Громадська організація CAT-UA провела дослідження новин та емоцій, пов’язаних із війною, які домінували в українських соціальних мережах у період з 9 по 15 серпня 2025 року.
Індекс настроїв у соцмережах піднявся до -15 (раніше було -19). В структурі новин відзначається:
-
Позитивні новини (26%) включали:
- проукраїнські мітинги в Анкориджі;
- підтримку України з боку НАТО;
- обмін полоненими;
- збиття ворожого літака Су-30 біля острова Зміїний;
- затоплення російського буксира;
- удари по нафтопереробних заводах (НПЗ) у Волгограді, Саратові та Ухті;
- вибухи в Криму;
- обмежений режим роботи Кримського мосту;
- візит Володимира Зеленського до Берліна;
- допомогу Збройним силам України (ЗСУ), ветеранам і цивільним;
- деокупацію села на Сумщині;
- відсіч агресору;
- призначення нового речника Міністерства оборони України.
-
Негативні новини (41%) стосувалися:
- відсутності нових санкцій проти Росії;
- рукостискання Трампа та Путіна, що обурило багатьох;
- неоднозначного вбрання Сергія Лаврова;
- прориву українського фронту під Добропіллям;
- ризику втрати Донеччини;
- удару по навчальному центру, де серед загиблих — іноземні добровольці;
- накопичення військової техніки в Білорусі;
- заяв Орбана.
- Неоднозначні повідомлення (33%) включали:
- очікуване повернення з Східної частини (до 30 серпня);
- викриття зрадників, зокрема духовенства Української православної церкви в Одеській області;
- комунікацію Дональда Трампа;
- надії на ефективність санкцій;
- відеоролики полку «Азов».
Наприкінці тижня увага була сконцентрована на зустрічі Володимира Путіна та Дональда Трампа. До цього, окрім підготовки до зустрічі на Алясці, позитивними новинами були обміни полоненими, удари по стратегічних об’єктах Росії та звільнення українських територій. У соцмережах також активно висвітлювалося повсякденне життя тилу, зокрема проведення Дня молоді. Російська аудиторія відзначала зустріч як історичну подію і висловлювала захоплення Путіним.
Особливий інтерес українців спричинило знищення нафтопереробних заводів. Удар по НПЗ в Саратові та Ухті, розташованій приблизно за 2000 км від України, став першою за час війни операцією Головного управління розвідки (ГУР), що викликало ажіотаж навіть у проросійських пабліках. Багато висловлювань підтримки і радості звучало у контексті того, що «війна повертається додому», і висловлювалася надія, що таким чином можна вплинути і на Кремль, змусивши ворога припинити агресію. Згодом широкого резонансу набув удар по НПЗ у Волгограді з численними візуальними підтвердженнями, емоційними коментарями свідків та спостерігачів, а також деталями, що включали розлив нафтопродуктів і густе чорне димлення. Понад п’ять російських НПЗ були виведені з ладу за останні два тижні, при цьому нагадаючи про обсяги їхньої річної переробки нафти. Ця тема здебільшого цікавила чоловічу аудиторію.
День молоді в українському інформаційному просторі асоціювався з війною як символом надії на нове покоління. Офіційні сторінки вітали молодь із цим святом як дня енергії, ідей та креативності. Локальні медіа висвітлювали тематичні події, зокрема на Дніпровщині. Особливу увагу звертали на роль молоді в захисті країни, волонтерській діяльності, громадському житті та економіці. Водночас фігурували повідомлення про закриту зустріч Андрія Єрмака зі студентами — подію, що викликала критику щодо спроби пом’якшити негативне ставлення до влади на фоні протестів. Також обговорювалась можливість скасування обмежень на виїзд за кордон для юнаків до 22 років.
Підтримка європейських партнерів мала переконливий характер. Соціальні мережі активно поширювали новини про те, що Німеччина фінансує третій великий пакет американської зброї для України. Популярністю користувалися повідомлення з візиту до Берліна, зустрічей із європейськими партнерами та розмови з Трампом. Водночас викликав обурення виступ угорського прем’єра Орбана та невдоволення санкціями проти китайських банків.
Обмін полоненими відіграв важливу роль у відволіканні уваги від невизначеності та песимізму на тлі очікуваних переговорів. Ключовим позитивним моментом було повернення цивільних і військових бранців — з відео зустрічей, їхніми першими словами і акцентом на тому, що серед звільнених були особи, захоплені у полон ще у 2014 році. Особливо раділи поверненню захисників Маріуполя, зокрема екскомандира мінного тральщика «Генічеськ» Олександра Бойчука.
Потенційну кризу у районі Добропілля вдалося стабілізувати. Обговорення фронтових подій було дуже активним, особливо поширювалися повідомлення про прорив під Добропіллям, що оприлюднювали DeepState і Сергій Стерненко; анонімні військові підтверджували переміщення російських сил із Сумщини. Цю інформацію активно розповсюджували новинні, зокрема регіональні, сторінки. В той же час існувала поміркована критика Генштабу.
Командування Оперативно-штабних угруповань «Дніпро» пояснило ситуацію як «інфільтрацію малих груп», заперечуючи твердження про прорив, хоча напруга зберігалася. Військове керівництво швидко відреагувало, направивши до зони конфлікту підрозділ «Азов», що могло свідчити про серйозність ситуації — подібну тактику застосовували у Авдіївці перед відступом. Пізніше активні повідомлення про ліквідацію інфільтрованих сил, зокрема учасниками «Азова», заспокоїли громадськість і посилили стабільність.
У російському інформаційному просторі багато схвалення зустрічі Трампа й Путіна, однак загальних проривів у дипломатії не очікують. Російські ЗМІ стверджують, що Трамп налаштований на негайне погодження з Путіним і примушення Зеленського до підписання угоди, закликають українців йти на компроміси, порівнюючи це з відчуженням Аляски Росією. Вони називають це дипломатичною перемогою Росії, оскільки Путіна запросили на територію США. Поширюються насмішки і беззмістовні коментарі, а також позитивні слова Трампа на адресу Росії. Міністерство оборони Росії заявляє про підготовку провокації з боку Києва з метою зірвати переговори. Конспірологічні заяви Олексія Арестовича припускають, що темою перемовин може бути зміна влади в Україні. Однак російські аналітики не покладають великих надій, згадуючи Мінські угоди. Деякі коментатори взагалі зосереджуються лише на двосторонній співпраці зі США в Арктиці, дистанціюючись від української тематики. Сам саміт називають історичним і відзначають, що Трамп під час зустрічі передав Путіну листа від своєї дружини, інтерпретуючи це як знак особливої поваги.
Зустріч Путіна і Трампа викликала в українському суспільстві широкий спектр негативних емоцій, проте залишалась цікавою як своєрідне дипломатичне «шоу». Напередодні соціальні мережі інформували про час початку переговорів, склад делегацій, підвищуючи увагу до події. Попереджали про можливе повторення «катастрофи Мінська» (з посиланням на слова Порошенка), деякі українці молились за збереження Донеччини. Користувачі з прифронтових та окупованих територій висловлювали різку критику щодо ймовірних планів обміну територіями, однак ці заяви були малопомітними в загальному інафопросторі. Водночас існувала надія, наприклад, на авіаційне перемир’я.
Популярні медіа інтенсивно відстежували інформацію про Путіна аж до його візиту в Магадан «по дорозі» до самої зустрічі. Безпосередньо перед заходом панувала тривога і обговорення різноманітних сценаріїв, після початку переговорів переважали гнів, огида, зневага і навіть іноді відчай.
Особливо багато негативних емоцій викликало рукостискання Путіна і Трампа. Позитивні відгуки отримали мітинги на Алясці на підтримку України, де активно поширювалися фотографії з прапорами і плакатами, а також висловлювалася вдячність місцевим українцям і американцям.
Інтерв’ю Андрія Малюка привернуло увагу до досягнень Служби безпеки України. Малюк нагадав про операцію «Павутина», підсумував удари по Кримському мосту й їхні результати: обмеження руху на мосту, дія заборони на велике навантаження, багато годин черг на в’їзді.
За оцінкою емоційної атмосфери українців у соцмережах, розподіл настроїв був наступним:
- Гнів – 37,3% дописів щодо війни, спрямований на Орбана, Лукашенка, Трампа і його адміністрацію через переговори без участі України, критику влади, а також спричинений емоціями до представників Росії.
- Радість – 14,1%, викликана ударами по російських оборонних заводах, звільненням Безсалівки на Сумщині, світовою підтримкою України, а також позитивними повідомленнями із повсякденного життя.
- Тривога – 14,0%, пов’язана з майбутніми перемовинами, ризиком втрати Донеччини, подальшим наступом на Харків, ситуацією у Покровську, стягуванням військ до Білорусі і заявою Зеленського про невирішеність війни.
- Сум – 13,6%, спричинений ударами по цивільних, зокрема маршрутці на Херсонщині, загибеллю мирних жителів і тривогою за полонених.
- Гордість – 8,8%, пов’язана з історіями військових ЗСУ, волонтерськими звітами, привітаннями з Днем будівельника чи закликами до служби у війську.
- Надія – 5,7%, зв’язана з молитвами за мир і перемогу (особливо серед чоловіків), світовою підтримкою (США, Європа) і вірою в результативність переговорів.
- Вдячність – 3,3%, адресована українцям і американцям Аляски, а також тим, хто здійснює пожертви, світовим лідерам, волонтерам.
- Сміх – 2,0%, представлений жартами над росіянами, які зазнали ураження під Добропіллям, над російською делегацією на Алясці, футболкою з написом «СССР» та котлетами по-київськи.
- Втома – 1,0%, що відображає турботи за долю жінок, дівчат, дітей, осіб творчих професій.
Нагадаємо про методологію дослідження CAT-UA: щоденно за допомогою автоматизованих систем моніторингу збирається повний масив згадувань військових термінів — понад 300 тисяч записів за 50 ключовими словами у соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok. Із загальної кількості повідомлень, написаних користувачами з України, випадковим чином відбирається 1350 дописів на день (~0,25%). Похибка вибірки не перевищує 3%. Дані обробляються вручну: відфільтровуються користувачі з неокупованих територій (приблизно 85%) і визначаються емоції на базі кодувань. Моніторинг також включає користувачів з окупованих регіонів, де ворог створює свій контент.
ГО CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах і надає звіти військово-політичному керівництву України, сприяючи стійкості інформаційного поля у складних умовах інформаційної війни, спрямованої на руйнування українського суспільства агресором.
Фото створене штучним інтелектом Gemini.
