Неочікуване призначення, яке говорить більше, ніж здається
Чесно, я не очікувала, що саме Тетяна Бережна очолить Міністерство культури України. Адже до цього її більше асоціювали з медичними реформами, профільною освітою, державною політикою в сфері соціальної підтримки, але аж ніяк не з творчістю, мистецтвом чи модою. І тим більше — не з культурною дипломатією.
Але саме тому ця подія привертає таку увагу. Бо мова йде не лише про персоналію. А про нове бачення культури в умовах війни, інформаційного фронту та боротьби за власну ідентичність.
Хто така Тетяна Бережна — кілька фактів, які варто знати
Якщо ви, як і я, не надто стежили за її кар’єрою до цього моменту — трохи деталей. Тетяна Бережна — українська урядовиця, юристка, заступниця міністра економіки з питань цифровізації та праці. Вона відома ефективністю, швидким прийняттям рішень і гнучким стилем управління.
У неї за плечима — сильна юридична школа, кілька успішних проєктів у державному секторі, робота в антикризових умовах. І от зараз — вона в міністерському кріслі культури. Звучить нестандартно? Саме так і має бути.
Чому це важливо саме зараз
Ми живемо у час, коли культура стала інструментом виживання, а не просто “мистецтвом для дозвілля”. Кожна вистава, кожна книжка, кожен кліп — це заявка: ми є, ми живі, ми вільні.
І тому, на мою думку, сьогодні потрібен не просто митець у кріслі міністра, а стратег. Людина, яка зможе вибудувати систему, запустити зміни, використати культуру як інструмент м’якої сили.
Тетяна — з того типу управлінців, які мислять цифрами, діями, результатами. І це саме те, що треба, коли творча галузь тримається на ентузіазмі й виживанні.
Сигнал для суспільства: держава бачить у культурі силу
Призначення Бережної, на мою думку, є дуже чітким сигналом: держава більше не розглядає культуру як щось другорядне. Це не про “гроші на музеї”. Це про те, щоб вибудовувати національний наратив, формувати ідентичність, не дати Росії переписати історію.
Якщо ви подивитесь на останні роки, то зрозумієте — саме культура створила образ незламної України для світу. І тепер — час структурувати це.
Які виклики стоятимуть перед новою міністеркою
Коли я думаю про те, з чим доведеться зіткнутись Бережній, одразу в голові виникає такий перелік:
- Розвалена структура міністерства після скандалів і змін
- Недофінансування інституцій культури
- Відтік творчих кадрів за кордон
- Брак системної культурної політики на місцях
- Необхідність вести культурну дипломатію в умовах війни
І водночас — у неї є шанс створити абсолютно нову модель культурного управління. Без “совкових” підходів, без політичного бруду. І це може стати тією самою реформою, на яку чекали роками.
Культурна дипломатія: чому це — ключ до перемоги в інформаційній війні
У мене немає сумнівів: сьогодні війна йде не лише на фронті. Вона в головах, в екранах, у книгах і виставках. Культурна дипломатія — це зброя, і вона має бути в руках професіоналів.
Бережна вже має досвід роботи в міжнародних інституціях, знає, як просувати український продукт на світовому рівні. Якщо вона застосує ці навички для просування української культури як бренд, ми побачимо ефект дуже швидко.
Нова ера в культурі: цифровізація, антикрихкість і швидкість
На мою думку, саме зараз є шанс створити цифрову екосистему культури — де мистецтво, мода, музика, архіви, події — все буде в одному цифровому просторі. І це реально зробити, враховуючи бекграунд Бережної.
Крім того, потрібна нова політика підтримки творчих ініціатив: не лише театрів чи музеїв, а й стріт-арту, дизайнерів, фешн-брендів, коміксів і вуличної культури. Бо це — нова реальність, нова Україна.
Що вже сказала Тетяна Бережна після призначення
Після офіційного оголошення про вступ на посаду Бережна виступила з короткою, але промовистою заявою. Вона наголосила, що бачить культуру як сферу сили, а не витрат. Її завдання — посилити роль культури у формуванні української ідентичності.
Вона згадала про необхідність інституційної реформи, про підтримку українських митців на міжнародній арені та про оновлення культурної інфраструктури. Без пафосу, чітко, по-діловому. І це вже дає надію.
Як реагують митці і культурна спільнота
Серед знайомих артистів я чула різні реакції. Дехто радіє: нарешті хтось не “з тусовки”. Інші насторожені — бо мистецтво вимагає розуміння тонких матерій. Але більшість погоджуються: головне — результат, а не бэкграунд.
І якщо ця жінка зможе навести лад у хаосі, дати інституціям нове життя, залучити кошти та змінити ставлення до культури — то нехай навіть без художньої освіти. Бо сьогодні потрібні дії, а не символи.
Знаєте, я не романтизую призначення Тетяни. Але я бачу в ньому логіку і потенціал. У часи, коли всі галузі мають бути мобілізовані на перемогу — нам потрібна системність у культурі.
І якщо міністерка з економічним і цифровим мисленням зможе це зробити — це буде найбільший прорив за останні 10 років. Бо культура — це не лише вишиванка. Це те, що залишиться після перемоги.
