Рада Європейського Союзу офіційно затвердила рекомендації для держав-членів щодо завершення тимчасового захисту, який ЄС надав українським громадянам у зв’язку з російською агресією. Ці документи встановлюють єдині рамкові принципи, за якими кожна країна зможе по-своєму завершувати тимчасовий захист. Водночас, у червні 2025 року Євросоюз продовжив дії цього механізму для українців до березня 2027 року.
У тексті рекомендацій наголошується, що основною метою є організація ефективного та безпечного повернення українців до їхніх домівок і сприяння їхній успішній реінтеграції, однак лише за умови, що «дозволятимуть умови». Окремо передбачається, що країни ЄС розроблять індивідуальні процедури оформлення дозволів на проживання для українців, які відповідають визначеним критеріям.
Ключові моменти рекомендацій полягають у тому, що:
– Тимчасовий захист лишається символом солідарності Європейського Союзу з народом України, але за своєю природою є тимчасовим заходом.
– Необхідно забезпечити плавний, сталий і добре координований перехід від цього статусу до моменту, коли умови в Україні дозволять припинити тимчасовий захист, з урахуванням потреб і можливостей країни в процесі її відновлення.
– Підтримка України з боку ЄС залишається непохитною, оскільки повномасштабна російська агресія триває на повну потужність.
– Існує спільне розуміння необхідності готуватися до моменту, коли українці зможуть повернутися додому й долучитися до відбудови країни.
Данський міністр імміграції та інтеграції Каре Дибвак Бек, країна якого нині головує в ЄС, акцентував увагу на бажанні забезпечити поетапне повернення до України із зосередженням на сталу реінтеграцію в громади. Представники ЄС додали, що для тих українців, які підпадають під визначені умови, передбачено розробку національних механізмів надання дозволів на проживання. Можливими підставами для таких дозволів є:
– праця;
– навчання;
– освіта;
– сімейні обставини.
Для українців з чинним статусом тимчасового захисту передбачено право подати заяву на зміну свого статусу, наприклад, за схемою працевлаштування висококваліфікованих спеціалістів. Варто врахувати, що при переході на інший статус необхідно буде відмовитися від прав, які раніше надавав тимчасовий захист, зокрема права на легальне працевлаштування.
Окремо в рекомендаціях виділено можливість продовжити перебування батькам дітей, які навчаються в школах, до завершення навчального року навіть після припинення дії тимчасового захисту. Також наголошено на потребі особливої уваги до людей з інвалідністю, прийняття рішень щодо яких має базуватися на здатності України задовольняти їхні специфічні потреби, з урахуванням поваги до людської гідності.
### Як, куди і кому пропонують повертатися
У Євросоюзі передбачають, що українці, які отримали тимчасовий захист, потребуватимуть комплексної реінтеграції після повернення до України. З цією метою країнам-членам рекомендується:
1. Розробити програми підтримки добровільного повернення з чітко визначеним терміном дії (наприклад, на один рік).
2. Орієнтуватися не на індивідуальну підтримку кожної особи, а на допомогу громадам, куди відбуватиметься повернення.
3. Передбачити продовження певних прав, які надавав тимчасовий захист, для тих, хто обере повернення, зокрема:
– право на житло;
– медичну допомогу;
– шкільну освіту для дітей.
Крім того, можливими є програми організації ознайомчих візитів в Україну, що мають бути скоординовані між усіма країнами ЄС та спрямовані на:
– уточнення стану сім’ї або майна;
– оцінку ступеня руйнувань у громадах;
– характеристику загальної безпекової ситуації.
Особливу увагу у рекомендаціях приділено оцінці готовності України прийняти своїх громадян, зокрема з огляду на доступність основних соціальних послуг, таких як житло, проживання та медичне забезпечення.
### Поінформований вибір
ЄС наголошує, що рішення щодо повернення має ухвалюватися на підставі повної і всебічної інформації. Відповідно, держави-члени мають:
– надати українцям, які отримали прихисток у ЄС, докладну інформацію про можливості подання заяв на інші види дозволів на перебування;
– роз’яснити переваги та права, пов’язані з новими статусами;
– інформувати про доступні програми підтримки повернення.
Відповідальність за розробку інформаційних систем та проведення роз’яснювальних кампаній покладається на окремі країни-члени.
В документі підкреслюється, що повернення має відбуватися впорядковано, гуманно і з урахуванням індивідуальних обставин кожного переміщеного громадянина. Зазначається, що, хоча частина людей може планувати короткострокове повернення, іншим знадобиться більше часу через свої персональні умови. Також важливо враховувати потенціал України для стійкої реінтеграції всіх, хто був вимушений залишити країну через війну.
За бажанням, державам-членам пропонується співпрацювати з українським урядом у межах ініціативи Unity Hubs — спеціальних центрів, де українці можуть отримати допомогу з оформленням документів та консультації щодо працевлаштування як в Україні, так і в країнах ЄС. Фінансування участі в таких центрах може здійснюватися за підтримки різних програм Євросоюзу у сфері міграції.
—
Від початку повномасштабного вторгнення з березня 2022 року понад 4 мільйони українців отримали тимчасовий захист у Європейському Союзі. Це рішення, прийняте на першому тижні війни, допомогло забезпечити безпеку для людей, які тікали від бойових дій, і паралельно знизити навантаження на традиційні системи надання притулку, що опинилися під тиском через різке збільшення кількості біженців.
За даними Управління Верховного комісара з питань біженців ООН (УВКБ), на початок вересня 2025 року у Європі тимчасовий захист отримали понад 5,137 млн українців. Загалом у світі налічується 5,698 млн зареєстрованих українських біженців.
Найбільше українців із статусом тимчасового захисту проживає в:
1. Німеччині — 1,233 млн осіб.
2. Польщі — понад 1 млн осіб.
3. Чехії — близько 380 тисяч осіб (значно відстає від лідерів).
Згідно з опитуванням Gradus Research, у 2025 році 64% українців висловили бажання повернутись в Україну, що більше у порівнянні з 55% у 2024 році. Водночас цей показник все ще є нижчим, ніж у 2023 році (75%). Автори дослідження пояснюють це тим, що:
– Зростання показника більше відображає емоційне прагнення повернутися,
– За великим рахунком, раціональні обставини залишаються перешкодами на шляху повернення.
На вибір залишитися в Європі впливають такі фактори, як:
– Вища якість життя.
– Кращі перспективи за кордоном.
– Небезпеки та погіршення якості життя в Україні.
Таким чином, ЄС продовжує працювати над оптимальною моделлю підтримки українських біженців, комплексною системою реінтеграції та підготовкою до поступового завершення тимчасового захисту з урахуванням індивідуальних потреб і реалій.
