Пізнє включення питань продовольства та сільського господарства до порядку денного делегації Європейського Союзу, що сьогодні прибуває до Нью-Делі, свідчить про значний прогрес у перемовинах щодо майбутньої торговельної угоди між сторонами, повідомляють джерела в Брюсселі.
Комісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен приєднався до комісара з питань торгівлі Мароша Шефчовича у Нью-Делі «щоб представляти аграрні інтереси та захищати інтереси фермерів ЄС», підтвердив високопосадовець ЄС.
Обидва комісари залишатимуться в столиці Індії до завтра для проведення високого рівня переговорів зі своїми колегами стосовно торговельної угоди, основна увага яких зосереджена на питаннях безпеки, оборони та зовнішньої політики.
Пізнє додавання тематики продовольства і сільського господарства — зазвичай однієї з найбільш складних у торговельних домовленостях — у порядок денний сприймається в Брюсселі як ознака того, що переговори наближаються до завершальної стадії. Про це повідомив один зі співрозмовників, обізнаний із ситуацією.
Представник ЄС розповів Euronews, що широка пропозиція щодо доступу на агропродовольчі ринки, яка включатиметься до будь-якої угоди, обговорюватиметься паралельно з переговорами стосовно Угоди між ЄС та Індією про географічні зазначення (GI) та загальної співпраці у сільськогосподарській сфері.
Інші європейські джерела зазначили, що у розмовах можуть фігурувати такі питання, як санітарні та фітосанітарні стандарти, державні закупівлі та нетарифні бар’єри. Також очікується, що одними з найспірніших тем будуть:
– сегменти вин та спиртних напоїв,
– продукти переробки сільськогосподарської продукції,
– молочна продукція,
– зобов’язання у сфері сталого розвитку,
– питання бізнес-віз.
«Це нагадує початок фінальної фази переговорів — як сказав би Черчилль», — поділився своїм досвідом один з досвідчених європейських торговельних переговорників в інтерв’ю Euronews.
Колишній представник Європейського Союзу зауважив, що політики — зокрема комісари — зазвичай втручаються у процес переговорів на початковому етапі, посередині та на заключній фазі. «Наразі ми знаходимося на третьому з чотирьох етапів — моменті, який вимагає політичної зустрічі для остаточного погодження основних показників», — пояснив він.
Індія, у свою чергу, наполягатиме на певних компромісах від ЄС у сфері сільського господарства — секторі, який також викликав суперечки під час переговорів з США.
За словами Ануніти Чандрасекара з Центру європейських реформ, «Індія побоюється несправедливої конкуренції з боку іноземних імпортерів, оскільки її сільське господарство в основному базується на самозабезпеченні й представлено малими фермерськими господарствами».
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Нью-Делі у лютому цього року з метою активізації партнерства й прагнення укласти торговельну угоду до кінця року.
Перемовини проходять на тлі глобальних змін у торговельних відносинах. Агресивна тарифна політика Вашингтона зблизила Індію та ЄС, хоч США одночасно тиснуть на Брюссель із вимогою запровадити санкції проти Нью-Делі через закупівлі російської нафти.
Ще одним болісним питанням є Механізм вуглецевого коригування на кордоні (CBAM) ЄС, який Індія критикує як «зелений протекціонізм».
На думку Чандрасекара, «це сприймається як тариф для країн, що розвиваються». Вона наголосила, що багато найбільших експортних секторів Індії, зокрема металургійні, такі як сталь та алюміній, мають надзвичайно високий рівень вуглецевого сліду.
Експерти припускають, що Брюсселю та Нью-Делі може вдатись знайти компроміс, використавши як приклад Угоду ЄС із Меркосуром, яка включає положення про «перебалансування», що дозволяє сторонам повторно відновлювати переговори у разі виникнення односторонніх торговельних бар’єрів.
Наразі ж переговорники ретельно опрацьовують деталі угоди, і справжні цифри та необхідні компроміси, вірогідно, з’являться лише під час фінального раунду перемовин.
