Країни НАТО сьогодні активно вивчають український досвід ведення бойових дій. Однак виникає питання, чи встигають вони адаптуватися до сучасних викликів і реалій війни.
Проект Радіо Свобода Донбас Реалії детально розповідає про технологічні перетворення на полі бою в Україні та про те, чи здатні європейські держави ефективно протистояти військовій агресії Російської Федерації.
Війна Росії проти України: постійні зміни і непередбачуваність як буденність
Щодня мирні свідки фронтових подій бачать відеозаписи, на яких російські танки, бойові машини піхоти (БМП) або навіть мотоцикли охоплені полум’ям після чергової невдалої атаки. Один із таких кадрів зафіксований під час штурму неподалік села Липці на північ від Харкова.
Донбас Реалії відвідали штаб, де офіцери в режимі реального часу стежили за цим наступом і координували його ефективне відбиття. Незважаючи на складність прогнозування ситуації на фронті, у 13-й бригаді Національної гвардії України «Хартія» впевнені, що успіх залежить від ретельного планування.
Офіцер із позивним «Льова» підкреслює:
- Вчасно розгорнути артилерію;
- Своєчасно запустити FPV-дрони для розвідки;
- Послідовно розробити план знищення ворожих позицій.
Без цього можна пропустити важливі напрямки або недостатньо ефективно відпрацювати ключові завдання.
Технології на фронті: БПЛА та наземні роботи
Безпілотники одночасно транслюють до штабу понад десяток відеопотоків з лінії фронту. У зоні відповідальності підрозділу спостерігалося відносне заспокоєння, проте робота триває постійно: підтримується зв’язок із піхотинцями, артилеристами, планується логістика.
Під час спостереження за одним із екіпажів безпілотного літального апарату (БПЛА) прилетів російський дрон, після чого почала працювати артилерія ворога. Офіцер «Льова» зв’язується з «старшим начальником» і пропонує здійснити контрбатарейний удар по позиціях противника, аби припинити вогонь гармат Д-30.
Контрбатарейна боротьба дала результат – ворожа гармата замовкла.
З моменту початку великомасштабної війни у 2022 році суттєво змінилися логістика, тактика і пересування військ. Сьогодні навіть кожен невеликий сектор фронту перебуває під пильною увагою дронів.
Як підкреслює «Льова»:
- Усе, чого навчали роками, стає менш актуальним через динамічний розвиток військових технологій;
- Сили швидко пристосовуються до нових засобів ведення бою;
- З’являються нові види БПЛА, наприклад, заміна звичайних FPV-дронів на оптоволоконні системи;
- Війна все більше перетворюється на сутичку інноваційних технологій.
Значущу роль на полі бою відіграють не лише безпілотники, а й наземні роботизовані комплекси (НРК).
Недавно бійці «Хартії» успішно евакуювали пораненого за допомогою наземного робота «Тарган», який подолав 12 кілометрів до точки евакуації і назад.
Військовослужбовець із позивним «Хеппі» розповідає:
- Коли він приєднався до підрозділу, у них був лише один дрон-сапер «Тарган» на дві протитанкові міни;
- Згодом цей напрямок став пріоритетним, адже НРК можуть вирішувати критичні завдання на фронті: мінування, доставка вантажів, логістика.
Наземні роботи також залучаються і до штурмових операцій. Наприклад, під час недавньої наступальної операції «Хартії» у районі села Липці в Харківській області було звільнено понад 200 гектарів лісу.
Найчастіше НРК використовують для транспортування боєприпасів та провізії. За словами військового з позивним «Купа», те, що раніше піхотинці несли на собі, сьогодні перевозять дрони.
«Хеппі» додає, що в разі великих логістичних потреб:
- Наприклад, доставка палива або боєприпасів на позиції;
- Використання людського ресурсу або крупної техніки пов’язане з високим ризиком, адже великогабаритна техніка легко виявляється ворогом;
- Конкурентною перевагою наземних роботів є менші розміри та можливість виконати завдання з більшою ефективністю;
- У випадку ураження одного робота, негайно відправляють наступний.
