Життєвий шлях захисника і волонтера з Волині

Written By: author avatar Христина Левченко
author avatar Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

4 Вересня, 2025

Війна кожному дається по-різному. Одні сприймають її через призму гарячих новин, що постійно оновлюються, інші – перебувають безпосередньо у бліндажах і окопах. Є й такі, які повертаються з передової й активно займаються волонтерською діяльністю, підтримуючи своїх побратимів. Саме таким є Віктор Ковальчук із міста Любешів.

Незважаючи на те, що за мирних умов він вважався непридатним до військової служби, Віктор добровільно пішов захищати країну. Його історію публікує видання «Нове життя».

### Біографія та військовий шлях Віктора Ковальчука

– Віктор служив у Прикордонних військах України з 1997 по 2011 рік.
– Спершу він стояв на службі у Ветлах, згодом – у прикордонному пункті Дольська.
– Через проблеми зі здоров’ям змушений був звільнитися.
– Після звільнення працював перевізником, і здавалося, що служба лишилася позаду.

Переломним моментом став повномасштабний військовий конфлікт, який розпочався 24 лютого.

### Події початку повномасштабної війни

– У день початку війни, Віктор зміг евакуювати своїх дітей із Луцька до кордону, де їх зустріла дружина.
– Незабаром він сам повернувся і одразу звернувся до військкомату.
– Статус «непридатного» виявився формальністю: Віктор пройшов повторну військово-лікарську комісію і вступив до Збройних Сил України.

### Служба на передовій

– Спершу був у 50-му стрілецькому батальйоні.
– Бойові завдання виконували на території Волинської області, потім в Овручі, а далі – безпосередньо на передовій.
– Особовий склад батальйону був розгорнутий на стику Дніпропетровської та Запорізької областей.

У 2023 році саме в цьому напрямку проходив один із найбільших наступальних боїв. Віктор виконував обов’язки головного сержанта роти.

За час служби він пройшов крізь справжнє вогняне пекло:

– Був нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест» Головнокомандувачем Збройних Сил України за героїчне утримання позицій у селищі Роботин.
– Під його командуванням у найгарячішій точці фронту перебувало близько двадцяти бійців, усі вони повернулися живими.

### Реалії фронтового життя

За словами Віктора Ковальчука, найголовніше було вивести особовий склад із бойових дій:

– Постійні обстріли, непередбачувані втрати, неприємні запахи.
– У окопах з’являлись миші, від яких ворог допомагала позбавитися отрута: вночі гинуло до п’ятдесяти шкідників.
– Важливою допомогою на фронті була спеціальна мазь «Зірочка», що допомагала не чути постійного шуму війни.

Позивний Віктора – «Граніца» – має глибокий символізм: у мирний час він стояв на лінії державного кордону, а у воєнний – на межі життя і смерті.

Він навчився розпізнавати за звуком тип зброї; знав, коли потрібно сховатися, а коли – перечекати атаку. Особливо страшними були танки та керовані авіаційні бомби (КАБи):

– «Коли летить півтонни вибухівки, жоден окоп не врятує», – пояснює боєць.

Під час однієї з бойових операцій Віктор отримав сильну контузію. Після повернення з фронту протягом п’яти місяців він не міг нормально спати і приймав потужні лікарські засоби. У березні 2024 року, через стан здоров’я, він був змушений залишити військову службу і нині має інвалідність, отриману внаслідок бойових дій.

### Волонтерська діяльність і сьогодення

Проте навіть після звільнення Віктор не залишається осторонь подій у країні:

– Працює перевізником, здійснює поїздки за кордон.
– Активно волонтерить, організовуючи та доставляючи необхідне на передову.
– Останнім часом він передав 10 дронів та 38 аптечок.
– Загалом від початку волонтерства забезпечив передачу для військових 25 дронів.

Вся волонтерська діяльність відбувається без офіційних зборів і публічних оголошень: Віктор просто сідає в бус, телефонує побратимам, які звільнилися, і разом вони вирушають у дорогу.

Чоловік переконаний, що війна не закінчується після повернення додому – вона триває в серці, пам’яті та фізичному стані кожного бійця. Саме тому він й надалі тримає стрій уже в тилу, бо просто не уявляє себе інакше.

Для тих, хто бажає оперативно отримувати новини та корисну інформацію, редакція закликає приєднатися до Telegram-каналу «Волинь ЗМІ».

Також читайте матеріал про те, як працівники комунальних закладів Волині долучилися до збору допомоги для військової бригади області.

author avatar
Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне