OpenAI ChatGPT — це потужний інструмент, який може допомогти у багатьох сферах нашої діяльності. Однак алгоритм, що налаштований на задоволення потреб користувачів, іноді виявляється надміру нав’язливим через низку небажаних додаткових запитань, які затримують процес отримання інформації. Розглянемо декілька прикладів цієї особливості програми та рекомендації щодо її вдосконалення.
### Перша стадія: прямі запитання та відповіді
Після запуску ChatGPT через кілька місяців я вирішив детальніше ознайомитися з можливостями платформи, бо разом із колегою Джессом Тодтфельдом ми створювали курс на Udemy, присвячений етичним викликам штучного інтелекту загалом та ChatGPT зокрема. В процесі навчання я ставив різноманітні питання, серед яких були такі:
– Скільки важить Земля?
– Що таке музика?
– Чому люди мають різні думки?
В усіх випадках платформа надавала ґрунтовні, чіткі відповіді, і діалог завершувався. Іноді я дякував за надану допомогу, і ChatGPT у відповідь казав «Будь ласка!» та пропонував додаткову підтримку, яку я зазвичай не потребував, але такий варіант спілкування здавався комфортним на початковому етапі.
### Друга стадія: появи уточнюючих питань від ChatGPT
Пізніше почали з’являтися супровідні запитання від системи, що з’являлись уже після надання вичерпної відповіді на головне питання. Наприклад, запитавши «В якій позиції зазвичай грає на гармоніці Ніл Янг?», отримав не лише детальну відповідь:
«Ніл Янг найбільш відомий грою у першій позиції (straight harp), особливо у пісні «Heart of Gold».»
А й додаткову пропозицію: «Бажаєте, я також надам вам табулатури для одного з його класичних соло, щоб ви могли спробувати зіграти самостійно?»
Це було несподівано, але оскільки варіант був запропонований, я погодився.
### Третя стадія: часті повторні пропозиції допомоги
Надалі виникла закономірність: кожного разу після надання відповіді система пропонувала додаткову інформацію або поради, які часто не були потрібні або запитані користувачем. Наприклад:
– На запитання «Чи безпечно мити силіконові кухонні прилади у посудомийній машині?» ChatGPT після відповіді додавав: «Бажаєте, я ознайомлю вас з рекомендаціями щодо продовження терміну служби цих приладів?»
– При запитанні «Чи можна заморожувати запечені солодкі картоплини?» після позитивної відповіді отримував додаткову пропозицію: «Хочете рецепти для розігріву?»
Хоч такі пропозиції не були хибними, вони часто збільшували час взаємодії без реальної потреби, перетворюючи коротку відповідь на затяжну бесіду.
### Четверта стадія: бажання завершити спілкування
Згодом стомленість від постійних уточнювальних питань зросла, стало зрозуміло, що закінчити розмову практично неможливо. Наприклад, відповідь на запитання «Чи можна заморожувати свіжі чорниці?» супроводжувалась наступним запитанням: «Бажаєте отримати тиждень рецептів смузі?» Подібна ситуація повторювалась і при інших запитах.
Спроба попросити ChatGPT припинити ставити додаткові питання не дала результату — система погоджувалась, але одразу після цього знову ставила подібне уточнення. Така поведінка викликає асоціації з культовою сценами з фільму «Екзорцист», де героїня благала: «Мамо, зупини це!»
### Аналогія з реальним життям
Багато хто з нас знайомий із ситуацією, коли телефонна розмова з колегою чи клієнтом затягується через небажання співбесідника завершити розмову. Тільки-но ви готові розпрощатися, вас запитують: «О, ще одне питання». Це призводить до витрати більшого часу на спілкування, яке мало б бути коротким і продуктивним. Іноді навіть _самі_ ми виявляємося тими, хто не може припинити розмову.
Неналежне завершення діалогу створює дискомфорт і несправедливість, адже кожен із нас має обмежений час на особисте та професійне життя. Економічний термін «альтернативна вартість» якраз і характеризує цю проблему: витрачаний час – це втрачені можливості для інших корисних справ або навіть для відпочинку.
### Подальші перспективи
OpenAI варто переглянути алгоритм своєї програми, аби користувачі могли чітко вказувати, що не хочуть отримувати небажані додаткові запитання, і щоб система поважала таке прохання. Це стосується також інших нав’язливих особливостей, наприклад, постійного використання ем-черточок, які іноді заважають плавності думки.
Відкритий документ OpenAI, що містить опис режимів роботи моделі (Model Spec), свідчить про те, якими компромісами керується компанія — пріоритетність одних функцій здійснюється за рахунок інших, а ці компроміси є фактично витратами часу та уваги користувачів.
Вирішення проблеми полягає у наданні користувачам можливості відключати небажані і надмірні уточнення. Чи врахує OpenAI цю пропозицію? Судити залишимо користувачам.
