Без доступу до об’єкта залишається невідомим, скільки часу знадобиться зовнішнім фахівцям, щоб точно оцінити масштаб пошкоджень Фордоу. Остання оцінка, проведена США, охарактеризувала шкоду як значну. Водночас аналіз використаної бомби, конструкції об’єкта та геологічних особливостей місцевості дає деякі важливі підказки.
### Бомба
Експерти з балістики та вибухів описують GBU-57 як свого роду гігантську кулю. Цю бомбу вагою 13,6 т (понад 30 тисяч фунтів), що містить понад 2 тонни вибухових речовин, скидають з бомбардувальника B-2. Вона вражає ціль, рухаючись зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку, і вибухає при ударі.
Незважаючи на потужність, навіть така бомба не гарантує знищення захищеного об’єкта, заглибленого в товщу гірської породи. Оцінки фахівців говорять, що:
– 30-тисячна бомба, рухаючись із надзвуковою швидкістю, проникає в гірські породи на 5–10 метрів (до 35 футів), залежно від типу порід, імовірних для Фордоу.
– Глибина об’єкта оцінюється приблизно від 80 до 110 метрів.
– Панування тріщин після першого вибуху може дати змогу наступним вибухівкам проникнути глибше, але точний діапазон складно передбачити.
Водночас точні розрахунки шкоди неможливі без використання передових комп’ютерних моделей, секретних даних реальних тестів, параметрів швидкості й форми бомби, а також детальної інформації про структуру Фордоу та геологічний стан місцевості.
### Вентиляційні шахти
Планувальники удару уважно вивчали вразливі місця у конструкції Фордоу, зосередившись на вентиляційних шахтах, які відкриваються назовні зі схилу гори. Це дозволяло уникнути необхідності пробивання твердого гірського масиву над спорудою.
– Головні шахти не прямують вертикально вниз, а мають вигини у верхній частині, що утворює непрямий шлях до бункера.
– Під час польотів бомби долають як гірські породи, так й порожнини тунелів.
– Через складність траєкторії для знищення потрібна серія вибухів.
– На верхівці кожна шахта утворює форму тризуба.
– За планом удару, спочатку одним вибухом знімали бетонну кришку, а потім скидали п’ять бомб у головну шахту.
### Геологія
Результат вибуху сильно залежить від геологічного складу в точці влучання.
– Іранське геологічне дослідження району Фордоу, опубліковане 2020 року в академічному журналі Geopersia (Університет Тегерана), свідчить, що місцеві породи переважно складаються з ігнімбриту — типу вулканічної породи.
– Ігнімбрит — відносно м’який матеріал, який полегшує побудову підземних приміщень, як це було в давніх житлах Каппадокії (Туреччина), що мають багаторівневу структуру з тунелями й численними входами.
– Завдяки пористості ігнімбрит може поглинати та гасити шокові хвилі вибуху, виконуючи функцію буфера, подібно до мішків із піском навколо фортець.
Вибухові характеристики і поглинання енергії ігнімбриту підтверджують міжнародні фахівці з вибухової інженерії. Пористі матеріали визнані серед найефективніших для обмеження руйнівного впливу потужних вибухів.
### Споруда
Комплекс Фордоу має кілька поверхів, що збільшує кількість необхідних для знищення бомб, аби зруйнувати центрифуги та обладнання. Крім того, об’єкт міг бути захищений спеціальними технологіями:
– Іран виробляє бетон з армуванням із сталевих волокон та інших підсилювальних матеріалів.
– Такий армований бетон краще протистоїть вибухам за рахунок стабілізації тріщин і підвищення міцності на розрив.
– У Сполучених Штатах армування бетонних поверхонь у тунелях сталевими волокнами є чинною практикою для підвищення безпеки та структурної цілості.
– Подальші заходи захисту включають використання сталевих плит, які гасять шок від вибуху та не дають уламкам бетонної стіни розлітатися.
Відомі перевірками МАГАТЕ характеристики Фордоу включають товсті стіни та балістично захищені двері в житлових камерах.
### Варіанти розвитку подій
Ступінь пошкоджень залежить від точного місця вибуху. З багатьох причин, включно з невідомими деталями, складно дати однозначну оцінку.
– За словами представника Пентагону, бомби навряд чи здолали центрифужні камери безпосередньо. Замість цього завдання полягало в руйнуванні устаткування за рахунок шокових хвиль.
– Якщо бомби вибухали поруч із бункером або у вентиляційних шахтах, це могло призвести до суттєвих руйнувань конструкції та пошкодження обладнання.
– Спеціалісти з моделювання вибухів зауважують, що пошкодження зазвичай не зачіпають цілісність об’єкта повністю, а локалізуються у зоні вибуху.
– У випадку безпосереднього потрапляння бомби всередину бункера шкода буде значною, але найбільш імовірно не призведе до глобального колапсу споруди.
Професор Раян Херлі (Університет Джонса Гопкінса) відзначає, що ретельне вивчення геології та вентиляційних шахт є фундаментом для успіху операції. Такий підхід може пояснити упевненість американських офіційних осіб у тому, що удар завдав серйозної шкоди Фордоу та знищив центрифуги.
Водночас глава відділу глобальних ризиків Федерації американських науковців Джон Вольфсталь підкреслює, що остаточна оцінка збитків залежить від того, якою мірою вибухова хвиля пошкодила внутрішньої частини бункера. Якщо удар був переважно шоковою хвилею, пошкодження можуть бути частково відновлені, тоді як вогняний вибух міг би знищити обладнання майже повністю. До появи нових даних точний прогноз залишається неможливим.
