Колишній посол США при НАТО, провідний науковий співробітник Белферського центру Гарвардського університету Іво Даалдер у своїй колонці для європейського підрозділу Politico підкреслює, що Європа вже давно перебуває у стані війни з Росією. Це підтверджує не лише масштабна повномасштабна війна, яку Росія веде проти України, але й численні диверсії, гібридні атаки на критичну інфраструктуру європейських країн. За словами Даалдера, чим раніше європейські країни визнають цей факт, тим швидше їм вдасться ефективно протидіяти агресивним діям Кремля. Ця рекомендація набуває особливої актуальності на фоні останніх випадків вторгнення невідомих безпілотників у повітряний простір Данії у районах аеропортів і стратегічно важливих об’єктів, що викликало паніку серед населення. Попри заперечення данською владою причетності Кремля, журналісти виявили неподалік російський десантний корабель.
—
### Бойові дії як частина ширшого конфлікту
Іво Даалдер наголошує, що війна в Україні — лише складова масштабнішої боротьби Росії проти всього європейського континенту:
– Росія вже понад десятиліття веде відкриті бойові дії в Україні, а після повномасштабного вторгнення 2022 року застосовує дедалі жорстокіші методи.
– Окремі атаки безпілотниками в Польщі, Румунії та проліт над Естонією демонструють, що Москва прагне посіяти розбрат між Європою та США, послабити громадську підтримку воєнної реакції і зірвати допомогу Україні.
—
### Невизнавання загрози і її наслідки
Попри ці факти, на думку Даалдера, Європа довгий час ігнорувала серйозність загрози:
– Російські диверсії — кібератаки, саботаж, інформаційні кампанії — часто трактувалися як дії в “сірій зоні”, нижчій за рівень відкритого збройного конфлікту.
– Європейські держави переважно обирали підвищення власної стійкості і публічне засудження дій Москви замість жорстких заходів.
– У результаті Європа фактично не наклала санкцій на Росію за її приховану агресію, що, за словами Даалдера, було помилкою.
Наслідком цього стала суттєва ескалація атак Кремля за останні три роки. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS):
– Кількість нападів на інфраструктуру у Європі зросла майже вчетверо під час повномасштабної війни.
– Росія збільшила активність проти об’єктів, пов’язаних з військовою допомогою Україні, зокрема баз та виробничих майданчиків.
—
### Військові оцінки та можливі зміни у підтримці України
Глава британської розвідки МІ6 Річард Мур нагадав, що Росія не має достатніх ресурсів для швидкої перемоги в Україні:
– Путінська армія просувається повільно, при цьому несучи значні втрати.
– Початкові цілі вторгнення досі залишаються недосяжними для Москви.
За словами Даалдера, зараз Москва намагається досягти своїх цілей шляхом підриву європейської підтримки України за допомогою розбіжностей усередині НАТО та між союзниками.
—
### Перебіг подій протягом 2023 року
Звіт IISS демонструє, що:
– Після того, як Росія почала втрачати перспективи на полі бою, атаки на Європу зросли.
– У першій половині року атаки зросли, потім знизилися на тлі сподівань Кремля на повернення до влади Дональда Трампа, що могло б послабити підтримку України з боку США.
– Дійсно, Вашингтон припинив військову та економічну підтримку Києва і розпочав пошук дипломатичного врегулювання з вигідними для Москви умовами.
Проте, незважаючи на зміну політики США, провідні європейські країни зберігають і посилюють допомогу Україні:
– Обговорюються плани розгортання значних контингентів безпеки на території України після завершення активних бойових дій.
– Серйозно збільшуються постачання озброєння, зокрема придбаного у США.
– Зростає фінансова допомога економіці та оборонній промисловості України.
– Проводиться підготовка додаткових санкцій, включно з можливістю конфіскації заморожених російських активів.
—
### Загострення протистояння і виклики НАТО
У відповідь на активну позицію європейських партнерів, Кремль посилює тиск, що збігається з його зустріччю з Дональдом Трампом на Алясці, де він дійшов висновку:
– США навряд чи чинитимуть опір ескалації з боку Москви.
Відтоді Росія посилила бомбардування України, включно з найбільшою за всю війну атакою дронами і ракетами на початку вересня.
З метою тестування реакції Європи та НАТО:
– 10 вересня з території Росії було запущено 19 дронів через польський кордон.
– Тутже один безпілотник проник у повітряний простір Румунії.
– Минулого тижня три російські винищувачі МіГ-31 увійшли до повітряного простору Естонії та перебували там 12 хвилин. Відомо, що МіГ-31 може нести гіперзвукові ракети “Кинджал”, які застосовувалися проти України.
