Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив думку, що війна в Україні може бути припинена, якщо Володимир Зеленський погодиться відмовитись від претензій на повернення Кримського півострова та припинить прагнення України до вступу в НАТО. Крім того, представники адміністрації США натякають на можливість надання Києву чітких гарантій безпеки в разі, якщо Україна погодиться на певні поступки заради встановлення миру.
Ці питання мають розглядатися в рамках запланованої на понеділок вечірньої зустрічі у Білому домі між Зеленським та Трампом, до якої також приєднаються керівники кількох провідних європейських держав. Вже ввечері в неділю, за декілька годин до початку переговорів, президент США зробив нову публічну заяву щодо перспектив миру в Україні.
У своєму пості в соцмережі Truth Social Трамп зазначив:
- «Президент України Зеленський має можливість практично негайно припинити війну з Росією, якщо цього забажає, або ж продовжити бойові дії. Згадайте початок конфлікту. Без жодного бою США (адміністрація Обами) «віддали» Крим, і при цьому жодної перспективи вступу України в НАТО не було. Деякі речі, здається, залишаються незмінними!»
Після саміту з Володимиром Путіним на Алясці Трамп відмовився від вимоги припинення вогню як попередньої умови для мирних перемовин. Американський президент також неодноразово заявляв про необхідність готовності України до територіальних поступок у процесі мирного врегулювання.
Це викликає занепокоєння в українському суспільстві та серед західних партнерів Києва, які вбачають у такій позиції підтримку російської стратегії. У неділю, після прибуття до Вашингтона, український президент окреслив власну реакцію на ці заяви:
- «Ми всі однаково прагнемо швидко і надійно завершити цей конфлікт. Проте мир має бути стабільним, а не таким, як у минулому, коли Україну змусили поступитися Кримом та частиною Донбасу, що стало плацдармом для нового нападу Росії. Так само не спрацювали запевнення безпеки, надані у 1994 році.»
- «Війна мала закінчитися через дії Росії, яка сама її й розпочала. Вірю, що спільними зусиллями з Америкою та європейськими союзниками нам вдасться домогтися справжнього миру. Дякую!»
До недавнього часу Дональд Трамп відмовлявся давати Україні будь-які гарантії безпеки, вказуючи, що це питання має вирішувати Європа. Американські ЗМІ, однак, повідомляють, що після переговорів із Володимиром Путіним президент уперше припустив можливість підтримки Сполученими Штатами європейської коаліції охочих сил.
Гарантії безпеки: позиція Стівена Віткоффа
У неділю спецпредставник Дональда Трампа Стівен Віткофф, який неодноразово вів переговори з російським лідером у Москві, повідомив про прорив у питанні гарантій безпеки для України. У телеефірі CNN він заявив, що домовленості про ці гарантії є «революційними», а Сполучені Штати опинилися дуже близько до укладення угоди рівня статті 5 НАТО.
Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що збройний напад на одного члена альянсу вважається атакою на всі країни НАТО. Україна наразі не є членом блоку, а її бажання увійти до НАТО було однією з головних причин початку російської агресії.
Віткофф також повідомив, що Путін погодився прийняти у російському законодавстві положення про ненапад на Україну та європейські країни після підписання мирної угоди. Серед ключових пунктів, які обговорювалися:
- Закріплення в російських законах відмови від територіальних претензій після укладання угоди.
- Заборона на вчинення агресії проти інших європейських держав та порушення їхнього суверенітету.
- Інші положення, пов’язані з гарантією безпеки.
Утім, багато українців нагадують, що Росія неодноразово порушувала свої зобов’язання, навіть зафіксовані у міжнародних документах. Зокрема, у 1994 році Росія гарантувала безпеку Україні в рамках Будапештського меморандуму, коли Київ відмовився від ядерної зброї. Також в договорах про дружбу та співпрацю між Києвом і Москвою гарантувалося поважання державних кордонів.
Що очікується у Вашингтоні
Дипломатичний кореспондент BBC Френк Гарднер зазначає, що зустріч Трампа з Зеленським та європейськими союзниками України може мати навіть вагоміші наслідки, ніж саміт на Алясці.
Президент США оголосив про прийом українського лідера в Вашингтоні одразу після своєї розмови з Путіним. Спочатку планувалося, що переговори будуть двосторонніми, проте наприкінці неділі керівники найвпливовіших європейських країн підтвердили свою готовність взяти участь.
