Поки Україна щодня перевіряє на полі бою дрони, штучний інтелект та новітні тактики ведення бойових дій, у Вашингтоні посилюються побоювання щодо готовності Сполучених Штатів до можливої війни. Авторитетне видання The New Yorker вказує, що американська армія тривалий час покладалася на застарілу стратегію — мільярдні інвестиції у величезні кораблі, атомні підводні човни та літаки-невидимки, будівництво яких триває роками. З часу завершення Холодної війни ці види озброєнь забезпечили США майже повний контроль над сушею, морем і повітрям, однак технологічні зміни, які сприяли успішному стримуванню Росії Україною, дедалі більше загрожують підірвати світову військову перевагу Америки.
За даними київського військового аналітика Михайла Самуся, з початку 2024 року Росія зазнала втрат близько 80% особового складу та техніки саме через удари безпілотників. Це масові, при цьому відносно недорогі удари, можливості яких американські збройні сили наразі не можуть похвалитися. Колишній високопосадовець Пентагону і експерт із оборони Rand Corporation Девід Охманек визнає: «Ми рухаємося надто повільно». За його словами, американський метод ведення війни втрачає життєздатність.
Складнощі полягають не лише у концептуальній стратегії, але й у реальних виробничих потужностях. Після завершення Холодної війни оборонна промисловість США значно скоротилася:
– Деякі заводи закрились через відсутність стійкого попиту з боку Пентагону.
– Інші виробляють хіба що мінімальний обсяг продукції, який підтримує їхню життєздатність.
– Верфі здатні випускати лише один новий підводний човен на рік.
– Заводи з виробництва танків і бомбардувальників утратили кваліфікованих фахівців.
У перші дні повномасштабної війни в Україні США змогли передати Києву приблизно третину власних запасів протитанкових ракетних комплексів Javelin — близько 7000 одиниць — та чверть запасів зенітних ракет Stinger. Відновлення цих запасів може зайняти роки. Виробництво Stinger було повністю припинене, і зараз заводам довелося повертати з пенсії інженерів, деяким із яких понад сімдесят років.
Політика Дональда Трампа щодо України, незважаючи на зміну риторики, залишається незмінною, зазначає CNN. Американський президент і надалі прагне перекласти фінансовий тягар підтримки України на плечі союзників, загрожує Росії санкціями, але з відстрочкою, водночас вірить у можливість мирного врегулювання за умови переконання Москви. Автор аналітичної статті підкреслює, що Київ може тимчасово зітхнути з полегшенням, однак незабаром відчує знайоме розчарування через відсутність введення вторинних санкцій проти покупців російських нафти та газу.
У Сенаті вже зареєстрований законопроєкт, який пропонує 500-відсоткові мита на торгівлю з країнами, що мають тісні торговельні зв’язки з Кремлем. Це могло б завдати нищівного удару по фінансових ресурсах Росії, однак такі заходи також суттєво вдарили б по економіках Китаю та Індії і, ймовірно, спровокували б зростання світових цін на нафту, що негативно вплине і на самі Сполучені Штати. В результаті президент Путін отримує близько півтора місяця свободи дій, які може використати або для змін на полі бою, або для очікування можливих змін позиції Трампа.
Водночас Китай і Індія можуть використати цей період для дистанціювання від російської енергетики або для тиску на Москву з метою припинення війни. Проте надії на такі сценарії залишаються досить сумнівними.
Зміна риторики Трампа щодо України могла бути обумовлена не лише політичними мотивами, а й особистими розмовами у родинному колі. The Daily Beast припускає, що перша леді Меланія Трамп неодноразово нагадувала чоловікові про важкі наслідки кремлівських дій для мирного населення України, особливо після його «приємних» телефонних переговорів із Володимиром Путіним. Газета The Times ідентифікує Меланію як «несподіваного союзника президента Зеленського у Білому домі». Її дитинство у колишній Югославії та співчуття до України, на думку журналістів, могли вплинути на рішення Трампа передати Києву додаткові засоби протиповітряної оборони.
Це лише частина аналітичного огляду. Повний підсумок ще п’яти матеріалів доступний для читачів, які підтримують нас на платформі Patreon.
