План стійкості Києва на зиму: що насправді стоїть за офіційними документами?
Депутат Київради Леонід Ємець у прямому ефірі Еспресо поділився своїм баченням стосовно так званого плану стійкості міста Києва. Він вважає, що цей документ у більшості випадків не додає нових зобов’язань центральній чи місцевій владі. Натомість план лише офіційно фіксує завдання, які й так уже лежать на плечах керівників міста та країни.
Що планує влада для Києва взимку?
Головний пріоритет на холодний сезон — забезпечення міста теплом, електрикою та безперебійною роботою критичної інфраструктури. Але, за словами Ємця, тут існує кілька серйозних перепон:
- фінансові обмеження;
- затяжні бюрократичні процедури;
- наслідки російських обстрілів, які понівечили інфраструктуру.
«Це документ радше символічний — має заспокоїти людей та показати, що влада контролює ситуацію. Хоча насправді він не зобов’язує ні центральних, ні міських чиновників робити щось нове», – зазначає депутат.
Фінансові проблеми та недоотримання ресурсів
За словами Ємця, міський бюджет Києва становить приблизно 90 мільярдів гривень. Водночас перший варіант плану стійкості, який був підтриманий Радою національної безпеки і оборони, передбачав витрати близько 60 мільярдів, з яких уже вилучено понад 25 мільярдів на потреби центральної влади.
Окремо депутат виділяє наслідки обстрілів, які коштують місту від 10 до 15 мільярдів гривень:
- кожен масований ракетний удар завдає шкоди на сотні мільйонів;
- потреби в ремонті та відновленні зростають з кожним днем.
Крім грошей – бюрократія як головна перепона
Ємець акцентує увагу, що реформувати фінансування без усунення бюрократичних бар’єрів не вдасться. У місті уже готові когенераційні об’єкти — установки, що дадуть додаткове тепло і електроенергію. Їх будівництво зайняло 1,5-2 роки, але запустити їх у роботу стримують типовий мирний порядок:
- довгі тендери;
- місяць на подачу заявок;
- й можливість оскарження результатів, що тягне процес до року.
Відповідні процедури зводять нанівець швидкий запуск енергетичних об’єктів, які настільки потрібні саме зараз.
Що потрібно зробити, щоб змінити ситуацію?
Депутат переконаний, що зміни можливі без великих фінансових вливань — варто лише ухвалити відповідні законодавчі поправки. За його словами, потрібний проєкт закону уже майже рік “лежить” у Верховній Раді, а впровадження змін залежить лише від політичної волі монобільшості.
«Для адаптації процедур під воєнний час потрібно лише натиснути кілька кнопок у парламенті. Але цього не роблять», – констатує Ємець.
Від Києва – до всієї країни
Проблеми з бюрократією та процедурним затягуванням стосуються не лише столиці. Аналогічні перепони існують на рівні всієї України, що ускладнює оперативність і масштабність заходів з підготовки до зими.
Політичні суперечності заважають узгодженій роботі
Окрім технічних і фінансових складнощів, існує ще одна велика проблема — конфлікт між столичною та центральною владою, що гальмує спільну роботу:
«Замість конструктивної співпраці маємо політичні розбіжності та протистояння, де їх не повинно бути. Адже головне завдання у цей час — спільно протистояти російській агресії», – підкреслює депутат.
У ситуації війни координація дій між різними рівнями влади має бути бездоганною, аби забезпечити стабільну роботу всієї критичної інфраструктури столиці.
