Якщо цифрове євро буде впроваджено, воно стане прибутковим для постачальників платіжних послуг, запевнив у четвер П’єро Чіполлоне, член виконавчої ради Європейського центрального банку (ЄЦБ), під час обговорення з членами Європейського парламенту. Він наголосив, що наразі немає підстав вважати цей проєкт збитковим, і це лише припущення, яке необхідно підтвердити.
Чіполлоне додав, що, за оцінками, обсяг використання цифрового євро не буде настільки великим, щоб загрожувати фінансовій стабільності. Водночас він вважатиме достатнім стимулом для центрального банку платити за інфраструктуру й компенсувати основних учасників за їхні інвестиції.
За оцінками Європейської комісії, інтеграція цифрової валюти Євросистеми в існуючу систему єврозони може коштувати від 2,8 до 5,4 мільярда євро. Чіполлоне звернув увагу, що існують оцінки, які перевищують цю суму у 6-10 разів, і сумніви в достовірності таких цифр цілком виправдані.
Оскільки цифрове євро буде державною валютою, ним можна користуватися безкоштовно, і воно буде прийматися скрізь. Але, щоб заохотити банки та інших провайдерів до розповсюдження валюти, Євросистема пропонує модель компенсації, що справедливо відшкодовує їхні витрати й утримує мотивацію.
Наразі ЄЦБ завершує підготовчий етап для потенційного запуску роздрібної центральної банківської цифрової валюти (CBDC), яка має доповнити готівку. Проте остаточне рішення щодо впровадження цифрового євро повинні прийняти країни-члени та Європейський парламент, схваливши відповідну законодавчу базу.
Поточний стан справ у парламенті визначається паузою. Візит Чіполлоне став п’ятим із 14 запланованих обмінів думками з економічним комітетом ЄП з моменту подання пропозиції Комісією у червні 2023 року.
9 лютого 2024 року тодішній доповідач Стефан Бергер (Німеччина/Європейська народна партія) представив проєкт звіту. Відтоді голосування не відбувалося, а у грудні 2024 року Бергер залишив посаду провідного депутата з цього питання. Його замінив іспанський депутат від ЄНП Фернандо Наваррете, який нещодавно оприлюднив 27-сторінковий документ під назвою «Чи справді потрібне цифрове євро: розв’язання якої проблеми воно пропонує?».
У цьому документі Наваррете, державний економіст, стверджує, що цифрове євро не є відповіддю на проблеми, пов’язані із залежністю Євросоюзу від неперевірених європейських провайдерів платежів, таких як Visa та Mastercard. Він зазначає:
– Відсутність повністю діючих роздрібних CBDC в інших провідних економіках не є наслідком недостатності технічних можливостей.
– Це свідчить про обачливий підхід, що випливає із зваженої оцінки системних наслідків.
– Ризики для фінансової стабільності, низький попит серед споживачів і невизначеність у співвідношенні витрат і вигод – основні причини, через які інші юрисдикції відмовилися, відклали або не розпочинали такі проєкти.
Натомість іспанський депутат закликає зосередитися на оптових CBDC, підкреслюючи, що умови змінилися з часу початкової пропозиції роздрібної версії. Він також вважає, що роль ЄЦБ має «розвиватися у напрямку нейтрального посередника».
—
### Коментар ЄЦБ: готівка потребує цифрової підтримки
Європейський центральний банк нагадує, що Європі слід пришвидшити впровадження цифрового євро у зв’язку зі зменшенням використання готівки. Чіполлоне зауважив:
– «Сьогодні готівка є нашим єдиним надійним резервним засобом, але зі зростанням переходу суспільства від готівки, нам необхідно доповнити її цифровою альтернативою».
Статистика свідчить про різке падіння використання готівки у єврозоні за останні п’ять років:
1. Доля операцій, здійснених готівкою, знизилася з 68% до 40%.
2. Частка готівкових платежів у загальній вартості угод впала з 40% до 24%.
Чіполлоне наголосив, що цифрове євро може виконувати функцію страховки під час кризових ситуацій, надаючи населенню надійний публічний варіант оплати у разі збоїв приватних систем. У контексті зростаючих геополітичних ризиків і складних кіберзагроз наявність резервного варіанту критично важлива. Він відзначив: «Коли критичні послуги перериваються, міста очікують від державних структур забезпечення їх безперервності. Платіжні послуги не є предметом розкоші — вони так само необхідні, як електроенергія чи чиста вода для повсякденного життя громадян».
Обговорення між міністрами фінансів ЄС також набирають обертів. Під головуванням Данії очікується досягнення спільної позиції до кінця 2025 року. Водночас шлях до впровадження залишається складним. Серед найбільш дискусійних питань:
– Необхідність подальших технічних досліджень.
– Розробка справедливої моделі компенсації та оптимальних умов розповсюдження для банків.
– Забезпечення високого рівня захисту приватності громадян з першого дня.
Окрім того, існують розбіжності щодо впливу цифрового євро на неєврозонні країни, питань лімітів на володіння цифровою валютою громадянами, а також щодо того, хто має остаточно приймати рішення про запуск проєкту.
