Китайський уряд оголосив боротьбу з емоцією, що набуває надмірної поширеності в інтернет-просторі країни, — зневірою. Цього тижня Управління кіберпростору Китаю ініціювало дворічну кампанію, що триватиме два місяці, метою якої є обмеження публікацій у соціальних мережах, що “надмірно акцентують негативні й песимістичні настрої”. За словами офіційних осіб, завдання полягає у “коригуванні негативних емоцій” та формуванні більш цивілізованої і раціональної цифрової атмосфери.
Основними об’єктами урядової уваги стали такі наративи, як:
– “Навчання марне”
– “Важка праця безрезультатна”
– Історії, що популяризують “втому від життя”
Боротьба з цим явищем пов’язана із загальним уповільненням економічного розвитку країни, кризою на ринку нерухомості, зростанням молодіжного безробіття та жорсткою конкуренцією за вступ до вищих навчальних закладів і робочі місця. Ці фактори ускладнили ситуацію молодшого покоління, породжуючи відчуття розчарування.
Саймон Сіханг Ло, доцент соціальних наук Сінгапурського технологічного університету Наньян, підкреслює, що молоді китайці:
– Мають серйозні сумніви щодо майбутніх перспектив свого життя.
– Відчувають необхідність змиритися з імовірним зниженням рівня життя у порівнянні з поколінням їхніх батьків.
Таке загострення тривожності в Пекіні проявилось у посиленні санкцій проти впливових осіб інтернет-простору та платформ соціальних мереж.
### Випадок з блогером Ху Ченьфеном
Відомий блогер Ху Ченьфен втратив усі публікації зі своїх акаунтів у соцмережах. Причини цього не були офіційно роз’яснені, однак загальнопоширена думка пов’язує це з його недавнім вірусним висловом, в якому він класифікував людей і речі як “Apple” та “Android”, використовуючи останнє як символ менш високої якості. Під час прямого ефіру він зауважив:
– “У тебе типовий Android-логічний підхід, Android-особистість, Android-кваліфікація.”
Цей вислів швидко став мемом серед користувачів, але також призвів до звинувачень Ху у розпалюванні соціальних протиріч. Вочевидь, подібні жарти про нерівність стали потенційно небезпечними, оскільки наголошують на розділеннях, яких Комуністична партія Китаю прагне уникнути.
Цензура в китайському інтернеті є поширеною практикою: будь-яка критика партії, її керівництва або заторкнення політично чутливих тем зазвичай швидко вилучається. Особливістю нинішньої кампанії проти песимізму є її широка спрямованість на різноманітні онлайн-поведінкові патерни, які можуть створювати або посилювати негативний настрій.
—
### Інцидент із Чжаном Сюефеном
Відомий онлайн-репетитор Чжан Сюефен, що здобув репутацію завдяки жорстким висловлюванням щодо освіти та соціальних проблем, нещодавно сколихнув публіку, пообіцявши пожертвувати щонайменше 100 мільйонів юанів (близько 14 млн доларів) у разі військового вторгнення Пекіна на Тайвань. Наразі він став об’єктом цензурних обмежень — його акаунти з мільйонами підписників позбавлені права додавати нового контенту, про що повідомляють місцеві ЗМІ.
Коли звернулися по коментар до представників Чжана, вони заявили державному виданню The Paper, що він перебуває у процесі обдумування ситуації. Чіткої причини санкцій не повідомлено, але деякі експерти припускають, що зміст трансляцій Чжана, який закликає робити лише практичні вибори у несправедливому світі, міг стати каталізатором обмежень.
Чжан був популярним серед багатьох студентів та їхніх батьків саме через свою відвертість: він не закликав молодь ганятися за ідеалами, натомість наголошував на важливості врахування реалій оцінок і економічного тиску, що майже перетворило його платформу на джерело зневіри.
—
### Політика “сонячного” інтернету
Китайська влада прагне, щоб соціальні мережі активно брали участь у масштабній кампанії “очищення” інформаційного простору. Неординарним прикладом цього став публічний заклик Управління кіберпростору жорстко карати платформи Xiaohongshu, Kuaishou і Weibo за недостатній контроль над “негативним” контентом, зокрема:
– Сенсаційними новинами про особисте життя знаменитостей
– Іншими поверхневими і тривіальними відомостями
Управління підкреслює, що “чіткий і здоровий кіберпростір відповідає інтересам населення”. Проте будь-які спроби штучно зробити китайський інтернет надмірно “сонячним” неодмінно матимуть певні наслідки.
За словами доктора Саймона Ло:
– Висловлення песимістичних почуттів не обов’язково свідчить про повне відчуження від ринку праці чи суспільства.
– При цьому позбавлення можливості “полегшити душу” шляхом проговорення негативних емоцій може поглибити загальний психоемоційний стан громади.
Тиск залишається достатньо великим, і саме він змушує дедалі більше молодих китайців відмовлятися від активної гонитви за успіхом, виявляючи розчарування онлайново або ж “вкладуючись у пасивність”. Часто молоді люди повертаються до батьків, не маючи роботи або уникаючи виснажливих трудових навантажень, називаючи себе “дітьми на повний робочий день”.
—
### Песимізм і майбутнє
Останні дослідження фіксують зростання песимізму щодо майбутніх перспектив життя в Китаї. Експерти вважають, що Комуністична партія прекрасно бачить такі тренди і тому намагається придушувати їхні прояви. Проте, як зазначає доктор Ло:
1. Ідеологічні кампанії зверху навряд чи здатні викоренити глибинні соціальні причини проблем.
2. Навіть за умов сильної центральної влади, як у Китаї, складно загасити песимістичні настрої на фоні похмурих економічних перспектив, жорсткої конкуренції на ринку праці та падіння народжуваності.
Таким чином, попри репресивні заходи, виклики сучасності залишаються значними, а спроби контролю над емоційним тлом інтернету лише підкреслюють масштаб проблем, із якими стикається китайське суспільство.
