Школа в сучасних умовах стає ключовим середовищем підтримки, що суттєво впливає на прагнення українських підлітків залишатися в Україні, незважаючи на загрози війни. Про це свідчать результати дослідження під назвою «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення», підготовленого соціологічною агенцією Vox Populi agency у співавторстві з міжнародним благодійним фондом savED. Опитування відбувалося у травні–червні 2025 року серед учнів 8–11 класів, їхніх батьків, педагогів та представників шкільного керівництва.
### П’ята частина українських підлітків має бажання виїхати за кордон
За результатами опитування, понад 20% підлітків в Україні висловлюють намір переїхати за кордон. Цей показник мало відрізняється від даних 2023 року, коли він становив 26%. Водночас, 52% учнів хочуть залишитися в Україні, але серед них лише 30% планують залишитись у своєму рідному місті чи селі.
Особливо високий рівень прагнення до переїзду в інший населений пункт або за межі країни зафіксовано серед учнів із прифронтових областей. Найнижчий — у представників молоді зі західних регіонів. Важливим фактором, який визначає бажання залишатися або переїжджати, виявилося відчуття приналежності до своєї громади.
«Підлітки, які більш задоволені процесом навчання, мають друзів і відчувають сенс у своїх діях, частіше висловлюють готовність залишатися у власній громаді або в цілому в Україні», — пояснила екс-міністерка освіти і науки України, а нині голова фонду savED Ганна Новосад. Вона додала, що необхідно не просто відновлювати шкільні будівлі, а шукати шляхи для відновлення освітнього середовища, що сприятиме кращій соціалізації дітей.
### Вплив пандемії та війни на соціалізацію учнів
Пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусили школярів переходити на дистанційне навчання, що призвело до втрати вміння ефективно соціалізуватись у багатьох дітей. Найгостріше ця проблема стоїть для учнів із прифронтових територій.
Згідно з офіційними статистичними даними:
– В прифронтових регіонах лише 34% учнів отримують освіту виключно в очному форматі,
– майже половина (49%) залишається повністю на дистанційному навчанні.
– Загалом по країні частка очного навчання вже сягнула близько 70% (2023 року цей показник був 39%).
Ганна Новосад наголосила на діючих тенденціях: у громадах, де організовано очне або змішане навчання, підвищується позитивне ставлення до школи як цілісного простору підтримки. Протилежна ситуація спостерігається у регіонах, де переважає дистанційне навчання — там педагоги фіксують послаблення комунікації та зменшення ефективності школи як простору для взаємодії.
Дистанційна форма навчання має вплив не лише на міграційні настрої підлітків, але й загалом на їхні очікування щодо майбутнього. Оптимістичнішими у цьому плані є учні із західних областей — 49%, тоді як із центральних і північних регіонів — 44%, а у прифронтових областях — 43%.
Керівниця програми UActive Христина Кащук, що працює з молоддю в сільських прифронтових громадах, підкреслила важливість потреби підлітків у соціалізації, спілкуванні, набутті нових навичок і менторській підтримці. За її словами, «критично значущим для дітей є відчуття довіри до наставників і педагогів — через їхню допомогу підлітки дізнаються, де в Україні можна реалізувати свої можливості та чому варто залишатися в країні».
### Демографічні виклики: втрата людського капіталу
Нові відомості стосовно міграційних настроїв серед молоді викликають стурбованість у демографів. Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України Олександр Гладун заявив, що приблизно чверть учнів старших класів планують виїхати за кордон, що є надзвичайно високим показником.
Він наголосив, що Україна «програє битву за людський капітал». Більшість європейських країн, зокрема Чехія, Фінляндія, Німеччина, Австрія, мають проблеми зі старінням населення і потребують робочої сили, тому вони відкриті до прийому іноземних громадян і пропонують безкоштовне навчання. У той час як в Україні, за словами Гладуна, вища освіта здебільшого стає платною.
### Які кроки необхідно зробити?
Для збереження молоді в Україні необхідно змінити орієнтир державної політики — замість простого «відновлення стін» закладів освіти слід акцентувати увагу на відновленні соціалізації дітей у безпечних шкільних середовищах. Особливу увагу варто приділити прифронтовим регіонам, серед яких Харківська, Запорізька, Миколаївська, Дніпропетровська і Херсонська області.
Ганна Новосад наголосила на наступному:
– необхідно не лише облаштовувати укриття для переживання тривог (базова, але вже недостатня умова),
– а створювати масштабні підземні простори з позашкільними активностями, де діти відчують контакт і участь у спільній справі,
– це сприятиме психоемоційному підтриманню учнів і стане ключовим фактором, що сприятиме залишенню молоді в Україні.
У Міністерстві освіти і науки України повідомляють, що вже вживаються заходи для забезпечення безпечного та комфортного перебування школярів у навчальних закладах. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий зазначив, що започаткована комплексна ініціатива «Школа офлайн», яка має на меті повернення дітей до безпечного очного навчання і, за потреби, створення умов для якісної та ефективної дистанційної освіти.