Серед учасників запланованої зустрічі:
- Урсула фон дер Ляєн — голова Європейської комісії
- Кір Стармер — прем’єр-міністр Великої Британії
- Еммануель Макрон — президент Франції
- Фрідріх Мерц — канцлер Німеччини
- Джорджія Мелоні — прем’єр-міністр Італії
- Александр Стубб — президент Фінляндії
- Марк Рютте — генеральний секретар НАТО
Європейські союзники України, які мають, зокрема, тісні зв’язки з Дональдом Трампом, прагнуть уникнути публічних суперечок між президентами США та України, таких як ті, що вже відбулися в Овальному кабінеті кілька місяців тому.
Згідно з попереднім планом, переговорний день розпочнеться о 16:00 за Гринвічем (18:00 за київським часом), коли до Білого дому прибудуть лідери Європейського Союзу. Напередодні європейські політики поспілкуються з українською делегацією, яка вже мала зустріч із спеціальним посланцем Трампа Кітом Келлогом.
Початок двосторонніх переговорів між Зеленським і Трампом заплановано на 19:00 за Києвом. О 20:15 американський президент зустрінеться з європейськими лідерами, а сама зустріч триватиме близько години. За неофіційними даними, наприкінці дня український президент може провести пресконференцію.
Висвітлення саміту відбуватиметься в реальному часі на платформах ВВС із включеннями з місця події від кореспондентів Святослава Хоменка та Мирослави Пеци.
Позиції сторін: Росія та Україна
За даними західних медіа, на зустрічі на Алясці Володимир Путін висунув жорсткі вимоги для припинення війни, зокрема:
- Повне виведення українських військ із усієї території Донецької та Луганської областей, включно з містами Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка та Добропілля.
- Надання Росії гарантій, що Україна не вступатиме до НАТО.
- Придбання російською мовою офіційного статусу на території України.
Раніше представники Кремля зазначали, що їхня мета — усунути «корінні причини війни», згадуючи такі концепції, як «демілітаризація» та «денацифікація» України. Українська сторона розцінює такі вимоги як неприйнятні, нагадуючи, що їхнє виконання означало б ліквідацію незалежності України та знищення сучасної політичної системи.
Володимир Зеленський, перебуваючи в Брюсселі, провів консультації з європейськими партнерами. Він відкинув вимоги Росії про виведення зони бойових дій з Донеччини, пропонуючи натомість замороження фронту та початок мирних переговорів на цій основі.
- «Лінія зіткнення — найкраща база для переговорів, і європейці це підтримують. Росія досі не досягла значних успіхів на Донеччині. Путін не зміг захопити її протягом 12 років. Конституція України забороняє передачу територій чи торгівлю ними», — наголосив Зеленський.
Цю позицію поділяють і європейські союзники України, які прибудуть до Вашингтона разом із президентом.
Держсекретар США Марко Рубіо підкреслив, що Вашингтон не має наміру вимагати капітуляції від України:
- «Все залежить від того, що прийнятно для України та Росії. Обидві країни мають дійти до згоди, інакше мирної угоди не буде».
- «Якщо не буде поступок, і одна сторона забере усе — це буде капітуляція. Але це не те, що ми плануємо, адже ні одна зі сторін не перебуває на межі капітуляції».
Аналітика: які гарантії безпеки може отримати Україна
Джо Інвуд, кореспондент ВВС, констатує, що перспектива членства України в НАТО, судячи з усього, знята з порядку денного. Дональд Трамп у своїх висловлюваннях однозначно виключив цей варіант — зробив це навіть великими літерами у своїй публікації в соцмережах.
Натомість пропонується так звана гарантована Сполученими Штатами безпека, яка імітуватиме ефект колективної оборони відповідно до статті 5 статуту НАТО, але без формального прийняття України до альянсу. Цей план, за словами Інвуда, уже має згоден Кремль, що є новим у цій ситуації.
Попри потенційну вагомість такого розвитку подій у війні, останні твердження Віткоффа мають обмежену вірогідність, якщо озирнутись на історичний досвід.
У 1994 році США, Велика Британія та Росія підписали Будапештський меморандум — угоду, яка сталася у рамках процесу роззброєння країн колишнього СРСР, включно з Україною, яка відмовилась від ядерної зброї. Натомість ці держави надали Києву гарантії безпеки.
Однак менш ніж за двадцять років цей меморандум було грубо порушено — Росія анексувала Крим у 2014 році. Цей акт став стартом серії подій, що призвели до нинішньої зустрічі в Білому домі.
Звичайно, провал однієї системи гарантій безпеки не означає, що нові угоди не можуть спрацювати. Безперечно, Трамп цінує документи з його підписом значно вище, ніж угоди, підписані його попередниками.
Проте історія є важливим уроком для України, яким вона добре володіє.
