Опубліковано: 22 серпня 2025 року, 15:04 (GMT+2)
Місто Дубровник розробило інноваційний підхід до управління значним напливом туристів, використовуючи доходи від популярних пам’яток — таких як міські стіни Дубровника та оборонні споруди Стона — для фінансування масштабних проектів збереження культурної спадщини.
Протягом поточного року майже півмільйона осіб відвідали Міські стіни Дубровника, а оборонні стіни Стона також встановили рекорд за кількістю відвідувачів у липні.
Отримані від продажу квитків кошти спрямовуються на діяльність Товариства друзів давнини Дубровника (DPDS), неприбуткової організації, яка займається охороною, збереженням і популяризацією культурної спадщини міста, зокрема його історичних оборонних споруд. Фінансування відбувається двома шляхами:
1. безпосередньо від продажу квитків;
2. через використання туристичного пропуску Dubrovnik Pass.
Розподіл надходжень наступний: 60% від вартості квитка отримує місто Дубровник, а 40% залишається у розпорядженні DPDS.
За минулий рік організація заробила приблизно 3,6 мільйона євро від продажу Dubrovnik Pass і 4,8 мільйона євро від прямих продажів квитків, що забезпечило загальний дохід понад 8 мільйонів євро. Після сплати податків, таких як податок на прибуток та ПДВ, а також витрат на оплату праці співробітників, усі отримані надлишкові кошти спрямовуються на збереження і відновлення культурних пам’яток Хорватії.
Серед найбільших об’єктів реставрації наразі знаходиться Корунна фортеця у Стона, відкриття якої заплановане на початок наступного туристичного сезону. Це один із найбільш капіталомістких проектів на даний момент. Інші ініціативи включають реконструкцію будівлі Мала Кућа на острові Лопуд, яка стане частиною знаменитого Ректорального палацу острова.
Також триває відновлення Ректорального палацу у Янніні, який готується до отримання дозволу на експлуатацію та технічного огляду, необхідних для відкриття пам’ятки для туристичних відвідувань.
Фінансування поділяється на дві основні категорії:
– розробка нових стратегічних проектів;
– регулярне обслуговування та підтримка поточних ініціатив.
Еко-податки як інструмент фінансування охорони навколишнього середовища та історичних пам’яток
У регіонах, що страждають від надмірного туризму, подібні моделі, як у Дубровнику, можуть істотно сприяти розвитку стійкого туризму та зниженню навантаження на вразливі туристичні локації та екосистеми.
Цей підхід не є унікальним для Хорватії. Наприклад, у 2016 році Балеарські острови ввели екологічний податок задля зменшення негативного впливу туризму на крихкі екосистеми Менорки, Мальорки, Форментери та Ібіци. Отримані кошти спрямовувалися на культурні та історичні проєкти. Незважаючи на певний опір серед туристичних компаній і готельєрів, Балеарські острови планують інвестувати майже 377 мільйонів євро від екоподатку у 79 проектів зі сталого розвитку протягом цього року.
Схожу практику застосовує й Словенія, яка використовує доходи від туризму для безперервної ревіталізації та охорони пам’яток. Це включає:
– відновлення парків;
– реставрацію замкових споруд;
– розробку нових туристичних та культурних продуктів, таких як тематичні маршрути та віртуальні експозиції.
Таким чином, системне використання туристичних надходжень у регіонах із високою туристичною активністю забезпечує фінансову підтримку збереження історичних та природних об’єктів, сприяючи й водночас регулюючи розвиток туристичного сектору.
