Опубліковано 12 вересня 2025 року о 11:58 за GMT+2. Останнє оновлення — 12:53.
Європейський Союз ухвалив рішення продовжити на наступні шість місяців санкції проти понад 2,500 фізичних та юридичних осіб, які звинувачуються у підтримці повномасштабного вторгнення Росії в Україну та порушенні суверенітету і територіальної цілісності країни.
До чорного списку увійшли:
- Президент Росії Володимир Путін,
- Міністр закордонних справ Сергій Лавров,
- депутати,
- високопосадові генерали,
- олігархи,
- бізнесмени,
- пропагандисти,
- найманці,
- відповідальні за викрадення українських дітей з окупованих територій — цей злочин війни, за який оголошено розшук Путіна.
Рішення про продовження санкцій було прийняте у п’ятницю під час зустрічі послів у Брюсселі, що підтвердила данське головування в Раді ЄС. Переговори відбувалися в умовах наближення критичного юридичного терміну — 15 вересня.
Основним каменем спотикання стала вимога Угорщини та Словаччини виключити деякі прізвища зі списку. Після кількох раундів переговорів жодного політично мотивованого видалення не відбулося. Невизначена кількість позицій була вилучена з технічних причин. Раніше цього року Будапешту вдалося виключити з переліку три імені.
Одночасно данське головування пропонувало змінити правила так, щоб продовжувати санкції на 12 місяців замість традиційних шести, щоб зменшити можливості для блокування рішень через право вето, що передбачає необхідність одностайності.
Обидві країни — Угорщина та Словаччина — використали своє право вето, вимагаючи поступок, що викликало незадоволення інших учасників. Ці дві країни Центральної Європи активно критикують санкції проти Росії, хоч і не ставили під загрозу їх повне скасування.
Врешті-решт, пропоновану поправку було відхилено, залишивши шестимісячний період нормою. Раніше блок намагався запровадити 12-місячну рамку для захисту заморожених активів Росії вартістю 210 мільярдів євро від раптових блокувань, однак ця спроба також виявилася безуспішною.
Прийняття рішення в п’ятницю відбулося на тлі посилення координації між Брюсселем і Вашингтоном у кампанії тиску на Кремль та спроб просунути переговорний процес.
Хоча підходи різняться:
- Білий дім закликає запровадити суворіші тарифи на імпорт з Китаю та Індії — головних імпортерів російської нафти;
- Єврокомісія готує новий раунд економічних санкцій, зокрема спрямованих на “тіньовий флот” та суб’єкти, що сприяють обходу обмежень.
Крім того, ЄС пообіцяв прискорити поетапний відмову від російських викопних ресурсів, що наразі має завершитися до кінця 2027 року.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас зауважила: «Ми щойно продовжили санкції проти Росії. Водночас ми завершуємо роботу над 19-м пакетом заходів — зосередженим на додатковому обмеженні продажу російської нафти, боротьбі з тіньовими нафтовими танкерами і банками. Ми продовжуємо перешкоджати фінансуванню війни Путіна.»
Водночас європейські політики залишаються здебільшого скептичними щодо готовності Дональда Трампа посилювати тиск на Москву. Після безпрецедентного порушення російськими безпілотниками повітряного простору Польщі цього тижня, Трамп схоже підтримав кремлівські тези, припускаючи, що цей інцидент «міг статися помилково».
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відповів: «Ми також хотіли б, щоб атака безпілотника на Польщу була помилкою. Проте це не так. І ми знаємо це точно.»
Цей матеріал було оновлено.