Традиційна техніка і зміни в бойовій практиці
Попри зростання ролі інновацій, місце для традиційних засобів ведення бою – артилерії та бронетехніки – залишається незмінним.
Військовослужбовець із позивним «Кабіна» зізнається, що в його родині три покоління танкістів – дід і батько воювали на Т-64, і він пішов їхнім шляхом.
Однак сучасні танкісти змушені адаптуватися до нових реалій. Будь-яке використання бронетехніки поблизу передової – це високий ризик для екіпажу, тому Т-64 і подібна техніка застосовується лише у виняткових випадках.
«Шушурик», танкіст, зазначає:
- Раніше було можливо виїжджати на розвідку джипом або пішки для огляду позицій;
- Сьогодні немає такої змоги через високу насиченість повітряного простору дронами, які ведуть постійне спостереження;
- Російські війська не гребують і застосуванням безпілотників проти піхоти.
Європейські армії: вивчення досвіду та неготовність
Армії практично усіх країн світу вивчають досвід застосування дронів у війні Росії проти України. Наприклад, нещодавно навчання з використання безпілотників провели у 173-й повітряно-десантній бригаді армії США.
За даними The Times, Британська армія оголосила оновлену воєнну доктрину, що передбачає перебудову структури бойових сил, поділ їх на три категорії:
- 20 % – танки та самохідні артилерійські установки (САУ);
- 40 % – дрони-камікадзе;
- 40 % – багаторазові автономні системи.
Перехід на нову структуру планується завершити до 2030 року.
Фінський генерал у відставці Пекка Товері зазначає:
- Європейські армії поки що не готові до війни такого формату, як в Україні;
- Потрібен час для підготовки сил у використанні безпілотників та розробки засобів протидії атакам дронів.
Він сподівається, що Європа не буде втягнута у подібний конфлікт, адже сучасна військова міць Заходу базується на авіації, здатної руйнувати ключову інфраструктуру ворога.
Прогнози щодо безпекової ситуації в Європі
У західній пресі дедалі частіше з’являються припущення щодо можливості нападу Росії на східний фланг НАТО.
- The New York Times повідомляє про посилення російської військової інфраструктури біля кордонів Фінляндії;
- Bild пише, що польські та литовські війська покидають Сувальський коридор через страх атак з боку РФ;
- Голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко прогнозує, що Росія зможе готуватися до нападу на європейські країни через 2–4 роки після завершення бойових дій в Україні.
Пекка Товері підкреслює:
- Росія не має сил, щоб серйозно викликати НАТО на прямий конфлікт, але здатна поставити під сумнів застосування статті 5 Північноатлантичного договору – принципу колективної оборони;
- Можливий сценарій – так званий Нарвський: захоплення частини країни НАТО під приводом захисту російськомовного населення, з подальшими загрозами застосування ядерної зброї у відповідь.
Очікувані сценарії конфліктів вивчають провідні військові експерти. Колишній керівник британських Збройних сил генерал Девід Річардс у книзі The Retreat from Strategy прогнозує початок масштабних військових дій у Арктиці через конфлікти за контроль над регіоном. У 2031 році Росія може заявити про анексію острова Свальбард (Шпіцбергена).
Проблеми європейських армій
Однією з основних проблем є недокомплект кадрового складу. Ідеї відправити до України контингент у 25 тисяч військових не вдалося реалізувати в повному обсязі саме через дефіцит особового складу в сухопутних військах.
Восени 2025 року у Білорусі відбудуться масштабні військові навчання «Запад», на що країни НАТО вже заявили про проведення дзеркальних маневрів. Хоч наразі Росія максимально зосереджена на війні в Україні і не має достатніх ресурсів для відкриття нового фронту, ситуація може змінитися.
Автор: Ярослав Кречко
Опубліковано у виданні Донбас.Реалії / Радіо Свобода
