувальні групи” на території Польщі або нібито відновлення українцями ударних дронів “шахеди”.

Імовірні сценарії:

• Провокації можуть відбуватися як на землі, так і за допомогою ударних дронів по території таких країн, як Польща чи Румунія.
• Головними мішенями стануть логістична інфраструктура та інші критичні об’єкти.
• Це так звана контрольована ескалація, де Путін виступає в ролі сценариста.

Можливе загострення та провокації

Незалежно від того, чи будуть застосовані дрони “шахеди” або більш модернізовані “гербери” з камерами спостереження, такі атаки становитимуть серйозну загрозу.

Зауважимо:

• Такі дії часто поєднуються із застосуванням балістичних ракет.
• Під час навчань “Запад-2025” у Калінінграді комплекси “Іскандер” розміщувалися на бойових позиціях поблизу маршрутів, що було сигналом різних сценаріїв розвитку подій і демонстрацією сили Кремля.

Варіанти реакції України у разі невдачі провокацій Путіна

Чаленко звертає увагу, що обидві сторони намагаються покращити свої переговорні позиції, але нинішній конфлікт — це війна на виснаження, яка ні вигідна Україні, ні Росії.

Фахівець підкреслює:

• Настане момент, коли ресурсні можливості не дозволятимуть продовжувати активну фазу бойових дій.
• Це спонукатиме сторони до переговорів, проте цей момент ще не настав.

Участь України в конфлікті має підтримуватися постійно:

• Необхідно мати достатні ресурси для оборони від агресора, який продовжує витрачати колосальні кошти на війну.
• Поширений міф про те, що без надання озброєння війна зупиниться, є некоректним і деструктивним.
• Україна мусить отримувати допомогу і під час війни, і після неї в рамках гарантій безпеки.
• Лише таким чином можна донести до російського агресора і потенційних майбутніх загарбників, що подібні військові авантюри не матимуть жодних вигод.

Ігор Чаленко: профіль

Ігор Олегович Чаленко — відомий український політолог, громадський діяч і експерт з міжнародної політики. Він очолює громадську організацію “Центр аналізу та стратегій” (ЦАС), створену у 2018 році в Києві, а також керує Благодійним фондом “Розвиток Київщини”, який діє з 2011 року.

Основні напрями його досліджень охоплюють:

• Зовнішню політику і міжнародні відносини.
• Питання безпеки.
• Вплив російської пропаганди.

Активно коментує події війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України, а також роль міжнародних гравців на світовій арені.

Христина Левченко

Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

Переглянути повну біографію