В усіх випадках європейські сили зуміли нейтралізувати загрози, збивши частину безпілотників, зокрема ті, що спрямовувалися до польської авіабази.
Проте, на переконання Даалдера, політична реакція союзників виявилася недостатньою:
– Влада США реагувала мляво, Трамп і садовці припустили, що атака на Польщу була випадковістю.
– Трамп також чітко заявив, що не планує захищати ці країни.
– НАТО двічі проведело консультації за статтею 4 – на прохання Польщі й Естонії – і оголосило про посилення військової присутності на східному фланзі.
Поки що Росія не понесла значних політичних чи економічних втрат за ці агресивні дії, тож продовжує їх ескалацію з метою ослаблення підтримки України та розколу альянсу.
—
### Рекомендації щодо дій Європи
Іво Даалдер разом з польським міністром закордонних справ Радославом Сікорським пропонують низку заходів:
1. Розширити систему ППО НАТО, включно з використанням європейських винищувачів, щоб перехоплювати дрони і ракети над територією України. Цей захід матиме виключно оборонний характер та безпосередньо підсилить захист України.
2. Чітко повідомити, що будь-яке подальше порушення повітряного простору, території або морської зони Європи з боку Росії спричинить військові дії проти відповідних засобів порушника, що значно знизить ризики майбутніх посягань.
3. Надати Україні можливість наносити удари по важливих логістичних вузлах і об’єктах у Росії, які підтримують військові дії. Київ уже має далекобійні дрони та завершує розробку балістичних ракет, що вражали критично важливі російські об’єкти. Європа може підтримати це, надаючи сучасне озброєння та технологічну допомогу.
Підсумовуючи, Іво Даалдер наголошує: Європа перебуває у стані війни з Росією, і цей факт необхідно визнати та відповідно діяти.
—
### Ситуація у Данії: гібридні атаки дронів і реакція влади
У цей же час, за повідомленнями Данського радіо (DR), уряд Данії оприлюднив інформацію про дві повторні зупинки авіаційного руху на данських аеропортах протягом тижня через підозрілу активність безпілотних літальних апаратів. Інциденти сталися в регіонах Ольборга, а також на півдні і в Південній Ютландії, зокрема в аеропортах Есб’єрга, Сендерборга і Скридструпа.
– Міністр юстиції Петер Хуммельгаард на пресконференції, де були присутні також міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, начальник національної поліції Торкільд Фогде та начальник оборони Міхаель Хільдгаард, охарактеризував ці події як серйозну гібридну атаку.
– Він відзначив, що атаки мають на меті посіяти страх, розбрат та змусити населення боятися.
– Відповідальні органи Данії активно працюють над розслідуванням, розглядаючи всі можливі версії причетності до цих інцидентів. Хоча офіційно Кремль не визнається винним, данські політики і експерти висловлюють обґрунтовані підозри на російський слід.
Міністр оборони констатував, що системність атак свідчить про участь професійних виконавців, проте заперечує прямий зв’язок із Росією.
– Військова розвідка Данії моніторить ситуацію, підтримуючи оцінку відсутності безпосередньої загрози країні.
– Начальник оборони пояснив відсутність знищення дронів розрахунком на безпеку громадян.
Уряд Данії планує законодавчо розширити повноваження власників інфраструктури для збивання дронів і придбати додаткові системи для їх виявлення й нейтралізації, оскільки наявні засоби визнані недостатніми.
Крім того:
– Готовність поліції до боротьби з безпілотниками буде посилена через цілодобову роботу Національного оперативного штабу (NOST), який залучатиметься до моніторингу кризових ситуацій.
– Данія звернулась до НАТО щодо цієї ситуації і розглядає активацію статті 4, що станеться вперше в історії країни, але остаточного рішення поки що не ухвалено.
—
### Російський військовий корабель у водах Данії
Паралельно з описаними інцидентами, за данськими джерелами Ekstra Bladet:
– Російський десантний корабель класу “Ропуха” перебував дуже близько до територіальних вод Данії.
– Йдеться про “Олександра Шабаліна”, який входить до Балтійського флоту Росії, який базується в Калінінграді.
– Корабель деякий час бездіяльно стояв у районі між південним краєм Лангеланда і Лолландом — приблизно на відстані від 70 до 270 км від усіх постраждалих аеропортів і військових об’єктів.
– Судно було з вимкненим AIS сигналом, унеможливлюючи його виявлення в суднових базах даних.
Ці факти посилюють підозри, що російські гібридні атаки мали координацію із військовою присутністю Кремля в регіоні.
—
### Джерела
Politico, Danmark Radio (DR), Ekstra Bladet
