У Ростовській області Росії запровадили режим надзвичайної ситуації. Причина не в погоді й не в неврожаї. Зерно є, але вивезти його на експорт дедалі складніше.
Великі партії сільськогосподарської продукції накопичуються на елеваторах і складах. Морська логістика через Азовське та Чорне моря працює з перебоями, а частина портових потужностей фактично випала зі звичної схеми перевезень.
Режим НС почав діяти ввечері 28 серпня. У документах регіональної влади йдеться, що проблеми тривають ще з липня.
Зерно є, а вивозити його дедалі важче
Для Ростовської області ситуація особливо болюча. Це один із головних аграрних регіонів Росії, на який припадає близько десятої частини всього врожаю зернових у країні.
За звичайних умов значна частина зібраного зерна швидко їде до портів, завантажується на судна і вирушає покупцям за кордон. Тепер цей ланцюг працює зовсім не так гладко.
Через порушення судноплавства та проблеми в портах зерно залишається всередині регіону. Елеватори заповнюються, а аграрії не можуть так швидко продавати врожай, як планували.
У розпорядженні російської влади прямо сказано про накопичення продукції та можливі серйозні збитки.
Найгірший момент для заторів на елеваторах
Проблема виникла саме тоді, коли аграрії активно збирають новий урожай.
Тобто на складах ще лежить зерно, яке мали давно відправити на експорт, а з полів уже надходять нові партії. Місця стає дедалі менше.
Просто залишити зерно на кілька місяців теж не вийде без додаткових витрат. Його потрібно сушити, вентилювати, контролювати температуру і вологість.
Чим довше врожай лежить без покупця, тим дорожче обходиться його зберігання.
А аграріям потрібні живі гроші вже зараз. На пальне, насіння, добрива, зарплати та підготовку до наступного сезону.
Азовські порти практично втратили звичний ритм
Через малі порти Азовського моря Росія роками вивозила значні обсяги зерна. За окремими галузевими оцінками, через цей напрямок проходило приблизно 27 відсотків зернового експорту РФ.
У нормальні періоди азовські порти могли відвантажувати до 1,5 мільйона тонн зерна на місяць.
Тепер ситуація інша.
Навігація ускладнилася, а частина судновласників не поспішає заходити в зону підвищеного ризику. У результаті вантажі залишаються на суші.
І якщо раніше зерновоз міг приїхати до порту, розвантажитися і їхати за новою партією, тепер уся ця система починає буксувати.
Новоросійськ став ще одним слабким місцем
Окрема проблема для російського експорту виникла в Новоросійську. Це один із найбільших чорноморських портів РФ і ключова точка для вивезення зерна.
У серпні робота кількох великих зернових терміналів була призупинена.
Йдеться про об’єкти із сумарною пропускною спроможністю приблизно 26,1 мільйона тонн на рік.
Це вже не дрібний збій у логістиці. Такі обсяги неможливо просто взяти і за кілька днів перекинути на інший порт.
Потрібні нові маршрути, вільні вагони, інші термінали, судна та місце для перевалки.
Судна теж не поспішають ризикувати
Є ще одна проблема, яку не вирішиш додатковим вагоном чи вантажівкою.
Це безпека судноплавства.
Після атак у Чорноморському регіоні деякі перевізники почали переглядати маршрути та умови роботи.
Наприкінці серпня великий контейнерний перевізник MSC призупинив нові бронювання на перевезення через Новоросійськ після інциденту із судном MSC ULSAN III.
Для зернового ринку це тривожний сигнал. Навіть якщо конкретний термінал може працювати, без готових заходити до порту суден експорт все одно сповільнюється.
Понад 80 відсотків морського зернового експорту зав’язані на південь
Росія сильно залежить від чорноморського та азовського напрямків.
Саме через південні порти проходить понад 80 відсотків її можливостей з морського експорту зернових.
Тому одночасні проблеми в Азовському морі та Новоросійську дуже швидко відчули не тільки порти, а й фермери за сотні кілометрів від узбережжя.
Зараз система стикається одразу з кількома проблемами
- частина терміналів працює з перебоями
- судноплавство ускладнилося
- елеватори заповнюються
- зерно довше чекає на відправлення
- перевезення альтернативними маршрутами коштують дорожче
- внутрішні закупівельні ціни йдуть вниз
У результаті зерно фізично є, але швидко перетворити його на експортну виручку значно складніше.
Експорт пшениці різко просів
Проблеми вже видно у цифрах.
Прогноз експорту російської пшениці в серпні знизили приблизно до 1,8 мільйона тонн.
Це орієнтовно у 2,5 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Якщо такі оцінки підтвердяться, Росія може отримати найслабший серпневий показник експорту пшениці приблизно за 16 років.
Менше було у 2010 році, коли країна зіткнулася з сильною посухою та навіть вводила обмеження на експорт зерна.
