Метугена Уна-на Жан Пафе (ліворуч) та Анатоль Франк
фото: скріншот із відео
Двоє полонених громадян Камеруну, які були захоплені в районі Сіверська силами батальйону К-2 разом із 118-ю бригадою територіальної оборони, здивували власними свідченнями про те, як вони опинилися у зоні бойових дій на сході України. Як повідомляє «Главком», відповідне відео було опубліковане на офіційному YouTube-каналі батальйону.
Обидва чоловіки стверджують, що російській стороні вдалося обдурити їх і завербувати, фактично затягнувши до військової служби без їхньої згоди вже в московському аеропорту:
- Метугена Уна-на Жан Пафе прибув до Москви з наміром працевлаштуватися на підприємстві, що спеціалізується на виробництві шампуню.
- Анатоль Франк
Однак ще в аеропорту обох затримала Міграційна служба. Після перевірки їх доставили в невідоме місце, де під тиском змусили підписати контракт на військову службу. За це новобранцям обіцяли виплату у розмірі 1 млн 100 тис. російських рублів — сума, що значно поступається грошовим винагородам, які пропонуються громадянам РФ, але для їхньої країни становить значний дохід.
Вже під час першого бойового виходу Метугена Уна-на Жан Пафе потрапив під інтенсивний обстріл і дивом вижив. Йому вдалося пересуватися впродовж шести днів, доки він не зустрів українського військовослужбовця, якому й здався в полон.
Натомість Анатоля Франка уночі за допомогою рації направили на штурмові дії, в результаті чого він також потрапив у руки Збройних сил України.
Окрім свідчень камерунських військовополонених, раніше став відомий інший випадок — історія полоненого російського солдата, який пояснив причину власної участі у бойових діях. Андрій Андрєєв із Воронежа, який пробув у полоні кілька днів, потрапив до українських військ 5 червня, а вже 14 червня був переданий на обмін. Росіянин, який був поранений, був евакуйований з фронту безпосередньо до РФ. Він повідомив, що підписав контракт добровільно, не мав проблем ні з законом, ні з фінансовою складовою, а основною причиною, через яку вирішив брати участь у бойових діях, стало відчуття нудьги вдома.
Ще один свідок, військовослужбовець штурмової роти 7-го мотострілецького полку 18-ї мотострілецької дивізії Єгор Загороднєв, розповів про те, як голод змусив його на думку знищити свого командира. За його словами, він тривалий час перебував без їжі та води, тоді як командир роти з позивним «Соловей» мав достатню кількість продовольства.
Читайте також:
