Італійський віце-прем’єр Маттео Сальвіні спричинив дипломатичний скандал між Францією та Італією своїми гучними заявами. У відповідь на критику французької підтримки можливого розгортання європейських миротворчих сил в Україні, Франція викликала італійського посла в четвер. Сальвіні закликав президента Еммануеля Макрона «одягнути бронежилет і особисто вирушити до України».
Виступаючи в середу, радикальний політик заявив:
– «Іди, якщо хочеш. Одягни шолом, зброю, бронежилет і їдь в Україну».
Окрім того, він використав ідіому «триматися за трамвай», що можна перекласти як різке висловлення неприязні.
У суботу, на заході своєї партії Lega, Сальвіні знову атакував Макрона, звинувачуючи його в тому, що війна в Україні слугує президенту як засіб відновити популярність у Франції. За словами італійського політика:
– «Вже місяцями він постійно говорить про війну, ядерну парасольку, базуки, ракети та європейську армію. Чому? Бо, на мою думку, це все тому, що рейтинг Макрона досяг історичного мінімуму».
### Гарантії безпеки
Цей конфлікт відображає розбіжності серед європейських країн щодо рівня гарантій безпеки, які вони готові надати Україні у разі укладення мирної угоди з метою стримування можливої подальшої російської агресії.
Франція та Великобританія виступають за створення сил гарантій безпеки з компонентами повітряних, морських і наземних операцій.
Згідно з Елі Тененбаумом, директором Центру безпекових досліджень Французького інституту міжнародних відносин (IFRI):
– «Це не буде нейтральна сила між двома сторонами, а підрозділ, котрий діятиме разом із українцями, щоб відмовити Росію від можливого відновлення агресії проти України, показуючи, що у випадку нового конфлікту Росія зіткнеться не лише з Україною, а з коаліцією європейських країн».
Він додав, що такі сили не здійснювали б операції з підтримання миру безпосередньо на лінії фронту, а розміщувалися б «так би мовити позаду лінії фронту, поруч з українськими військами».
За інформацією, саме Макрон взяв на себе лідерство у питанні європейської стратегічної автономії та здатності європейців до самозахисту.
– «Ми поступово спостерігаємо, що особливо з 2023 року і все більш інтенсивно у 2024 та 2025 роках Еммануель Макрон робить безпекові гарантії для України наріжним каменем своєї політики і бачення Європи», — наголосив Тененбаум.
Він також відкинув звинувачення Сальвіні про те, що французький президент нібито використовує цю тему для відволікання уваги від падіння власної популярності на внутрішньополітичній арені:
– «Не вірю, що сьогодні політологи і радники в Єлисейському палаці вважають українське питання особливо перспективним з точки зору внутрішньої політики, хоча воно, безумовно, підсилює президентський імідж».
### Опозиція в Італії
Рим рішуче виступає проти відправлення італійських військовослужбовців в Україну, щоб уникнути ескалації конфлікту, і сумнівається в ефективності розгортання європейських військ після укладення мирної угоди.
Італія підтримує колективний механізм оборони, що базується на Статті 5 НАТО, відповідно до якого держави надають допомогу Україні у разі нападу.
Як пояснив Альберто Алеманно, професор європейського права в HEC Paris:
– «Італія наполягає на тому, що в сценарії після припинення вогню її війська не повинні бути присутніми безпосередньо в Україні».
– «Натомість вона хоче розвивати модель за зразком Статті 5 НАТО, яка захищатиме Україну, не вводячи її до міжнародної організації НАТО, оскільки це одна з “червоних ліній”, яку Росії просять поважати».
За словами експерта, ця дискусія також виявляє внутрішні розбіжності італійської коаліційної влади. Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні підтримує Україну та всі санкції проти Росії, тоді як Лега Сальвіні, що має історичні зв’язки з Кремлем, регулярно виступає проти європейської допомоги Києву.
Крім того, Мелоні доводиться враховувати настрої власних виборців.
– «Джорджія Мелоні опинилась між двох вогнів: з одного боку вона має дотримуватися позиції своєї європейської членської бази і підтримувати НАТО, а з іншого – задовольняти громадську думку, включно з багатьма її виборцями, які не надто захоплені або принаймні мало зацікавлені у глибшій участі Італії у вирішенні цього конфлікту».
Водночас Рим і Париж, які входять до так званої «Коаліції охочих», можуть дійти згоди щодо інших гарантій безпеки для Києва.
Хоча їх риторика іноді розходиться, Франція та Італія демонструють близькі позиції стосовно фінансової підтримки України.