Цього разу причина зовсім інша. Урожай є, а проблема виникла на етапі доставки.
Ціни всередині Росії вже пішли вниз
Коли зерна багато, а вивезти його складно, всередині країни утворюється надлишок.
Це тисне на ціну.
У південних регіонах РФ закупівельна вартість окремих категорій пшениці за короткий період помітно впала.
За ринковими оцінками, пшениця четвертого класу подекуди дешевшала приблизно на 19 відсотків. Ціна опускалася до близько 8,9–10 тисяч рублів за тонну.
Для великих агрохолдингів це неприємно. Для дрібного фермера може бути значно болючіше.
Невелике господарство часто не має величезного власного елеватора і не може місяцями чекати, доки логістика відновиться.
Тому частину врожаю доводиться продавати дешевше.
Перенаправити все зерно через інші порти не так просто
Російська влада вже шукає альтернативні маршрути.
Серед варіантів називають Балтійське та Каспійське моря, залізничні перевезення та навіть північні напрямки.
На папері це звучить як рішення. На практиці усе складніше.
Чорноморські порти роками будувалися під великі потоки зерна. Біля них є термінали, залізнична інфраструктура, сховища та перевалочні потужності.
Якщо відправити зерно в інший кінець країни, відразу зростають витрати.
Вагон має проїхати більшу відстань. Термінал повинен мати вільне місце. Судно має підійти у потрібний час.
А зерно не належить до вантажів, де можна легко закласти величезну логістичну націнку.
Чим дорожчою стає доставка, тим менш вигідним стає експорт.
Фермери вже думають про наступний сезон
Проблема поступово виходить за межі нинішнього врожаю.
Якщо фермер продає зерно дешевше, а витрачає на його зберігання та транспортування більше, у нього залишається менше грошей на нову посівну.
У російському аграрному секторі вже звучать розмови про можливе скорочення площ під озимими культурами.
Для фермера логіка проста.
Якщо поточне зерно важко продати і воно дешевшає, засівати ті самі площі наступного року стає ризикованіше.
Російське Міністерство сільського господарства, своєю чергою, не зацікавлене у різкому скороченні посівів. Адже тоді нинішні логістичні проблеми можуть перетворитися на менший урожай уже наступного сезону.
Навіщо Ростовщині знадобився режим НС
Сам режим надзвичайної ситуації не відкриє порти і не приведе до них нові судна.
Проте він дозволяє регіональній владі швидше реагувати на ситуацію, рахувати збитки та застосовувати додаткові механізми підтримки.
Місцеве Міністерство сільського господарства має відстежувати, скільки продукції накопичується на складах, скільки вільного місця залишається та які господарства опинилися у найскладнішому становищі.
Влада також має інформувати аграріїв про подальші дії.
Тобто тепер проблему офіційно визнали такою, що вийшла за межі звичайного збою в роботі окремого порту.
Чому Новоросійськ так важко замінити
Новоросійськ роками був одним із головних воріт російського зернового експорту.
Через нього пшениця йшла до країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії.
Глибоководні термінали дозволяли завантажувати великі судна, а це критично для масових партій зерна.
Наприклад, лише Новоросійський комбінат хлібопродуктів у попередньому маркетинговому сезоні відправив на експорт понад 6 мільйонів тонн зерна.
Якщо такий об’єкт хоча б тимчасово випадає з роботи, черга швидко накопичується далеко за межами самого порту.
Зерно затримується на елеваторах. Вагони довше стоять у дорозі. Графіки змінюються. Фермер чекає на оплату.
Один збій тягне за собою наступний.
За ситуацією стежать і на світовому ринку
Росія залишається одним із найбільших експортерів пшениці у світі.
Тому будь-які серйозні перебої з її поставками швидко помічають міжнародні трейдери.
Наприкінці серпня ціни на пшеницю на світових майданчиках зростали. На ринок одночасно впливають погода, прогнози врожаю, запаси та попит великих імпортерів.
Але чорноморська логістика залишається одним із ключових факторів.
Якщо великі партії зерна затримуються у портах або взагалі не можуть туди потрапити, покупці починають шукати альтернативних постачальників.
Тепер усе впирається у порти та судноплавство
Ростовська область може мати великий урожай, повні елеватори та тисячі тонн готового до продажу зерна.
Але без стабільного морського маршруту цього недостатньо.
Станом на кінець серпня частина продукції продовжує накопичуватися у регіоні. Режим НС уже запроваджено, а місцева влада оцінює масштаби проблеми.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, наскільки швидко відновиться нормальна робота портів, чи повернуться судна на звичні маршрути та скільки зерна вдасться перекинути на інші напрямки.
Поки ж схема, яка роками працювала через Азовське та Чорне моря, дає серйозний збій.
